КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №1-553/10
Провадження №
13 грудня 2010 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючої - судді Одринської Т.В.,
при секретарі - Перепелиці Т.О.,
за участю прокурора - Каралаш Ю.В.,
та захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -
28.11.2008 року, в період часу з 21.00 год. до 22.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі № 94, що знаходиться в будинку за адресою: м. Полтава, вул. Ватутіна, 23, в якій проживає ОСОБА_5, таємно викрав грошові кошти останнього в розмірі 3000 грн., мобільний телефон «Нокіа 2100» в корпусі сірого кольору ІМЕІ 353357008035906, вартістю 140 грн., та чоловічу шкіряну курточку чорного кольору вартістю 1500 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 4640 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного злочину не визнав, відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився давати показання.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні фактичні обставини справи не заперечував, дані на досудовому слідстві показання підтримав. Пояснив, що з ОСОБА_3 знайомий з травня 2008 року, в листопаді 2008 року ОСОБА_3 декілька днів проживав у нього. 27 листопада 2008 року, прийшовши додому з ОСОБА_3, своєю знайомою ОСОБА_6 та колишньою дружиною ОСОБА_3, поклав гроші в сумі 3000 грн. та мобільний телефон «Нокіа 2100» на крісло, яке знаходилось в кімнаті. Потім вони почали вживати спиртні напої, після чого він заснув, а коли вранці прокинувся, то не виявив в квартирі свого мобільного телефону, грошей в сумі 3000 грн. та свою шкіряну курточку. На суворому покаранні для підсудного не наполягає.
Також вина ОСОБА_3 повністю доводиться даними в судовому засіданні показаннями:
- свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що вона проживала в сусідньому під'їзді від сина - ОСОБА_5 та зайшла до нього в гості. В квартирі знаходились його знайомий - ОСОБА_3 та ще дві жінки, які відразу пішли, а ОСОБА_3 залишився в квартирі, мотивуючи це тим, що йому далеко їхати додому. Син в цей час спав. Через декілька днів він повідомив їй, що у нього зникли курточка та гроші в сумі 3000 грн.;
-свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що 28.11.2008 року в магазин «Автомагазин» за адресою: м. Полтава, вул. В.Тирнівська, 11, в якому вона працює, прийшов ОСОБА_5, якому належить цей магазин, з чоловіком, якого представив як свого знайомого. Через 5-10 хв. вони пішли, більше того хлопця вона не бачила. Через деякий час ОСОБА_5 повідомив їй, що у нього зникли речі, а саме: мобільний телефон, гроші в сумі 3000 грн. та шкіряна курточка;
-свідка ОСОБА_6, який пояснив, що знав ОСОБА_3 з дитинства. Наприкінці листопада 2008 року до нього на роботу прийшов знайомий ОСОБА_3 та запропонував купити в нього мобільний телефон «Нокіа 2100» за 50 грн., так як йому терміново потрібні гроші. При цьому він пояснив, що телефон належить йому особисто. Телефон був в робочому стані і він купив його. Через деякий час до нього прийшли працівники міліції і вилучили даний телефон, повідомивши, що він крадений.
Крім того, вина підсудного у вчиненні даного злочину повністю доводиться дослідженими та оголошеними в судовому засіданні матеріалами справи в їх сукупності, а саме:
- протоколом огляду та вилучення від 25.11.2008р., згідно якого в с. Гожули по пров. Робочому, ОСОБА_6 на вимогу працівників міліції видав мобільний телефон «Нокіа 2100», який було вилучено та опечатано;
- висновком товарознавчої експертизи № В-4160/6 від 06.09.2010р.,
та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи зібрані по справі докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчинені даного злочину, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.
У силу ст. 66, 67 КК України обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення підсудному міри покарання, суд виходить із вимог ст.65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
В судовому засіданні Полєв 0.0. заявив клопотання про застосування відносно нього Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, оскільки він має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до п. ”в ” ст.1 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року від кримінального покарання звільняються особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом, мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.
Виходячи з положень ч. 2 ст.6 КПК України, якщо обставини, зазначені в п.4 ст. 6 КПК України виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадку, передбаченому п. 4 ст. 6 КПК України постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.
Згідно свідоцтва про народження серії 1-КЕ № 299085 та актового запису № 4 на ім'я ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 є його батьком. На час виходу Закону України «Про амністію» 12.12.2008 року ОСОБА_3 мав на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав стосовно нього не позбавлений, а тому клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від покарання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання - 2 роки позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_3 від призначеного даним вироком покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію».
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуючий Т.В. Одринська
13.12.2010