Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2а-649/2010 рік
31 серпня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.
за участю: секретаря Кульчицької І.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Зінченка Ігоря Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
на підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови, -
у серпні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою від 23.07.2010р. його притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. і додатково в розмірі 1020 грн. за те, що він 23.07.2010р. нібито вчинив обгін на перехресті. При цьому зазначає, що вказаного правопорушення не вчиняв, зазначені в протоколі свідки ніяких пояснень не надавали, а лише вказали свої дані, а інші докази його вини відсутні. Також при складенні протоколу не було роз'яснено прав, обмежено право на юридичну допомогу, при цьому не були виконані вимоги ст. 280 КУпАП та у постанові безпідставно подвоєно суму штрафу. У зв'язку з наведеним позивач просить скасувати постанову від 23.07.2010р. як незаконну.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, при цьому зазначив, що на вказаній ділянці автодороги рухався за автомобілем «Жигулі» з причепом. В його напрямку була одна смуга для руху, але в послідуючому з'явилася додаткова протяжністю 300 м до перехрестя і 300 м за перехрестям. Таким чином, до перехрестя по додатковій смузі він обігнав попутний автомобіль, і перестроївся на праву смугу за 150 м до перехрестя, після чого був зупинений працівником ДАІ. Але його доводи про те, що обгін на перехресті не вчиняв, інспектором до уваги не прийняті, було складено протокол, а потім винесено постанову.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися без поважних причин, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 206410 від 23.07.2010р. винесеною інспектором ДПС ОСОБА_2, ОСОБА_1 піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що 23.07.2010р. о 20.40 год., ОСОБА_1 на 331 км автодороги Харків-Сімферополь, керуючи автомобілем скоїв обгін автомобіля на перехресті ( а.с. 4 ).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справа про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо ж сторона без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Оскільки відповідач своїм правом щодо подання заперечень та доказів на спростування вимог позивача не скористався, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Щодо доводів позивача про порушення з боку інспектора, а саме: не роз'яснення прав та обмеження права на юридичну допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: в т.ч. при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1В ознайомлено з правами та обов'язками передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП і його повідомлено, що розгляд справи відбудеться 23.07.2010р. о 20.50 год. на 331 км автодороги Харків-Сімферополь, про що позивач поставив свій підпис і будь-яких клопотань, в т.ч. про розгляд його справи з участю адвоката, чи про відкладення справи не заявляв.
В судовому засіданні позивач також підтвердив, що будь-яких клопотань інспектору не заявляв.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивача в цій частині є надуманими та безпідставними.
Щодо тверджень позивача про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 251 КУпАП визначені докази в справі про адміністративне правопорушення на основі яких відповідна посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_3, який є одним із основних джерел доказів і засвідчує факт правопорушення, в провину останньому ставилося порушення п. 14.6 ( а ) Правил дорожнього руху, оскільки він скоїв обгін автомобіля на перехресті. Цей факт засвідчили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 ж вину свою заперечив ( а.с. 4 ).
Відповідно до п. 14.6 ( а ) Правил дорожнього руху України, обгін на перехресті заборонено.
В судовому засіданні позивач посилається на те, що він здійснював обгін автомобіля до перехрестя.
Вказаний факт підтвердив свідок ОСОБА_6 зазначивши, що він того дня з ОСОБА_3 їхали по вказаній ділянці автодороги, але обгін на перехресті останній не вчиняв, здійснивши обгін попутного автомобіля до перехрестя по додатковій смузі руху.
Суд, відноситься критично до показань вказаного свідка, оскільки даних про те, що він був присутній під час складення протоколу відносно ОСОБА_3, як і того, що він дійсно перебував на той час в автомобілі позивача і був свідком вказаних подій суду не надано.
Так, у протоколі інспектором вказані свідки правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначили свої адреси та поставили підписи. У свою чергу позивач, який у протоколі зазначив про незгоду з порушенням, будь-яких клопотань не заявляв, в т.ч. і клопотання про допит свідка ОСОБА_6 ат не зазначав його очевидцем події.
Оскільки позивач будь-яких належних доказів про спростування його вини у вчиненні обгону на перехресті не надав, чим не виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а тому суд вважає, що ним не доведено факту не вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП і визнає його доводи в цій частині надуманими та безпідставними, спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності за допущене порушення.
Щодо неврахування відповідачем-2 вимог ст. 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи, суд вважає ці доводи також безпідставними.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що під час складення протоколу та винесення постанови він будь-яких клопотань не заявляв, додатковий доказів не подавав, а тому суд вважає, що на підставі наявних доказів інспектором було прийнято постанову, враховано відношення ОСОБА_3 до вчиненого та визначено захід стягнення в розмірі 510 грн., який призначено в межах санкції ч.2 ст. 122 КУпАП, після чого позивачу вручено копію постанови, про що свідчить його підпис.
Посилання позивача ж на те, що у постанові на нього додатково накладено штраф у розмірі 1020 грн. суд вважає безпідставними виходячи з наступного.
З п.1 постанови видно, що на ОСОБА_3 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
За змістом ст. ст. 307, 308 КУпАП, у разі несплати штрафу правопорушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, або в цей же строк з дня залишення скарги або протесту без задоволення, постанова про накладення стягнення надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і в такому випадку штраф подвоюється.
Аналогічне вищевказаним нормам викладено у п. 2 постанови від 23.07.2010р.
Таким чином, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
З урахуванням обставин справи, суд вважає, що дії інспектора ДПС ОСОБА_2, пов'язані з притягненням ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є правомірними та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства.
За таких підстав постанова у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 206410 від 23.07.2010р. є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 14.6 ( а ) Правил дорожнього руху, ст. ст. 6-14, 17, 71, 94, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС ОСОБА_7 України в Запорізькій області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні в той же строк з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням апеляційної скарги, особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя:
Повний текст Постанови виготовлено та підписано 02 вересня 2010 року