ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
09.10.2015Справа № 910/26383/15
Суддя Ломака В.С., розглянувши позовну заяву компанії Glencore Grain BV
до Приватного підприємства «Фреш Лайн»
про стягнення 1 394 747, 34 дол. США,
Компанія Glencore Grain BV (Нідерланди) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Фреш Лайн» про стягнення 1 394 747, 34 дол. США, а саме: 1 369 975, 19 дол. США основного боргу за Договором № 7 на транспортно-експедиційне обслуговування експортно-імпортних вантажів від 10.01.2006 р. та 24 772, 15 дол. США 3 % річних.
Дослідивши матеріали переданої на розгляд суду позовної заяви на предмет наявності правових підстав для прийняття її до провадження, суд звертає увагу на те, що подана Компанією Glencore Grain BV позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Так, як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Приписами пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач на підтвердження сплати судового збору надав завірену його представником копію виписки банку «ABN-AMRO» (Нідерланди) про перерахування 8 613, 87 дол. США судового збору на рахунок Державної казначейської служби України № 25133012855000, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» з призначенням платежу: «Судовий збір за позовом Гленкор Грейн Б.В. проти Фреш Лайн». Вказана виписка не містить напису або печатки (штампу) банку, які б засвідчували формування цього документу саме банком, від імені якого вона складена, та крім того, не має даних про дату її формування і дату проведення фінансової операції.
Оцінюючи вказаний документ, суд бере до уваги те, що 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII) за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Реквізити валютного рахунка для зарахування судового збору в іноземній валюті наведені на офіційній веб-сторінці Державної судової адміністрації за посиланням: http://dsa.court.gov.ua/dsa/201462/ :
- Одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, Ukraine, 01601, Kyiv, Bastionna str., 6);
- Код ЄДРПОУ: 37567646;
- Валютний рахунок одержувача коштів (account): № 25133012855000;
- Банк отримувача коштів (beneficiary bank): Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Київ, Україна (JSC «THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE», Kyiv, Ukraine);
- SWIFT: EXBSUAUX;
- Код банку: 322313.
На вказаній веб-сторінці також звертається увага на те, що при оформленні платіжного доручення в іноземній валюті в полі «Деталі платежу» (Details of payment) необхідно вказати код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має можливості скористатися приписами ст. ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу.
Враховуючи вищевикладені норми та роз'яснення, а також надання позивачем на підтвердження сплати судового збору - копії, а не оригіналу виписки банку, з якої до того ж неможливо достовірно встановити її формування саме банком, від імені якого вона складена, а також визначити дату перерахунку коштів, що позбавляє можливості перевірити вірність розміру сплаченого судового збору згідно з офіційним курсом гривні до іноземної валюти, суд дійшов висновку, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.
Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої ст. 63 ГПК України.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву повернути без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутись до господарського суду міста Києва з відповідним позовом.
Суддя В.С. Ломака