01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
про повернення позовної заяви
"09" жовтня 2015 р. Справа № 911/4527/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали справи
за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми “Монолітбуд”
про визнання права власності та вилучення об'єкта нерухомості
встановив:
05.10.2015 заступник військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми “Монолітбуд” про визнання права власності та вилучення об'єкта нерухомості.
Перевіривши матеріали вказаного позову суд дійшов висновку, що останні не є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З огляду наведеного, за подання у 2015 році до господарського суду за подання заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону, останнім заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме:
- вимогу про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на об'єкт нерухомості військового містечка №2 (м. Біла Церква, вул. Куценка, 5 А) площею 1 041 м2 - “Пункт технічного обслуговування і ремонту”;
- вимогу про вилучення у відповідача та передання в оперативне управління позивачу об'єкта нерухомості військового містечка №2 (м. Біла Церква, вул. Куценка, 5 А) площею 1 041 м2 - “Пункт технічного обслуговування і ремонту”.
Поряд з тим, з доданих до позовної заяви копій ухвали про припинення провадження у справі №17/019-12 від 11.05.2012 та накладної №80 від 31.05.2012 слідує, що вартість об'єкта нерухомості військового містечка №2 (м. Біла Церква, вул. Куценка, 5 А) площею 1 041 м2 - “Пункт технічного обслуговування і ремонту” становить 102 139,75 грн (залишкова баланосва вартість) та 215 378, 40 грн відповідно.
Згідно п. 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість, як вбачається з доданого до позовної платіжного доручення №185 від 23.09.2015, позивачем сплачено 1 218, 00 грн судового збору, тобто менше ніж законодавчо встановлений розмір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, що визначається з вартості спірного майна, а тому додане до позовної заяви платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
З огляду наведеного, а також враховуючи те, платіжне доручення №185 від 23.09.2015 не є належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду в порядку п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
При повторному зверненні до суду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельної фірми “Монолітбуд” про визнання права власності та вилучення об'єкта нерухомості, позивачу слід звернути увагу на визначення ціни позову з урахуванням вартості спірного майна та сплати судового збору відповідно до визначеного законом порядку.
Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 57, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути заступнику військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України без розгляду.
Суддя В.А. Ярема