ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08 жовтня 2015 р. Справа № 909/782/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ( вул. Чорновола , 9, м. Івано-Франківськ ,76018) в інтересах держави , уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно -експлуатаційної частини району , вул. Національної Гвардії 14-г , м. Івано-Франківськ ,76018
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Вовчинецька,198/143 , м. Івано-Франківськ ,76006
про : стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання Договору оренди нежитлового приміщення
за участю:
Від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор військової прокуратури службове посвідчення №033481 від 18.05.15
Від Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району - ОСОБА_3 - юрисконсульт, (довіреність №11/130 від 02.02.2015р.) ;
Від Міністерства оборони України - ОСОБА_4 - офіцер західного територіального юридичного відділу старший лейтенант юстиції ( довіреність №220/345/д від 18.05.2015 р. №220/347/д) ;
Від відповідача : не з'явились
ВСТАНОВИВ: Військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави , уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 120 976,96 грн. та розірвання Договору оренди нерухомого військового майна №34/2010 від 02.02.2010 р.
Ухвалою суду від 16.07.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судове засідання на 06.08.2015 р..
Ухвалою суду від 06.08.2015 р. розгляд справи відкладався на 25.08.2015 р. на підставі п. 1, 2 ч.1 ст. 77 ГПК України.
08.10.2015 р. військовим прокурором Івано-Франківського гарнізону подано заяву про збільшення розміру позовних вимог ( вх.№10609/15 від 07.10.2015 р.), мотивовану тим, що відповідач і надалі, всупереч вимогам Договору оренди нерухомого військового майна №43/2010 від 02.02.2010 року , свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим , на день розгляду справи до існуючого боргу додалась заборгованість у сумі 17 961,09 грн., в підтвердження чого позивачем долучено розрахунок. З огляду на викладене, позивач просить суд вважати прохальну частину позовної заяви наступною: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської квартирно - експлуатаційної частини району заборгованість по орендній платі у сумі 154 753,26 грн. ( з урахуванням пені , інфляційних втрат та податку на землю ) та штрафу у розмірі 2% від заборгованості по орендній платі за вересень , жовтень , листопад , грудень 2014 року та січень , лютий , березень , квітень , травень , червень , липень, серпень 2015 року у сумі 2 547,49 грн. ( разом 157 300,75 грн.) ; розірвати Договір оренди нерухомого військового майна № 43/2010 від 02.02.2010 р. укладений між Івано-Франківською квартирно -експлуатаційною частиною району та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( з Додатковою угодою №47-18д/2013 від 02.01.2013р.).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що вказана стаття визначає право позивача на збільшення чи зменшення розміру позовних вимог дану заяву слід прийняти до розгляду.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог ( вх.№10609/15 від 07.10.2015 р.).
Відповідач у судове засідання не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача у відповідності до приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору .
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
02.02.2010 р. між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди нерухомого військового майна №43/2010 ( Договір), згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 36,8 кв.м. в будівлі №1 військового містечка №37 по вул. Січових Стрільців, 4 у м. Івано-Франківську. Додатковою угодою №47/18д/2013 від 02.01.2013 року внесено ряд змін до даного Договору оренди та продовжено строк його дії до 02.12.2015 року.
Відповідно до вимог п. 5.3 Договору, оренди зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно п. 2 Додаткової угоди 347/18д/2013 розмір орендної плати встановлений без ПДВ за базовий місяць ( листопад 2012 року ) на рівні 7 170,00 грн., за результатами конкурсу ( домовленості) , з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.19995 року ( із змінами та доповненнями до неї) , яка становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку ( листопад 2012 ) 7 152,24 грн.. В подальшому розмір орендної плати корегується в залежності від індексу інфляції згідно методики.
Відповідно до п. 3.6 Договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.
Своїх зобов'язань за Договором орендар належним чином не виконує, на момент подання позову до суду, заборгованість відповідача по орендній платі становила 119183,52 грн. ( за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий березень, квітень, травень, червень, 2015 року ), враховуючи пеню , інфляційні втрати та земельний податок) , про що останньому виставлені відповідні рахунки.
Івано- Франківською КЕЧ району на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були надіслані претензії, зокрема, претензія №43 від 22.10.2014 року, претензія №48 від 24.11.2014 року, претензія №51 від 16.12.2014 року, претензія №3 від 22.01.2015 року, претензія №7 від 16.02.2015 року, претензія №11 від 16.03.2015 року, претензія №21 від 18.05.2015 року, претензія №26 від 17.06.2015 року, які залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 2.8 Договору , у разі , якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше , ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.
На вимогу однієї із сторін Договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав передбачених законодавчими актами України ( ч. 3 ст. 26 Закону України " Про оренду державного та комунального майна).
Таким чином, на момент винесення рішення, заборгованість відповідача по орендній платі за Договором оренди нерухомого військового майна №43/2010 від 02.02.2010 року становить 157 300,75 грн. , з яких: 154 753,26 грн. - заборгованість по орендній платі ( з урахуванням пені, інфляційних втрат та податку на землю) та 2 547,49 грн. - штрафу у розмірі 2% від заборгованості по орендній платі за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень , липень, серпень 2015 року , що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунками. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають для задоволення, з наступних підстав.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України, орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" .
Таким чином, правомірність нарахування відповідачеві суми заборгованості з орендної плати в розмірі 157 300,75 грн. підтверджена матеріалами справи та законодавчо обґрунтована.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Окрім того, прокурор та позивач просять суд розірвати Договір оренди нерухомого військового майна №43/202010 від 02.02.2010 р. укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 Артьомом Аркадійлвичем ( з Додатковою угодою №47-18д/2013 від 02.01.2013 р.).
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" , на вимогу однієї із сторін Договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 року №12, зазначено, що вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати, що законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.
У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна.
Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з її оплати за спірним договором.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про розірвання Договору оренди нерухомого військового майна №43/202010 від 02.02.2010 р. укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Артьомом Аркадійлвичем ( з Додатковою угодою №47-18д/2013 від 02.01.2013 р.) правомірна та обґрунтована, така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаючи судові витрати в розмірі 3146,02 грн. на відповідача.
На підставі вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129, ст. 11, 509, 525, 530, 610, 651 Цивільного кодексу України, статями 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст. 49,75 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави , уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 120 976,96 грн. та розірвання Договору оренди нерухомого військового майна №34/2010 від 02.02.2010 р.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Вовчинецька,198/143 , м. Івано-Франківськ ,76006 , ( код ІНПП НОМЕР_1) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району , вул. Національної Гвардії 14-г , м. Івано-Франківськ ,76018, код ЄДРПОУ 08494013) заборгованість в сумі 157 300,75 грн. ( сто п'ятдесят сім тисяч триста гривень 75 коп.) , з яких: 154 753,26 грн. - заборгованість по орендній платі ( з урахуванням пені, інфляційних втрат та податку на землю) та 2 547,49 грн. - штрафу у розмірі 2% від заборгованості по орендній платі за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, червень , липень, серпень 2015 року.
Розірвати Договір оренди нерухомого військового майна №43/202010 від 02.02.2010 р. укладеного між Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 Артьомом Аркадійлвичем ( з Додатковою угодою №47-18д/2013 від 02.01.2013 р.).
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Вовчинецька,198/143, м. Івано-Франківськ ,76006 , ( код ІНПП НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 3 146,02 грн. ( три тисячі сто сорок шість гривень 02 коп.) - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 13.10.15
Суддя Гриняк Б. П.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_5 13.10.15