ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.10.2015Справа №910/27253/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Про захист авторського права
Головуючий суддя: Головатюк Л. Д.
Суддя Турчин С. О.
Суддя Стасюк С. В.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2 (за дов.)
ОСОБА_1
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист авторського права шляхом стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав в розмірі 48 720, 00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 121, 80 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/27253/14 рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову повністю.
Постановою Вищого господарського суду Україні у справі від 23.06.2015 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" було задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015 у справі № 910/27253/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно викладеного у вищезазначеній постанові, апеляційний суд так і не дійшов певних висновків про те, чи порушувало таке використання майнові права позивача і в чому конкретно це порушення полягало; не встановивши за обставинами справи факту існування порушення належних позивачу майнових авторських прав, суд відповідно не мав і правових підстав для обговорення питання щодо розміру компенсації, яка мала бути сплачена позивачу з метою захисту його прав; апеляційний суд не взяв до уваги, що відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу в разі порушення нею положень частини другої - п'ятої статті 13 ЦК України; будь - яких висновків щодо дійсного обсягу правопорушення, яке в даному випадку, можливо, мало місце, судом зроблено так і не було; суд першої інстанції припустився, по суті, тих же помилок.
У ході нового розгляду справи, за обов'язковою вказівкою Вищого господарського суду України, суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна із сторін у своїх поясненнях по справі, та дослідити подані за справою докази. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
Згідно Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 25.06.2015 № 04-23/780 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2015, справу передано для розгляду судді Головатюку Л. Д., який ухвалою суду від 01.07.2015 призначив розгляд справи № 910/27253/14 до розгляду на 16.07.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 30.07.2015, в зв'язку з неявкою представників сторін, що перешкоджало розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 судом було відхилено заяву представника відповідача про відвід судді Головатюка Л. Д. Крім того, в судовому засіданні 30.07.2015 суд дійшов висновку про необхідність здійснювати розгляд справи № 910/27253/14 колегіально у складі трьох суддів, про що було винесено відповідну ухвалу від 30.07.2015.
Згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 31.07.2015 для здійснення колегіального розгляду справи № 910/27253/14 визначено колегіальний склад суддів: Головатюк Л. Д. (головуючий), суддя Турчин С. О., суддя Стасюк С. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 справу № 910/27253/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головатюк Л. Д. (головуючий), суддя Турчин С. О., суддя Стасюк С. В., розгляд справи призначено на 15.09.2015.
15.09.2015 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, та відкладено розгляд справи на 06.10.2015.
В судове засідання 06.10.2015 представник позивача не з'явився, про свою відсутність суд попередив, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності за матеріалами наявними в справі.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання з'явилися, надали суду усні пояснення по справі, в яких проти задоволення позовних вимог заперечили в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача виключних авторських прав позивача на аудіовізуальний твір - серійний мультфільм "Маша і Мєдвєдь" шляхом продажу контрафактних товарів - записних книжок із зображенням персонажів серійного мультфільму "Маша і Мєдвєдь" - "Маші" та "Ведмедя", а також двох кадрів із серійного мультфільму "Маша і Мєдвєдь", без дозволу позивача - власника виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - серійний мультфільм "Маша і Мєдвєдь", його окремих серій, кадрів, персонажів, як частин твору.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що зображення на товарі розповсюджуваному відповідачем не відповідає (не тотожне) кадрам із серійного мультфільму "Маша і Мєдвєдь", на які вказує позивач, що сам факт використання об'єкта авторського права виходячи з норм законодавства не завжди є порушенням авторських прав, необхідно встановлення таких обставин, як протиправність, незаконність та винність, що відповідач не знав та не міг знати, що відповідні авторські права належать позивачу, що відповідач не є виробником товару із зображенням персонажів "Маші" та "Ведмедя". Відповідач також зазначає, що після першого факту реалізації блокнотів із зображенням на них персонажів "Маші" та "Ведмедя" позивач не повідомив відповідача про наявні у нього права і не звернувся до відповідача з вимогою про припинення порушення авторських прав, та що стягнення компенсації в сумі 48 720, 00 грн. за порушення відповідачем авторських прав позивача шляхом реалізації двох блокнотів із зображенням персонажів "Маші" та "Ведмедя" по ціні 6 грн., не може відповідати критеріям справедливості, добросовісності та розумності.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 06.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва,
08.06.2010 між позивачем, як набувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД", як правовласником було укладено договір № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і Мєдвєдь" (далі-Аудіовізуальний твір), відповідно до умов якого правовласник передає позивачу виключне право на Аудіовізуальний твір, який має статус "національного фільму", вісім перших серій якого сторони за договором визначили у додатку № 1 до цього договору, а набувач зобов'язався оплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.
12.11.2010 між позивачем, як набувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД", як правовласником був укладений договір № 1007/19 про відчуження виключного права на Аудіовізуальний твір, згідно з умовами якого правовласник передає позивачу виключне право на Аудіовізуальний твір, який має статус "національного фільму", чотири серії якого сторони за договором визначили у додатку № 1 до цього договору, а набувач зобов'язався оплатити правовласнику обумовлену договором винагороду.
Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 наведених договорів правовласник гарантує, що є володільцем виключного права на Аудіовізуальний твір. Виключне право на Аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі. Виключне право на Аудіовізуальний твір переходить від правовласника до позивача в момент підписання договору.
В пункті 1.7. наведених договорів сторонами було зазначено, що до набувача переходять права ліцензіара по усім діючим ліцензійним договорам (у відповідності з повним переліком, наведеним а додатку № 7 до договорів), які укладені правовласником по відношенню до аудіовізуального твору, права на яке належить передачі по цьому договору.
Копії додатків № 7 до наведених договорів позивачем в матеріали справи надані не були.
Відповідно до п. 2 додатків 1 до вказаних договір одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір - серіал "Маша і Мєдвєдь" правовласник передає право набувачу в повному об'ємі виключні права на всі юридично значущі охоронювані елементи твору (включаючи, але не обмежуючись, назвою твору та його окремих серій, графічним зображенням мальованим зображенням персонажів аудіовізуального твору, їх іменами, текстом), незалежно від того чи пойменовані вказані елементи безпосередньо в додатках до договору.
Для підтвердження первісної належності виключних прав у Студії позивач надав до матеріалів справи копію авторського договору замовлення від 01.04.2008 №ОК-2/2008, укладений Студією та ОСОБА_4, відповідно до умов якого ОСОБА_4 створив і передав Студії сценарії до перших 8-ми серій аудіовізуального твору - серіалу "Маша и Медведь". Також, позивачем надано в матеріали справи копію службового завдання № 1/МиМ-С1 на створення аудіовізуального твору з режисером - постановником від 12.05.2008, за яким режисеру - постановнику ОСОБА_5 в рамках виконання службових обов'язків по трудовому договору № 6 від 03.03.2008 доручено створити авторською працею творчого колективу службовий аудіовізуальний твір - серію анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" під робочою назвою "Первая встреча".
26.08.2014 та 15.09.2014 в магазині "Все для художников", що знаходиться за адресою: Київ, вул. Княжий Затон, буд. №2/30, в якому здійснює підприємницьку діяльність відповідач, здійснювалася реалізація представнику позивача товару - записних книжок (блокнотів), у структурі яких містився малюнок, зображення персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" з Аудіовізуального твору - серіал "Маша і Мєдвєдь". Факт реалізації зазначеного товару був оформлений товарними чеками від 26.08.2014 та 15.09.2014 загальною вартістю 12 гривень.
На товарі, який реалізовувався відповідачем, було відтворено зображення персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" з Аудіовізуального твору - серіал "Маша і Мєдвєдь".
Предметом позову у справі є поновлення порушених відповідачем виключних прав позивача на персонаж "Маша", персонаж "Мєдвєдь", кадр з серії під назвою "Первая встреча", кадр з серії "Праздник на льду", які є самостійними частинами аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", за окремими фактами піратства без дозволу позивача 26.08.2014 та 15.09.2014 конрафактних товарів - записних книжок (блокнотів) під назвами "Маша і Мєдвєдь" з малюнками, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 48 720, 00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5).
До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права, в тому числі авторське право.
Відповідно до положень ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав; піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення, тощо.
Звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав позивач заявляє про піратство з боку відповідача щодо частин Аудіовізуального твору (персонажа "Маша", персонажа "Мєдвєдь", кадру з серії під назвою "Первая встреча", кадру з серії "Праздник на льду"), виключні права на який належать позивачу, що полягало у продажу відповідачем 26.08.2014 та 15.09.2015 записних книжок (блокнотів) із зображенням персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь" та кадрів із вказаного серіалу.
Позивач зазначає, що на обкладинках записних книжок містяться малюнки з зображеннями кадру (01 хв. 04 сек.) з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору та кадру (06 хв. 30 сек.) з серії "Праздник на льду" Аудіовізуального твору та зображення персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" Аудіовізуального твору.
Згідно викладеного в позовній заяві, персонажі Аудіовізуального твору "Маша" і "Мєдвєдь" було створено творчою працею працівників Студії "АНИМАККОРД" під час створення першої серії Аудіовізуального твору. У подальших серіях уже існуючі персонажі "Маша" і "Мєдвєдь" використовувалися в інших ігрових ситуаціях, комбінаціях взаємовідносин з іншими персонажами, іншому одязі, інших порах року. Крім того, позивач зазначає, що він є власником виключних прав на персонажі Аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь".
У відповідності до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Відповідно до положень ст. 433 ЦК України об'єктами авторського права, є зокрема, аудіовізуальні твори та твори живопису. Твори є об'єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження.
Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону (ст. 435 ЦК України).
За приписами ст. 440 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Статтею 441 ЦК України внормовано, що використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.
Статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора віднесено виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Вказаною статтею, також визначено, що майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.
Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ст. 443 ЦК України).
Згідно ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Відповідно до положень ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
Із наданих позивачем договорів судом встановлено, що позивач набув виключні права на Аудіовізуальний твір - серіал "Маша і Мєдвєдь" (серії 1-12), а саме: 1. "Раз, два, три! Елочка, гори!"; 2. "Первая встреча"; 3. "До весны не будить!"; 4. "Весна пришла!"; 5. "Ловись, рыбка!"; 6. "Следы невиданных зверей!"; 7. "С волками жить…"; 8. "Позвони мне, позвони!"; 9. "День варенья"; 10 "Праздник на льду"; 11. "Первый раз в первый класс"; 12. "Граница на замке". І відповідно має право захищати відповідні права у разі їх порушення у тому числі шляхом звернення до суду.
Аудіовізуальний твір за визначенням наведеним в ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права"- це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Твір образотворчого мистецтва за визначенням наведеним в ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права"- це скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Позивач стверджує, що персонаж "Маша", персонаж "Мєдвєдь", кадр з серії під назвою "Первая встреча", кадр з серії "Праздник на льду", є самостійними частинами (які можуть використовуватися самостійно) аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", і відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" мають розглядатися як твір і охороняються відповідно до закону.
Водночас, статтею 17 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Позивач стверджує, що персонажі Аудіовізуального твору "Маша" і "Мєдвєдь" було створено творчою працею працівників Студії "АНИМАККОРД" під час створення першої серії Аудіовізуального твору.
Проте, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні судові рішення за позовами позивача у даній справі про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав із третіх осіб, із яких вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію та депонування твору - результату інтелектуальної діяльності від 22.04.2008 № НОМЕР_1 автором малюнків персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвою "Маша і Мєдвєдь" є ОСОБА- 3 (фізична особа).
Із положень пунктів 1.7. договорів, також, вбачається наявність ліцензійних договорів, укладених правовласником у відношенні аудіовізуального твору. При цьому, позивачем в матеріали справи додаток № 7 до договору, в якому наведений повний перелік таких ліцензійних договорів, не наданий.
З огляду на зазначене, суд при розгляді справи дійшов висновку, що матеріалами справи достеменно не підтверджено наявність у позивача виключних майнових прав на малюнки персонажів "Маша" та "Мєдвєдь" аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".
Крім того, для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити факт використання відповідачем малюнків з зображеннями кадру (01 хв. 04 сек.) з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору та кадру (06 хв. 30 сек.) з серії "Праздник на льду", також чи можуть такі частини (кадри) Аудіовізуального твору використовуватися самостійно як твір.
За своїм змістом кадром мультиплікаційного фільму/фільму - є один з багатьох фотографічних зображень у кінофільмі (в мультфільмі - один з малюнків). Звичайно одна секунда кінофільму містить 24 кадри. У звичайних фільмах кадри робляться кінокамерою у послідовному порядку, але в мультфільмах і сценах з спеціальними ефектами вони можуть вироблятися по одному.
Проаналізувавши зображення, що містяться на фотокопіях записних книжок (блокнотів) та кадри Аудіовізуального твору на які вказує позивач суд дійшов висновку, що такі стовідсотково не співпадають.
Із наданих фотознімків судом встановлено, що на обкладинці однієї проданої відповідачем записної книжки двічі зображено персонаж Аудіовізуального твору "Маша" (один раз крупним планом в хустинці , другий - поменше і в кокошнику), та на задньому фоні зображено персонажа "Кролика" на східцях будинку. З низу міститься напис "Маша і Мєдвєдь". На обкладинці другої проданої відповідачем записної книжки зображено крупним планом персонаж "Мєдвєдь", а на його фоні персонаж "Маша". З верху міститься напис "Маша і Мєдвєдь".
Водночас, кадр 01 хв. 04 сек. з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору містить зображення персонажу "Маша" на передньому плані, яка сидить у відрі на фоні дерев'яних східців будинку; кадр 06 хв. 30 сек. з серії "Праздник на льду" містить зображення персонажу "Маша" на передньому плані в ковзанах та кокошнику на льоду в розпростертими руками на фоні двох персонажів Мєдвєдь" на ковзанах, які впали за сцену, і глядач бачить тільки ноги в ковзанах.
За викладених обставин у суду відсутні підстави, для однозначного висновку, що на обкладинках записних книжок містяться саме малюнки з зображеннями кадру (01 хв. 04 сек.) з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору та кадру (06 хв. 30 сек.) з серії "Праздник на льду" Аудіовізуального твору.
Таким чином, стверджуючи в своїй позовній заяві, що на обкладинках записних книжок, що реалізовувалися відповідачем, містяться малюнки з зображеннями кадру (01 хв. 04 сек.) з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору та кадру (06 хв. 30 сек.) з серії "Праздник на льду" Аудіовізуального твору та зображення персонажів "Маша" і "Мєдвєдь" Аудіовізуального твору та що така реалізація товарів без згоди позивача є порушенням виключних майнових прав позивача на Аудіовізуальний твір, позивач не довів належними та допустимими доказами, які б відповідали ст. ст. 33, 34 ГПК України, що володіє виключними майновими правами на персонажів "Маша" і "Мєдвєдь", що на обкладинках записних книжок містяться саме малюнки з зображеннями кадру (01 хв. 04 сек.) з серії під назвою "Первая встреча" Аудіовізуального твору та кадру (06 хв. 30 сек.) з серії "Праздник на льду" Аудіовізуального твору, а також що вказані кадри і малюнки персонажів можуть використовуватися самостійно як твір і є оригінальними (персонажі Маша і Медведь є персонажами народної російської однойменної казки).
В ході розгляду справи судом ставилося питання про призначення у справі експертизи для вирішення питання щодо можливості самостійного використання частини твору, вирішення якого потребує спеціальних знань, проте позивачем було категорично заперечено проти призначення експертизи у справі.
За таких обставин, у суду по суті відсутні підстави стверджувати, що факт продажу відповідачем записних книжок (блокнотів) із зображеннями персонажів Аудіовізуального твору порушував виключні майнові права позивача на Аудіовізуальний твір "Маша і Мєдвєдь".
Водночас, суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про наявність у нього правових підстав для використання зображення персонажів Аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь".
Оскільки факт порушення відповідачем виключних прав позивача доведено останнім не було, судом об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди та компенсації не встановлювалися.
Крім того, як встановлено судом факт реалізації зазначеного товару був оформлений товарними чеками від 26.08.2014 та 15.09.2014, тобто після першого факту продажу блокнотів із зображенням персонажів Аудіовізуального твору, позивач (в особі його представників) не повідомив відповідача про наявні у нього права і не звернувся до відповідача з вимогою про припинення такої реалізації або з будь - якими іншими вимогами щодо припинення порушення авторського права позивача, що свідчить про порушення з боку позивача ст. 13 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті судового збору у відповідності до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
3. Копію рішення розіслати сторонам.
Повне рішення складено - 13.10.2015.
Головуючий суддя Л. Д. Головатюк
Суддя С. О. Турчин
Суддя С. В. Стасюк