ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.10.2015Справа №910/18520/15
За позовомКомунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
простягнення 13639,53 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача не з'явились;
від відповідача не з'явились
Комунальне підприємство "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за спожиті комунальні послуги та витрат по утриманню будинку та утримання прибудинкової території у розмірі 10537,68 грн., інфляційних втрат у розмірі 650,59 грн., 3% річних у розмірі 640,30 грн. та пені у розмірі 1810,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №3585 від 26.11.2009 в частині здійснення розрахунків за надані позивачем послуги в період з 01.05.2011 по 31.03.2014 на загальну суму 10537,68 грн. Оскільки оплати за комунальні послуги від відповідача не надходили, крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/18520/15 та розгляд справи призначено на 12.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням сторонами витребуваних судом, розгляд справи відкладено на 23.09.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 за клопотанням представника позивача судом продовжено строк розгляду спору у справі № 910/18520/15 на 15 днів, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладено на 01.10.2015.
Представник позивача в судове засідання 01.10.2015 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, в судовому засіданні 23.09.2015 позов підтримав.
Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02147, АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -
26.12.2009 між Комунальним підприємством "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - виконавець, позивач) та Фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 (надалі - орендар/власник, відповідач) було укладено договір № 3585 про надання послуг з водо -, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (надалі - договір) відповідно до умов якого, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику), комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальною площею 71,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 підвал і участь орендаря (власника) в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території (п.1.1), орендар (власник) щомісячно сплачує вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм (п.2.1), орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа наступного місяця за розрахунковим (п.4.1), за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежів але не більше 100% від суми боргу (п.4.2).
Відповідачу щомісячно нараховувалась плата та виставлялися рахунки, що включали плату за холодне водопостачання - на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ "АК "Київводоканал"); відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж - на підставі п.2.7. договору; утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) - на підставі п. 2.6. договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за період надання послуг з 01.05.2011 по 31.03.2014 (включно) заборгованість відповідача за фактичне споживання цих послуг складає 10537,68 грн.
Як стверджує позивач у позовній заяві, позивачем щомісячно нараховувались та виставлялись відповідачу рахунки на сплату послуг за договором на загальну суму 10537,68 грн., які були не оплачені відповідачем.
З метою досудового врегулювання спору, 17.10.2014 та 26.02.2015 позивачем направлено відповідачу претензії із вимогою про оплату заборгованості.
Відповідач відповіді на вказані претензії не надав, заборгованість не оплатив, що і зумовило звернення позивача із даним позовом до суду.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 споживачем є як фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Таким чином, юридична чи фізична особа, що отримує житлово-комунальні послуги зобов'язана оплачувати їх.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.
Таким чином, несплата комунальних послуг свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані комунальні послуги.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи п. 4.1 та положення ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг на момент розгляду справи настав.
Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.05.2011 по 31.03.2014 (включно) за фактичне споживання складає 10537,68 грн., однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги належним чином виконано не було.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 10537,68 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 650,59 грн., 3% річних у розмірі 640,30 грн. та пеню у розмірі 1810,96 грн.
Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожен день затримки платежів але не більше 100% від суми боргу.
Відповідно до п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1810,96 грн., 3% річних у розмірі 640,30 грн. та інфляційних втрат у розмірі 650,59 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02147, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4А, ідентифікаційний код 35756971) основний борг за фактичне споживання послуг за період 01.05.2011 по 31.03.2014 (включно) у розмірі 10537 (десять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 68 коп., пеню у розмірі 1810 (одна тисяча вісімсот десять) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 30 коп., інфляційні витрати у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 12.10.2015.
Суддя Ю.М. Смирнова