Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
"09" жовтня 2015 р. Справа № 911/3847/15
За позовом Приватного підприємства «МАРГО»
до Приватного підприємства «СОЄВА СФЕРА»
про стягнення 67 658,49 грн Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 07-07-2/1 від 07.07.2015);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Приватне підприємство «МАРГО» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства «СОЄВА СФЕРА» (далі - відповідач) про стягнення 67 658,49 грн заборгованості, з яких: 52 813,23 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар (що еквівалентно 2 331,71 доларам США, з ПДВ, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США станом на 27.08.2015, який складає 22,65 USD/UAH), 1 530,53 грн пені, 10 562,65 грн штрафу та 2 752,08 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2015 порушено провадження у справі № 911/3847/15, розгляд справи призначено на 18.09.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2015 розгляд справи відкладено на 09.10.2015.
У судовому засіданні 09.10.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання 09.10.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
05.03.2013 між Приватним підприємством «МАРГО» (Постачальник) та Приватним підприємством «СОЄВА СФЕРА» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 05-03-12, згідно якого продавець зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, іменованих в подальшому товар, відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору. Ціна товару визначена у національній валюті Україні в сумі, еквівалентній доларам США за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США на дату, що передує даті підписання (згідно сайту www.udinform.com). Загальна сума договору (ціна договору) складається із суми вартості товару всіх специфікацій, підписаних в рамках договору, які є невід'ємною частиною.
Відповідно до п.п. 4.1. 4.2, 4.3, 4.4 договору умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації (ях) до договору. Покупець сплачує продавцю у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, відповідно до виставленого рахунку покупцю, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США на дату, що передує даті перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару (згідно сайту www.udinform.com). Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця. Сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривні. Покупець проводить оплату вартості (ціни) товару шляхом перерахування коштів в розмірі гривневої суми ціни товару, вирахуваної відповідно до положень п. 4.2., 4.3. договору на банківський рахунок продавця.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів та підписання видаткових накладних на товар.
Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором (п. 9.1. договору).
17.04.2013 між сторонами погоджено специфікацію № 1 засобів захисту рослин до договору № 05-03-12 від 05.03.2013, згідно якої продавець поставляє покупцю відповідний перелік товару у кількості та за ціною, визначеній сторонами в Специфікації, на загальну суму 28 413 грн, з ПДВ (за курсом продажу на міжбанку 8,2000 вартість товару становить 3 465 дол. США, з ПДВ). Сторони визначають наступний графік оплати:
- за Штефікур: 50 % вартості товару до 19.04.2013;
- за Штефодим: 50 % вартості товару до 25.04.2013;
- за Штеф-альфа-цип: 50 % вартості товару до 10.05.2013;
- решта 50 % вартості товару до 01.11.2013.
Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 35 497,80 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-000183 від 22.04.2013 на суму 6 765 грн, № 000398 від 30.05.2013 на суму 3 936 грн та № РН-000566 від 17.06.2013 на суму 24 796 грн (а.с. 22, 24, 25), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреністю № 19 від 22.04.2013 (а.с. 23).
Відповідач частково сплатив позивачу 16 377,80 грн, решту боргу у розмірі 19 120 грн з ПДВ (що дорівнює 2 331,71 дол. США, з ПДВ, за курсом продажу на міжбанку 8,2000 (вартість товару визначена на дату підписання специфікації) (35 497,80 грн - 16 377,80 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого станом на 27.08.2015 борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар склав 52 813,23 грн, що еквівалентно 2 331,71 дол. США за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі 22,65 (графа Max за період / ASK) гривні до долару США, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 54-57).
Предметом позову є вимоги про стягнення 52 813,23 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар (що еквівалентно 2 331,71 доларам США, з ПДВ, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США станом на 27.08.2015, який складає 22,65 USD/UAH), 1 530,53 грн пені, 10 562,65 грн штрафу та 2 752,08 грн 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 35 497,80 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН-000183 від 22.04.2013 на суму 6 765 грн, № 000398 від 30.05.2013 на суму 3 936 грн та № РН-000566 від 17.06.2013 на суму 24 796 грн (а.с. 22, 24, 25), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреністю № 19 від 22.04.2013 (а.с. 23); відповідач частково сплатив позивачу 16 377,80 грн, решту боргу у розмірі 19 120 грн з ПДВ (що дорівнює 2 331,71 дол. США, з ПДВ, за курсом продажу на міжбанку 8,2000 (вартість товару визначена на дату підписання специфікації) (35 497,80 грн - 16 377,80 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого станом на 27.08.2015 борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар склав 52 813,23 грн, що еквівалентно 2 331,71 дол. США за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі 22,65 (графа Max за період / ASK) гривні до долару США, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 54-57).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 52 813,23 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 52 813,23 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар (що еквівалентно 2 331,71 доларам США, з ПДВ, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США станом на 27.08.2015, який складає 22,65 USD/UAH) є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013, позивачем за період з 02.11.2013 по 02.05.2014 нараховано 1 530,53 грн пені.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В разі порушення строків виконання зобов'язань за договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за кожен день прострочки (п. 6.1. договору).
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 12-16), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 02.11.2013 по 02.05.2015 складає загалом 1 530,53 грн. Відтак, вимога про стягнення 1 530,53 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 562,65 грн. штрафу у розмірі 20 % від вартості неоплаченого товару на підставі п. 6.2. договору за порушення термінів оплати.
Суд встановив, що зазначений в п. 6.2. договору 720 процентів від суми простроченого платежу за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.
Згідно абзацу другого п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Враховуючи те, що, відповідач допустив порушення термінів оплати, штраф у розмірі 20 % від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 6.2. договору) у загальному розмірі 10 562,65 грн (20 % від 52 813,23 грн (вартість неоплаченого товару понад 30 днів)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 562,65 грн штрафу є такою, що підлягає задоволенню судом.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. у справі № 5019/1287/12.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013, позивачем за період з 02.11.2013 по 27.08.2015 нараховано 2 752,08 грн 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому розрахунку 3 % річних (а.с. 16), арифметично вірний розмір 3 % річних, нарахованих за період з 02.11.2013 по 27.08.2015 становить 2 882,30 грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 2 752,08 грн 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 52 813,23 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар (що еквівалентно 2 331,71 доларам США, з ПДВ, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США станом на 27.08.2015, який складає 22,65 USD/UAH), 1 530,53 грн пені, 10 562,65 грн штрафу та 2 752,08 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «СОЄВА СФЕРА» (08473, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Хоцьки, вул. Жовтнева, буд. 23; ідентифікаційний код 34249519) на Приватного підприємства «МАРГО» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шевченка, буд. 158; ідентифікаційний код 20619598) 52 813 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять гривень) 23 коп. боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 05-03-12 від 05.03.2013 товар (що еквівалентно 2 331,71 доларам США, з ПДВ, за максимальним курсом продажу міжбанківської валютної біржі (графа Max за період / ASK) гривні до долару США станом на 27.08.2015, який складає 22,65 USD/UAH), 1 530 (одну тисячу п'ятсот тридцять гривень) 53 коп. пені, 10 562 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні) 65 коп. штрафу, 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні) 08 коп. 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 13.10.2015
Суддя П.В.Горбасенко