ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015№910/18925/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/18925/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО», м. Київ,
до Антимонопольного комітету України, м. Київ,
про визнання частково недійсним рішення від 29.04.2015 № 182-р,
за участю представників сторін:
позивача - Теплюк В.В. (довіреність від 17.10.2014 № 155);
відповідача - Харченко С.В. (довіреність від 25.05.2015 № 300-122/01-5447);
Костюк Т.В. (довіреність від 10.08.2015 № 300-122/02-8373).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі - ТОВ «ЕКО»; Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК; Комітет) від 29.04.2015 № 182-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 242-26.13/150-12 (далі - рішення № 182-р) в частині накладення штрафу на Товариство.
Позов мотивовано тим, що: під час прийняття рішенням 182-р АМК, яким, зокрема, накладено на позивача штраф у сумі 50 000 грн. за вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва, та штраф у сумі 50 000 грн. за вчинення порушення, передбачене частиною третьою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва, не враховано приписи статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; розмір штрафу є необґрунтовано високим, оскільки при його встановленні не враховано складне фінансово-економічне становище сфери роздрібної торгівлі в Україні та негативний вплив штрафу у подальшому на Товариство.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2015 порушено провадження у справі.
АМК 07.08.2015 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що: ТОВ «ЕКО» вчинило 2 різних порушення законодавства, передбачені частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50, а також частиною третьою статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону і тому твердження про накладання двох штрафів за одне й те саме порушення є безпідставним; відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік накладені 2 штрафи по 50 000 грн. становлять не більше 0, 0012 % доходу від операційної діяльності за кожне порушення; у визначенні розміру штрафу АМК врахував перше порушення законодавства і фінансові можливості ТОВ «ЕКО».
Ухвалою суду від 10.08.2015 розгляд справи було відкладено до 02.09.2015.
У судовому засіданні 05.10.2015 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі; представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, наголошуючи на доводах, зазначених у відзивах на позовну заяву.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Комітету є, зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Комітет здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Судом встановлено, що позивач отримав рішення № 182-р 25.05.2015, а звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання його недійсним - 21.07.2015 (відмітка на конверті), тобто не вийшовши за межі встановленого строку на оскарження рішення.
АМК, під час розгляду матеріалів справи № 242-26.13/150-12 про порушення, зокрема, ТОВ «ЕКО» законодавства про захист економічної конкуренції було виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених частиною першою, третьою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі та у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Частиною третьою вказаної статті передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 182-р, зокрема:
визнано, що ТОВ «ЕКО», здійснивши разом з товариством з обмеженою відповідальністю «АСНільсен Юкрейн» обміном інформації та даними щодо істотних умов здійснення господарської діяльності з таким рівнем деталізації агрегації та актуалізації, що сприяло координації конкурентної поведінки на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва, що призводить до обмеження конкуренції, вчинили порушення, передбачене частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону (пункт 1 рішення № 182-р);
визнано, що ТОВ «ЕКО», використавши схожі механізми взаємодії з постачальниками, які призводять до схожих змін цін на товари, які реалізуються торговельними мережами кінцевим споживачам, що призводять до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, вчинили порушення, передбачене частиною третьою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону (пункт 2 рішення № 182-р);
за порушення, передбачене в пункті 1 рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 50 000 грн. (пункт 11 рішення № 182-р);
за порушення, передбачене в пункті 2 рішення, накладено на Товариство штраф у розмірі 50 000 грн. (пункт 28 рішення № 182-р).
Вказане рішення мотивовано, зокрема, тим, що АМК, розглянувши матеріали справи № 242-26.13/150-12 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», товариством з обмеженою відповідальністю «Фора», приватним акціонерним товариством «Фуршет», дочірнім підприємством «Мережа-Трейд», дочірнім підприємством «Продмережа», дочірнім підприємством «Сеть-Маркет», дочірнім підприємством «Терра-Трейд», дочірнім підприємством «Фуршет Центр», товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет», товариством з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет», товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», ТОВ «ЕКО», товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс», підприємством з іноземними інвестиціями «БІЛЛА-Україна», товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2», товариством з обмеженою відповідальністю «НОВУС Україна», приватним акціонерним товариством «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», товариством з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр», товариством з обмеженою відповідальністю «Бімаркет», товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (далі - торгівельні мережі) і товариством з обмеженою відповідальністю «АСНільсен Юкрейн» (далі - ТОВ «АСНільсен Юкрейн») законодавства про захист економічної конкуренції, та подання п'ятого управління досліджень і розслідувань Департаменту досліджень і розслідувань від 03.09.2013 № 242-26.13/150-12/199-спр, встановив, зокрема, що:
- не здійснюючи суттєвого власного моніторингу торговельні мережі знаходилися у системі інформаційного обміну, який передбачений як у формалізований, так і в неформалізовані способи: по-перше більшість торгівельних мереж, відповідно до передбачених договірних умов з ТОВ «АСНільсен Юкрейн», брали участь в обміні інформацією з високим рівнем актуальності, деталізації та частоти (крім формалізованого, у договорах обміну відбувався обмін відповідно до неформалізованих домовленостей з ТОВ «АСНільсен Юкрейн»); по-друге, торговельні мережі регулярно контактували під час зустрічей, організованих як ТОВ «АСНільсен Юкрейн», так і іншими організаціями;
- торговельні мережі, які співпрацювали з ТОВ «АСНільсен Юкрейн», під час ціноутворення та в цілому у своїй діяльності використовували дані ТОВ «АСНільсен Юкрейн» як авторитетне джерело постачання детальної інформації про стан та тенденції розвитку ринків роздрібної торгівлі в Україні;
- під час проведення перевірок торгівельних мереж Комітетом було отримано інформацію щодо їх співпраці з ТОВ «АСНільсен Юкрейн», з якої вбачається, що, як правило, торговельні мережі використовують інформацію ТОВ «АСНільсен Юкрейн» для роботи маркетингових, стратегічних, цінових, контролінгових, комерційних, закупівельних підрозділів мереж, а також їх керівництвом;
- обмін інформацією торговельних мереж за участю ТОВ «АСНільсен Юкрейн» відбувався підставі двох типів взаємодії:
- формалізованих домовленостей (передбачених письмовими угодами);
- неформалізованих домовленостей та контактів (шляхом усних домовленостей, особистого спілкування працівників мереж з працівникам ТОВ «АСНільсен Юкрейн» під час двосторонніх зустрічей, під час семінарів або інших спільних заходів, організованих переважно ТОВ «АСНільсен Юкрейн», під час листування електронною поштою тощо;
- відповідно до укладених договорів (письмових та усних домовленостей) торговельними мережами і ТОВ «АСНільсен Юкрейн» відбувався обмін інформацією про внутрішні показники продажів торговельної мережі та відповідних сегментів роздрібної торгівлі, про основні тенденції розвитку ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом, про основні риси конкурентної поведінки основних учасників ринку;
- актуальність інформації, яка надається ТОВ «АСНільсен Юкрейн», є такою, що забезпечує можливість торговельній мережі повноцінно бути обізнаним про основні зміни, які відбуваються на ринку, та корегувати свою асортименту і цінову поведінку, що забезпечує торговельні мережі додатковими перевагами під час як закупівлі товарів у виробників і постачальників, так і в реалізації товарів споживачам;
- також торговельні мережі, які є конкурентами, зустрічалися під час заходів, організованих ТОВ «АСНільсен Юкрейн» і під час яких розглядалися питання, які стосуються стратегічних напрямів розвитку ринків сфери роздрібної торгівлі;
- у зазначених заходах, крім торговельних мереж, також беруть участь деякі виробники товарів, чиї товари реалізуються через торговельні мережі;
- крім торгівельних мереж ТОВ «АСНільсен Юкрейн» надавало інформаційні послуги постачальникам, які були істотно дорожчими за послуги торгівельним мережам;
- внаслідок такої взаємодії у сфері досліджень ринків роздрібної торгівлі завдяки продуктам ТОВ «АСНільсен Юкрейн», формалізованим та неформалізованим домовленостям та зв'язкам товариства і торговельними мережами щодо обміну інформацією, у тому числі конфіденційною, створено механізм систематичного надання обмеженому колу учасників відповідних ринків значного обсягу високоактуальної деталізованої інформації про внутрішні показники ефективності діяльності, про поточний стан роздрібної торгівлі, про її асортиментне наповнення, про напрями розвитку ринку, про розмір цін на товари у конкурентів тощо. Зазначене підвищує для торговельних мереж рівень транспарентності ринку послуг з організації роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом. Разом з цим, таке збільшення рівня транспарентності відбувається нерівномірно - прозорість ринку підвищується для торгівельних мереж і не підвищується для інших учасників ринку, насамперед для кінцевих споживачів і малих і середніх постачальників товарів для мереж;
- споживачам інформація не доступна, оскільки у відкритих джерелах вказана інформація відсутня, а для виробника вартість звітів є значною;
- нерівномірність розподілу ринкової інформації стимулює спотворення ринкової поведінки торговельних мереж, це пов'язано з тим, що мережі отримали переваги у поінформованості про зовнішнє середовище та внутрішні показники ринку та його учасників у порівнянні з іншими учасниками ринку під час прийняття рішень щодо діяльності на ринку, що дозволяє їм запроваджувати більш вигідні для них умови як придбання продукції, так і її реалізації;
- відповідний рівень транспарентності ринку може бути досягнутий і підтриманий лише спільними діями мереж і ТОВ «АСНільсен Юкрейн», що полегшує координацію торговельними мережами своєї поведінки, призводить до обмеження конкуренції між торговельними мережами та створює можливості для економічно необгрунтваного підвищення цін товарів, що продаються у магазинах торговельних мереж;
- завдяки односторонньому підвищенню транспарентності на ринку та штучному підвищенню інформаційної асиметрії, зокрема, внаслідок співпраці з ТОВ «АСНільсен Юкрейн», торговельні мережі отримали можливість змінювати умови ринкового середовища у бік зниження його конкурентної складової, як наслідок, на ринку відбулось обмеження конкуренції, що забезпечило торговельним мережам можливість узгоджувати свою торговельну та цінову політики та встановлювати економічно необгрунтований рівень цін на споживчі товари;
- аналіз договірних відносин торговельними мережами та постачальниками товарів до їх магазинів свідчить, що торговельні мережі використовують схожий механізм взаємодії з постачальниками, який призводить до схожого необґрунтованого збільшення ціни на товар, який реалізується торговельними мережами кінцевому споживачу;
- зазначені дії торгівельних мереж призвели до обмеження конкуренції, зокрема цінової, на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва;
- враховуючи таку істотну частку у структурі ВВП України, а також роль і місце торгівельних мереж у сфері роздрібної торгівлі України, обмеження конкуренції, здійснене внаслідок їх схожої поведінки у співпраці з ТОВ «АСНільсен Юкрейн», призвело до спотворення цінових співвідношень на товарних ринках України, стимулювання підвищення цін, наслідком чого є посилення структурної деформації в економіці України та послаблення системи державного регулювання (наведені висновки Комітету підтверджуються також науково-експертним висновком Директора ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», академіком, ПАН України В.М. Геєцем);
- використовуючи широкий спектр механізмів взаємодії та обміну інформацією, торговельні мережі, зокрема, позивач запровадив практику обмеження конкуренції на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва, що призвело до схожого зростання цін.
У підпункті 8.2 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» вказано, що з урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:
свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання;
спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.
Пов'язані з наведеним обставини з'ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
Частиною першою статті 59 Закону визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону, економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
У статті 5 Закону зазначено, що узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
У частині четвертій статті 6 Закону вказано, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що накладений рішенням 182-р штраф у сумі 100 000 грн. суперечить статті 61 Конституції України, за змістом якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім того, Товариство зазначило, що розмір штрафу є необґрунтовано високим, оскільки при його встановленні не враховано ні складне фінансово-економічне становище сфери роздрібної торгівлі в Україні, ані негативний вплив штрафу у подальшому на позивача.
У пункті 1 частини першої статті 50 Закону вказано, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.
Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є правовою державою.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначив, що «… Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність… Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню».
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням № 182-рш накладено штраф 50 000 грн. за вчинення порушення, передбаченого частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва та штраф розмірі 50 000 грн. за вчинення порушення, передбачене частиною третьою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва.
Здійснюючи розподіл штрафу, АМК враховувало частину першу і частину третю статті 6 та пункт перший статті 50 Закону, що виключає трактування наведеного як неузгодженість зі статтею 61 Конституції України.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Відповідно до податкової декларації з податок на прибуток підприємства за 2014 рік дохід ТОВ «ЕКО», що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, становив 4 464 491, 327 тис. грн., дохід від операційної діяльності - 4 321 039, 518 тис грн.
Згідно зі звітом про фінансові результати за 2014 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «ЕКО» становив 3 972 643 тис. грн.
За розрахунком АМК на Товариство накладено 2 штрафи по 50 000 грн., тобто 100 000 грн., що становить не більше 0,0012% доходу ТОВ «ЕКО» від операційної діяльності за кожне порушення.
Судом встановлено, що у визначенні розміру штрафу АМК враховано не лише одну обставину - те, що розмір доходу позивача за 2014 рік становив 3 972 643 тис. грн., а й те, що ТОВ «ЕКО» порушено законодавство про захист економічної конкуренції вперше; Товариство не визнавало фактів порушення законодавства, зверталося до АМК щодо незастосування штрафу у зв'язку з невчиненням порушень; Товариство брало участь в розробленні Правил професійної етики у сфері взаємовідносин між торговельними мережами, що здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах переважно продовольчими товарами; негативний вплив великих штрафних санкцій у подальшому на постачальників і споживачів; складне фінансово-економічне становище сфери роздрібної торгівлі в Україні.
Отже, на думку суду, у визначенні розміру штрафу АМК врахував загальні засади юридичної відповідальності (покарання має бути пропорційне характеру порушення і забезпечувати каральні і превентивні функції), зокрема, положення частини четвертої статті 52 Закону, які закріплюють принцип індивідуалізації порушення, положення частини п'ятої статті 6 Закону, які вказують на необхідність врахування поведінки порушника під час розслідування АМК справи про порушення; на АМК покладено обов'язок з'ясування обставин, що мають важливе значення для визначення меж міри юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які забезпечують справедливість застосованого покарання та його пропорційність фактичному характеру вчиненого порушення.
Отже, посилання ТОВ «ЕКО» на те, що АМК не враховано вказані обставини в рішенні, є безпідставним.
Частиною першою статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У статті 32 ГПК України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на викладене у суду відсутні передбачені статтею 59 Закону підстави для визнання недійсним рішення № 182-р.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.10.2015.
Суддя О. Марченко