"05" жовтня 2015 р. Справа № 922/2884/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності №38-2071/471 від 10.05.2012р.,
відповідач - ОСОБА_2 особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх.№4467 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. у справі №922/2884/14
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 26 379,33 грн.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 23 943, 43грн. заборгованості, 1 615, 76грн. інфляційних витрат, 396, 53грн. 3% річних, 387, 49грн. пені та 1 827, 00грн судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору №13778 від 01.08.2011р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати спожитої теплової енергії.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. у справі №922/2884/14 (суддя Смірнова О.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 23 943, 43грн. заборгованості, 387, 49грн. пені, 1 615, 76грн. інфляційних витрат, 396, 53грн. 3% річних та 1 827, 00грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог КП "Харківські теплові мережі" відмовити.
Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що орендоване приміщення відповідачем не використовується; 23.10.2012р. відповідач направив позивачу письмове звернення про припинення теплопостачання, однак позивач продовжує нараховувати вартість послуг з теплопостачання; вважає, що акти підключення споживача до джерела теплової енергії є неналежним доказом у справі, оскільки акти підписані представником дільниці №27 КП "Жилкомсервіс", яке не є стороною у договорі та справі; судовими рішеннями вже стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Харківські теплові мережі" грошові кошти за невиконання договірних зобов'язань.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2015р. у справі №922/2884/14 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 05.10.2015р.
01.10.2015р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13612), зазначає, що відповідач займає нежитлові приміщення житлового будинку, в якому система опалення є централізованою; КП "Харківські теплові мережі" на підставі розпорядження про початок та кінець опалювального сезону здійснювало постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку, проте, відповідач свої зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 09.09.2014р. - без змін.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 05.10.2015р. відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог КП "Харківські теплові мережі" відмовити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. у справі №922/2884/14 - без змін.
У судовому засіданні представник позивача також надала для огляду суду відповідь Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 не передав орендоване приміщення орендодавцю (Харківській міській раді).
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що сторони у справі присутні в судовому засіданні та висловили свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги, та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.08.2011р. між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та ФОП ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір №13778 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (а.с.45-52) (далі - Договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Розділом 2 Договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, кондиціювання повітря - по мірі необхідності та наявності технічної можливості. Приєднання об'єктів до систем теплопостачання проводиться у встановленому законодавством порядку. Підключення споживачів в опалювальному сезоні здіснюється для об'єктів з єдиною системою теплопостачання на підставі рішення органів місцевого самоврядування про початок опалювального сезону, згідно з затвердженим графіком.
Відповідно до пункту 6.4. Договору, споживач за три дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної у додатку 1 до Договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює: до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку; до 18-го числа місяця наступного за розрахунковим при відсутності приладів комерційного обліку.
Згідно з пунктом 10.1. Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2011 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 10.4. Договору).
Відповідно до умов договору оренди №3003 від 18.05.2011р. (а.с.55-58), укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар), орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №10-2, 10-3 загальною площею 57, 1м2 в житловому будинку, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, літ. "Б-2" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду даних приміщень отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.05.2011р. №372 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень на конкурсних засадах".
Пунктом 10.1. договору оренди визначено, що цей договір діє з 18.05.2011р. до 18.04.2014р.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювального сезону 2012-2014р.р. КП "Харківські теплові мережі" здійснювало постачання теплової енергії до житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти підключення споживача до джерела теплової енергії/акти відключення споживача від джерела теплової енергії (а.с.15-18).
Як зазначає позивач та вказано у даних актах, система опалення приміщення - централізована. Підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку.
У зв'язку з тим, що приміщення відповідача не обладнані окремим тепловим вводом, КП "Харківські теплові мережі" не мало можливості провести окреме відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії, оскільки б це спричинило порушення теплового балансу усього будинку в цілому та порушення прав та інтересів мешканців цього будинку. Можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.
Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_2 є орендарем нежитлового приміщення в житловому будинку за вказаною адресою, отже, факт споживання ним теплової енергії підтверджується наявними у матеріалах справи актами підключення споживача к джерелу теплової енергії №177/10656 від 15.10.2012р., №177/297 від 03.10.2013р. та актами відключення споживача від джерела теплової енергії №177/5384-В від 14.04.2013р., №177/219 від 14.04.2014р., підписаними представниками Теплопостачальної організації та балансоутримувача (Дільниці №27 КП "Жилкомсервіс").
Згідно матеріалів справи, на адресу відповідача позивачем направлено відповідні рахунки на оплату за спожиту теплову енергію з жовтня 2012 року по квітень 2014 року (а.с.19-44), які відповідачем оплачені не були, що останнім не заперечується.
Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.11-12) та наявних у матеріалах справи рахунків на оплату, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року становить 23 943, 43грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідно положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строку (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач свої зобов'язання в частині надання теплової енергії виконав у повному обсязі на підставі Договору та розпоряджень про початок та кінець опалювального сезону 2012-2014р.р. та здійснив відпуск теплової енергії в нежитлове приміщення відповідача загальною площею 57,1 кв.м., що знаходиться в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 30, літера "Б-2", орендоване відповідачем на підставі договору оренди №3003 від 18.05.2011 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та відповідачем.
Як вбачається із матеріалів справи та не спростовується відповідачем, система опалення приміщень відповідача є невід'ємною частиною системи опалення вказаного житлового будинку, можливості відключення окремих приміщень в житловому будинку немає.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту теплову енергію з жовтня 2012 року по квітень 2014 року не виконав.
За наведених обставин та враховуючи приписи чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості в сумі 23 943, 43грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.
За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.
Позивачем нараховано відповідачу 1 615, 76 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2012 року по 05.07.2014 року, та 396, 53 грн. 3% річних за період з 01.11.2012 року по 05.07.2014 року (а.с.13-14).
Крім того, відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2.3 Договору передбачена відповідальність сторін в разі несвоєчасної плати за спожиту теплову енергію, а саме, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.
Позивачем нараховано 387, 49грн. пені за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію.
Досліджуючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та пені (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) колегія суддів вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 615, 76 грн. інфляційних втрат, 396, 53 грн. 3% річних та пені у сумі 387,49 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта, що орендоване приміщення відповідачем не використовується.
Як зазначено вище, нежитлове приміщення в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 30, літера "Б-2" орендоване відповідачем на підставі договору оренди №3003 від 18.05.2011 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та відповідачем.
Пунктом 10.1. договору оренди визначено, що цей договір діє з 18.05.2011р. до 18.04.2014р.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого приміщення орендодавцю.
У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 05.10.2015р. представник позивача надала для огляду суду відповідь Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, відповідно до якої ФОП ОСОБА_2 не передав орендоване приміщення орендодавцю (Харківській міській раді).
Крім того, згідно наданих позивачем розрахунку та рахунків на оплату, заборгованість за спожиту теплову енергію була нарахована позивачем з жовтня 2012 року по квітень 2014 року (з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, з жовтня 2013 року по квітень 2014 року).
Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що фактичне невикористання приміщення за наявності укладеного договору про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді та законних підстав користування приміщенням, не є підставою для звільнення від оплати за відпущену Теплопостачальною організацією теплову енергію.
Судова колегія також відхиляє доводи апелянта, що 23.10.2012р. відповідач направив позивачу письмове звернення про припинення теплопостачання, однак позивач продовжує нараховувати вартість послуг з теплопостачання, виходячи за наступного.
Пунктом 1 додатку №3 від 01.08.2011р. до Договору (Умови припинення постачання теплової енергії) передбачено, що Теплопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання у разі його надходження до Теплопостачальної організації не пізніше як за 3 доби до запланованого відключення при наявності технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждаютьсь інтереси інших споживачів.
Згідно матеріалів справи, відповідачем було надіслано на адресу позивача заяву від 23.10.2012р. (тобто, у період опалення) про зупинення постачання теплової енергії (а.с.70-71), посилаючись на подання ним касаційної скарги на судові рішення у справі №5023/1404/12.
Як вже було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, система опалення приміщення житлового будинку, в якому відповідач орендує нежитлове приміщення - централізована.
У відповіді на заяву відповідача від 31.10.2012р. (а.с.71), позивач зазначає, що система опалення орендованого відповідачем приміщення є невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку; відключення від системи теплопостачання в окремо взятому приміщення житлового будинку спричинить порушення теплового балансу, санітарно-технічних норм і ймовірність заморожування інженерних комунікацій у неопалювальних приміщеннях.
Отже, відключення приміщень відповідача від джерела теплової енергії у період опалення всупереч приписам умов Договору могло б призвести до порушення прав та інтересів інших споживачів цього будинку; окрім іншого умовами договору не передбачено можливість тимчасового зупинення постачання теплової енергії.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апелянта, що акти підключення споживача до джерела теплової енергії є неналежним доказом у справі, так як підписані представником дільниці №27 КП "Жилкомсервіс", яке не є стороною у договорі та справі, виходчи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що житловий будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 30, літ. "Б-2", належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс", про що зазначено у договорі оренди, укладеному між відповідачем та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та вбачається із Схеми межі поділу теплової мережі (додаток №2 від 01.08.2011р. до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді).
Апелянт не наводить обгрунтованих доводів, в чому полягає неналежність актів підключення споживача до джерела теплової енергії за підписом їх балансоотримувачем житлового будинку; при цьому, апелянт не спростував належними та допустимими доказами відсутність у нього опалення у спірний період
Щодо доводів апелянта, що судовими рішеннями вже стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Харківські теплові мережі" грошові кошти за невиконання договірних зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2012 року у справі №5023/1404/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2012р., позовні вимоги прокурора Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та КП "Харківські теплові мережі" задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Харківські теплові мережі" 5 140, 72грн. заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, у частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 063, 09 грн. провадження у справі припинено.
Як вбачається із даних судових рішень, заборгованість стягнуто з ФОП ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням ним умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13778 від 01.08.2011р. щодо оплати за спожиту теплову енергію за період листопад 2011 року - лютий 2012 року.
Згідно рішення господарського суду Харківської області від 05.10.2012р. у справі №5023/3796/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2012р., стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість у розмірі 1 726, 80грн. з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 13778 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2011р. за період з березня 2012 року по квітень 2012 року.
Предметом спору у даній справі є стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованості у зв'язку з невиконанням ним умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарчій воді №13778 від 01.08.2011р. щодо оплати за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2014 року.
Таким чином, попередніми судовими рішеннями було стягнуто заборгованість з ФОП ОСОБА_2 за інші періоди споживання ним теплової енергії.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. у справі №922/2884/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 09.09.2014р. у справі №922/2884/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 12.10.2015 року.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Плахов О.В.
Суддя Шутенко І.А.