ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/24031/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про стягнення 400000,00 доларів США та зобов'язання закрити поточний рахунок
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: Мельник Н.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення 400000,00 доларів США та зобов'язання закрити поточний рахунок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором на розрахунково-касове обслуговування №35203 від 28.08.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" зверталося до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» із заявою про закриття поточного рахунку №26006020213902 і перерахування залишку коштів на його власний рахунок в іншому банку. Однак, відповідачем залишок коштів не перерахований, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 порушено провадження у справі №910/24031/15, розгляд справи призначено на 05.10.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У свою чергу, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь в розгляді справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" (клієнт) укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування №35203, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточні рахунки: №26007020213901 в гривнях; №26006020213902 в доларах США; (надалі - рахунки) та зобов'язується здійснювати його (їх) розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором (п. 1.1. Договору).
За умовами п. 2.1. Договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Відповідно до п. 2.2. Договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Накладення арешту на рахунки або припинення операцій за ними, що обмежує право клієнта на розпорядження коштами, можливе тільки у випадках, встановлених чинним законодавством України (п. 2.3. Договору).
Пунктом 3.1.1. Договору сторони погодили, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунках, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Клієнт, за змістом п. 3.2.1. Договору, має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.
У свою чергу, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком та клієнтом (п. 3.3.2 Договору).
Згідно з п.п. 3.3.3, 3.3.4. Договору, банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банка робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів, а також забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунки.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1. Договору).
Пунктами 8.2., 8.3. Договору на розрахунково-касове обслуговування №35203 від 28.08.2014 визначено, що договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством, а при розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунки, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунків.
Також, 28.08.2014 між сторонами було укладено Договір №б/н обслуговування банківського рахунку Системою FC BUSINESS, відповідно до умов якого банк підключає клієнта до системи FC BUSINESS для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих в банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами за допомогою усіх можливих засобів Системи FC BUSINESS що впроваджені в банку.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" за допомогою автоматизованої банківської системи FC BUSINESS було подано до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" наступні платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах: №74 від 04.12.2014 на перерахування 450000,00 доларів США; №86 від 17.12.2014 на перерахування 100000,00 доларів США; №87 від 17.12.2014 на перерахування 100000,00 доларів США; №88 від 17.12.2014 на перерахування 100000,00 доларів США.
При цьому як свідчать банківські виписки по рахунку позивача №26006020213902 за період з 09.12.2014 по 09.12.2014 та за період 17.12.2014 по 17.12.2014, вхідний залишок позивача складав 450755,40 доларів США та 300000,40 доларів США відповідно.
Втім, вищевказані платіжні доручення в іноземній валюті банком виконані не були, у зв'язку з чим позивач листами №б/н від 15.12.2014, №б/н від 13.01.2015 та №103/19м від 11.02.2015 звертався до відповідача з вимогою виконати надані платіжні доручення, а також листом №256/19м від 25.03.2015, в якому просив повернути грошові кошти у розмірі 400000,00 доларів США.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" з листом №б/н від 14.04.2015, в якому просило закрити валютний рахунок №26006020213902, а залишок грошових коштів перерахувати на його власний рахунок №7055092803 в ПАТ «АБ «РАДАБАНК».
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором на розрахунково-касове обслуговування №35203 від 28.08.2014, в частині закриття рахунку та перерахування залишку грошових коштів в розмірі 400000,00 доларів США.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
За приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом (ст. 1071 Цивільного кодексу України).
Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Як визначено в ст. 8.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст. 30.1. зазначеного Закону).
Однак, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві "Фінанси та Кредит" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства "Фінанси та Кредит", визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно.
Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) та у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою і не потребує доказуванню.
Отже, станом на момент розгляду даного спору господарським судом, у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, згідно зі ст. 1 Закону Україну "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у спорах пов'язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація або розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Відтак, оскільки між сторонами у даній справі склалися зобов'язальні правовідносини, які носять майново-грошовий характер, у даному випадку позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і оскільки під час розгляду даного спору в банку запроваджено тимчасову адміністрацію, виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.03.2015 у справі №3-24гс15 та від 01.04.2015 у справі №3-25гс15, які в силу ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх судів України.
Після запровадження у банку тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом порядку, з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 цього Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 400000,00 доларів США.
Щодо позовних вимог, в частині зобов'язання ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" закрити поточний рахунок №26006020213902 в доларах США, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
Як передбачено в п.п. 20.1, 20.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003, поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо]. Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.
Таким чином, закриття банківського рахунку згідно з вказаними нормами здійснюється після перерахування залишку грошових коштів, які на ньому знаходяться.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку №26006020213902 вбачається, що вихідний залишок станом на 23.04.2015 складає 400000,00 доларів США.
Отже, рахунок позивача, відкритий у відповідності до Договору на розрахунково-касове обслуговування №35203 від 28.08.2014, не може бути закритий без перерахування залишку грошових коштів, обмеження щодо здійснення якого діє у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Фінанси та Кредит".
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач, під час розгляду справи, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені ним позовні вимоги, а всі його доводи викладені в позовній заяві, спростовуються вищенаведеним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОСТАЛЬ" в повному обсязі, з покладенням судового збору на позивача, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено: 09.10.15
Суддя О.А. Грєхова