Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"08" жовтня 2015 р. Справа № 911/4039/15
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель»
про стягнення 436,90 грн
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. №11-юр від 13.01.2015);
від відповідача не з'явились.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» (далі - відповідач) про стягнення 436,90 грн заборгованості, з яких: 360,02 грн заборгованності за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 76,88 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку №8508 від 10.08.2011 з наступними змінами та доповненнями до нього, внесеними додатковою угодою №1 від 26.01.2012.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 порушено провадження у справі № 911/4039/15, розгляд справи призначено на 08.10.2015.
Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
У судовому засіданні 08.10.2015 представник позивача підтримав позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання 08.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
10.08.2011 між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Куксинель» (Клієнт) укладено договір банківського рахунку №8508, згідно якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктом 1.2. Договору банківського рахунку сторони погодили, що банк відкриває клієнту поточний рахунок № 260073018508 у національній валюті України та в іноземній валюті (рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до п. 2.1.5. Договору банківського рахунку Банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені Тарифами Банку.
Пунктом 2.4.7. Договору банківського рахунку передбачено, що Клієнт зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги відповідно до Тарифів, а також компенсувати витрати Банку у разі, якщо дії при виконанні доручення Клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені Тарифами Банку.
В пункті 3.3. Договору банківського рахунку Сторони погодили, що в разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п. 3.2. цього договору (шляхом списання коштів з рахунку Клієнта), Клієнт розраховується з Банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь Банку в строки, визначені у Тарифах.
Відповідно до п. 6.1. Договору банківського рахунку, даний договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами.
Додатковою угодою № 1 до Договору банківського рахунку від 26.01.2012р. (далі - Додаткова угода № 1) Сторони домовились, що Банк бере на себе забезпечення виконання розрахунково обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим Клієнту поточним рахунком на підставі Договору банківського рахунку.
В Розділі 5 «Вартість послуг та порядок розрахунків» Додаткової угоди № 1 Сторони визначили, що за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку Клієнт сплачує Банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку, на момент оплати.
Тарифи банку є невід'ємною частиною Договору банківського рахунку.
На виконання умов договору позивачем протягом періоду дії договору було виконано в повному обсязі та відкрито Відповідачу рахунок № 260073018508 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК», з забезпеченням виконання Банком розрахунково обслуговування Клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) відкритим Клієнту поточним рахунком.
Однак, відповідач належним чином не виконав умови Договору банківського рахунку, у зв'язку з чим у ТОВ "Куксинель” утворилась заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування у розмірі 360,02 грн.
Предметом позову є вимоги про стягнення 360,02 грн заборгованності за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 76,88 грн пені.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частиною 4 статті 1068 ЦК України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.
Враховуючи вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 360,02 заборгованності за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем комісійної винагороди та оплати за послуги з розрахунково-касового обслуговування, позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.09.2014 по 20.08.2015 76,88 грн пені.
Згідно пункту 5.9. Договору банківського рахунку, за прострочення Клієнтом розрахунків за послуги, що надаються Банком, останній має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, враховуючи період зазначений позивачем в поданому розрахунку та ч.6 ст. 232 ГК України, суд обмежив період нарахування пені, відтак при перерахунку пені суд використовую період з 30.09.2014 по 30.03.2015.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також п. 5.9 договору, арифметично вірний розмір пені за період з 30.09.2014 по 30.03.2015 становить 60,31 грн пені. Відтак, вимога про стягнення 76,88 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 60,31 грн.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 360,02 грн заборгованності за комісійною винагородою та послуги з розрахунково-касового обслуговування та 76,88 грн пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 360,02 грн заборгованності за комісійною винагородою та послуги з розрахунково-касового обслуговування та 60,31 грн пені.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 3 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, буд. 152, офіс 5; ідентифікаційний код 37818882) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м.Київ, пр. Московський, буд. 16; ідентифікаційний код 34693790) 360 (триста шістдесят гривень) 02 коп. заборгованності за комісійною винагородою та послуги з розрахунково-касового обслуговування та 60 (шістдесят гривень) 31 коп. пені.
3. В решті позовних вимог - відмовити
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куксинель» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, буд. 152, офіс 5; ідентифікаційний код 37818882) в доход Державного бюджету 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень) 00 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено: 12.10.2015
Суддя В.М. Антонова