А.с. № 2-а-7231/11
іменем України
29.06.2011 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Тиханський О.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Обухівському районі про визнання неправомірною відмови відповідача провести їй перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та підвищення до пенсії як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. На обґрунтування позову зазначила, що вона отримує пенсію за віком. Відповідно до ст. 37, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”від 28.02.1991 року № 796 -ХІІ (далі Закон № 796 -ХІІ) має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком та на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки виплачені їй додаткова пенсія та підвищення до пенсії не відповідали вказаним розмірам, вона звернулась до відповідача щодо відповідного визначення та проведення перерахунку зазначених виплат. Однак в задоволенні її заяви відмовлено. Просить визнати вказану відмову протиправною, зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплату підвищення до пенсії і щомісячної додаткової пенсії, відповідно до ст.ст. 37, 51 Закону № 796 -ХІІ з 01.01.2008 року.
Ухвалою суду від 14.06.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1, відкрито провадження у справі за період з 09.12.2010 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач в установлений ч.3 ст.183-2 КАСУ строк заперечень проти позову не надав.
Дослідивши письмові докази справи, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у відповідача, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду в Обухівському районі Київської області. Крім того позивача віднесено до 4 категорії громадян, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії В-П № 45678 виданим 1998 року Київською облдержадміністрацією, довідкою виданою виконкомом сільської ради..
Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції до 01.01.2008 року особам віднесеним до Категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 Закону № 796-Х11 встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
П. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, встановлено у Законі України „Про прожитковий мінімум ” від 15 липня 1999 року, а також Законі України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”, згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом України про державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином для позивача, нижній розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із вище наведених розмірів.
Розрахунок додаткової пенсії позивача відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” 15 відсоткового розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, що суперечить положенням ст.51 Закону № 796.
Положенням Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, якими були внесені зміни до ст. 51 Закону № 796, а саме зупинено статтю в частині визначення розміру додаткової пенсії, рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано неконституційними.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суддя приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії позивачу, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-IV не є перешкодою для застосування даної величини чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з проханням провести перерахунок призначеної йому додаткової пенсії, в задоволенні його заяви було відмовлено.
Щодо іншої частини вимог, то відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. №987 та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, розпорядниками коштів за ст.37 Закону нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Обухівської райдержадміністрації, тому відповідачем за виплатами, передбаченими ст.37 Закону, і є управління праці та соціального захисту населення Обухівської райдержадміністрації.
Тому в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п. 18, 34 Декрету Кабінету України “Про державне мито”від 21.01.1993 року.
Суд вважає, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату йому вказаної пенсії починаючи з 09 грудня 2010 року.
На підставі ст.8,16, 19,22,25,50,64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року, керуючись ст. ст. 2,6,9 17, 19, 87, 94, 158- 160, 161-163, 167, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Обухові та Обухівському районі Київської області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність починаючи з 09 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Київського апеляційного адміністративного суду через Обухівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: