Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
"09" жовтня 2015 р. Справа № 910/19267/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»
про стягнення 6 167,13 грн
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 671/18 від 12.03.2015);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - відповідач) про стягнення 6 167,13 грн матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 09.10.2015).
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 09.12.2012 в м. Бердичів Житомирської області по вул. Л. Толстого, 12, внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7877538 у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Hyundai Veracruz, державний номерний знак НОМЕР_2. Автомобіль Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований позивачем за договором страхування наземного транспорту № 83635278/05 АВ від 23.11.2012. Позивач у відповідності з договором страхування наземного транспорту № 83635278/05 АВ від 23.11.2012 виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 7 167,13 грн. З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача 6 167,13 грн (7 167,13 грн - 1 000грн., франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7877538) в якості матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.08.2015 порушено провадження у справі № 910/19267/15, розгляд справи призначено на 04.09.2015.
Ухвалами господарського суду Київської області від 04.09.2015 та 25.09.2015 розгляд справи відкладено на 25.09.2015 та 09.10.2015.
У судовому засіданні 09.10.2015 представник позивача підтримав позов у повному обсязі.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Відповідач у судове засідання 09.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
23.11.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № 83635278/05 АВ, за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.
Відповідно до п. 5. договору застрахований транспортний засіб: Hyundai Veracruz, державний номерний знак НОМЕР_2.
Згідно п. 10. договору договір укладено з 27.11.2012.
09.12.2012 близько 18:20 в м. Бердичів Житомирської області, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Veracruz, державний номерний знак НОМЕР_2.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2012 у справі № 0603/8093/12 (а.с. 23) ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 340 грн.
Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai Veracruz, державний номерний знак НОМЕР_2 було проведення дослідження, за результатами якого складено акт огляду транспортного засобу (а.с. 30), ремонтну калькуляцію № 1.002.12.0 від 02.01.2013р. (а.с. 27-29), рахунок № СЕК-02265 від 02.01.2013 (а.с. 30), а позивачем було складено страховий акт № 1.002.12.06652/VESKO149 від 03.01.2013 (а.с. 32), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 7 167,13 грн.
На виконання договору страхування наземного транспорту № 83635278/05 АВ від 23.11.2012 та страхового акту № 1.002.12.06652/VESKO149 від 03.01.2013 позивачем страхувальнику, в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Hyundai Veracruz, державний номерний знак НОМЕР_2, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 7 167,13 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1146 від 08.01.2013 (а.с. 33).
Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 (винуватця ДТП) застраховано у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта” (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7877538, діючий на 09.12.2012).
Предметом позову, з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 09.10.2015 (а.с. 62), є вимога про стягнення 6 167,13 грн матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).
Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.
Як вбачається з правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. у справі № 6-108цс13 у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України.
Так у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7877538 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта”; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ 2121, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП у розмірі 7 167,13 грн, що підтверджується постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28.12.2012 у справі № 0603/8093/12 (а.с. 23), розрахунком страхового відшкодування від 03.01.2013 (а.с. 31), № СЕК-02265 від 02.01.2013 (а.с. 30) та страховим актом № 1.002.12.06652/VESKO149 від 03.01.2013; страхове відшкодування у сумі 7 167,13 грн виплачено страхувальнику позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 1146 від 08.01.2013 (а.с. 33); відповідач страхове відшкодування позивачу не виплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 6 167,13 грн (7 167,13 грн - 1 000грн, франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7877538).
Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6 167,13 грн матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; ідентифікаційний код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім гривень) 13 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. cудового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 13.10.2015
Суддя П.В.Горбасенко