ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.10.2015
Справа № 910/21787/15
Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши
заяву
Публічного акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація”
про
прийняття додаткової ухвали
у справі
за позовом
Публічного акціонерного товариства “Українська
автомобільна корпорація”
до
Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”
про
визнання відсутнім права на звернення стягнення на
предмет застави
29.09.2015 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” (далі - ПАТ “Українська автомобільна корпорація”) про прийняття у даній справі додаткової ухвали про розподіл господарських витрат в ухвалі суду про вжиття заходів забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що задовольнивши заяву про забезпечення позову, суд не вирішив питання про розподіл господарських витрат.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2015 р. ПАТ “Українська автомобільна корпорація” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (далі - ПАТ “Дельта Банк”) про визнання відсутнім права на звернення стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року.
26.08.2015 р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив вжити заходів щодо забезпечення позову до розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.08.2015 р. клопотання позивача задоволено, заборонено ПАТ “Дельта Банк” та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені ПАТ “Дельта Банк”, звертати в позасудовому порядку стягнення на предмет застави за договором застави № НКЛ- 2019631/S2 від 24.10.2013 року, заборонено ПАТ “Дельта Банк” та/або іншим особам, права яким можуть бути передані, відступлені або будь-яким іншим способом відчужені ПАТ “Дельта Банк”, перешкоджати позивачу вільно користуватись, розпоряджатись та володіти майном, яке є предметом застави за договором застави № HKЛ-2019631/S2 від 24 жовтня 2013 року.
У своїй заяві ПАТ “Українська автомобільна корпорація” просить суд прийняти додаткову ухвалу, якою передбачити розподіл понесених сторонами господарських витрат за подання заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, суд вважає, що вирішення питання про розподіл судових витрат у даному випадку є передчасним в той час, коли справа по суті не розглянута.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, не прийнято рішення або не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати (а не господарські, як вказує заявник) складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що розподіл судових витрат зі справи, зокрема, і судового збору за подання заяви про забезпечення позову, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за всі стадії (етапи) судового розгляду справи, тобто під час прийняття судового акту, яким закінчується розгляд спору (винесення рішення).
Із вищезазначеним кореспондується також зміст ч. 2 ст. 67 та ч. 2 ст. 86 ГПК України, відповідно до яких ухвала господарського суду має містити: найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; висновок з розглянутого питання; вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.
Тобто сума судового збору за розгляд процесуального питання, а також сторона, на яку покладаються судові витрати, в ухвалі не вказуються.
При цьому необхідно зазначити, що ухвала, якою вирішується будь-яке процесуальне питання під час розгляду справи не є тією ухвалою, якою закінчується розгляд справи по суті (хоча документ суду може мати таку назву). А позивач, подаючи заяву про винесення додаткової ухвали, свідомо підміняє зазначені поняття, посилаючись при цьому на ст. 84 ГПК України, якою передбачено вимоги до змісту судового рішення, яким закінчується розгляд справи.
Отже, загальне правило розподілу витрат полягає в тому, що судові витрати розподіляються після розгляду спору в рішенні (ухвалі), якими закінчується розгляд справи, і стороні, на користь якої прийнято рішення, суд присуджує понесені нею всі документально підтверджені судові витрати з другої сторони. При цьому сторона, на користь якої винесено судове рішення, не повинна нічого втратити внаслідок судового процесу.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що розподіл судових витрат за подання заяви про забезпечення позову на стадії судового процесу, коли не розпочато розгляд спору по суті, є передчасним, а тому у заяві ПАТ “Українська автомобільна корпорація” про винесення додаткової ухвали суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 88, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Українська автомобільна корпорація” про прийняття додаткової ухвали відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Головіна К.І.