ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2015Справа № 910/23962/15
За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Шаповал І.О.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», в якому просить суд зобов'язати відповідача з 01.09.2015 р. прийняти умови щодо змін тарифів на наземне обслуговування повітряних суден у редакції Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» передбачених додатком В2.0. та додатком В3.0 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) додаток «В» № ОД/2014/01/01/1 шляхом підписання додаткової угоди та додатку В2.0, додатку В3.0 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) додаток «В» № ОД/2014/01/01/1 від 01.01.2014 р. та вважати такі зміни укладені з 01.09.2015 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23962/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Зокрема, позивача зобов'язано надати витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на вересень 2015 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні.
При цьому, позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.
25.09.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.
25.09.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 р. розгляд даної справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду.
У дане судове засідання повноважний представник позивача в черговий раз не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимог суду не виконав.
У даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти розгляду справи по суті за відсутності витребуваних у позивача судом документів, а саме - оригіналів документів, доданих до позовної заяви, оскільки останні завірені неналежним чином.
Також представник відповідача повідомив про відсутність у нього будь-яких клопотань, зокрема, в порядку ст.ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.
Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.
Так, ненадання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору також унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначені відомості мають суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості наявності одночасно двох чи більше рішень за участю тих самих сторін, про той же предмет та з тих самих підстав.
В той же час, у суду відсутня можливість отримати відомості щодо наявності таких спорів та судових рішень самостійно.
Крім того, позивачем не надано суду оригіналів документів, у зв'язку з чим неможливо з достатньою ймовірністю встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.
При цьому, документи, які надані позивачем у підтвердження викладених обставин, не засвідчені належним чином, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р., оскільки відсутня дата засвідчення документів. Тож, документи, подані позивачем, не відповідають вимогам п. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами Господарського процесуального кодексу .
Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.
Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.
Враховуючи те, що відповідач заперечив проти розгляду справи за відсутності витребуваних у позивача оригіналів документів, а позивач не надав вищевказані оригінали документів, суд вважає, що зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для повного та всебічного розгляду спору.
Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про зобов'язання вчинити дії без розгляду відповідно до п. 5. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
З урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. підлягає поверненню Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького з Державного бюджету України.
При цьому. відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» поданий заявником (скаржником) платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому повертається заявнику (скаржнику), а до матеріалів справи приєднується копія цього документа, яка виготовляється та засвідчується в порядку, передбаченому абзацом другим підпункту 2.5.13 пункту 2.5 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28; про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи (абзац четвертий того ж підпункту названої Інструкції).
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
2.Повернути Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького (79000, Львівська обл., м. Львів, Залізничний район, аеропорт ЦА код ЄДРПОУ 33073442) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.
3.Повернути Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького оригінал платіжного доручення № 1989 від 02.09.2015 р.
Дана ухвала є підставою для повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Дана ухвала підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Пригунова А.Б.