"07" жовтня 2015 р.Справа № 916/3721/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 02.02.2015р.
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №186/2 від 01.12.2014р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу господарського суду Одеської області від 07 вересня 2015 року
у справі №916/3721/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський торговий дім”
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ТОВ “Одеський торговий дім” про звернення стягнення на підставі Іпотечного договору від 28.12.2012 реєстровий номер 4082 на предмет іпотеки: нежилі приміщення підвалу та 3-го поверху, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Новощіпний ряд, 2, загальною площею 16625,3 кв.м., що належить ТОВ „Одеський торговий дім” в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами від 27.12.2012 № 924/2-12, від 05.08.2008 № 1365/1-08, від 27.12.2012 № 925/4-12, від 08.09.2008 № 1556/2-08, від 16.09.2008 № 1620/2-08, від 26.01.2011 № 32/2-11, від 09.03.2011 № 94/01-11, від 29.10.2012 № 759/4-12, від 27.12.2007 № 3172/8-07, від 29.10.2007 № 2767/2-07, від 01.08.2007 № 1919/1-07, від 24.07.2008 № 1285/2-08, від 21.03.2006 № 534/1-06.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07 вересня 2015 року №916/3721/15 (суддя Шаратов Ю.А.) позовну заяву ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1, 2 ст. 63 ГПК України з огляду на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, а саме: основного боргу у розмірі 31504108,29 грн., суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 1816017,63 грн. за кредитним договором від 27.12.2012 №924/2-12, суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2522932,98 грн. та суми основного боргу у розмірі 19903409,70 грн. за кредитним договором від 26.01.2011 № 32/2-11, суми основного боргу у розмірі 1102273,59 грн. за кредитним договором від 29.10.2007 №2767/2-07, суми основного боргу у розмірі 241340,16 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 121523,00 грн. за кредитним договором від 01.08.2007 № 1919/1-07.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області, позивач (ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 07 вересня 2015 року №916/3721/15 скасувати, з посиланням при цьому на те, що вказана ухвала суперечить чинному законодавству України. За доводами скаржника останній залучив до позову обґрунтований розрахунок заборгованості.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без задоволення.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовну заяву ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернуто без розгляду на підставі п.3 ч.1, 2 ст. 63 ГПК України з огляду на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, а саме: основного боргу у розмірі 31504108,29 грн., суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 1816017,63 грн. за кредитним договором від 27.12.2012 №924/2-12, суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2522932,98 грн. та суми основного боргу у розмірі 19903409,70 грн. за кредитним договором від 26.01.2011 № 32/2-11, суми основного боргу у розмірі 1102273,59 грн. за кредитним договором від 29.10.2007 №2767/2-07, суми основного боргу у розмірі 241340,16 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 121523,00 грн. за кредитним договором від 01.08.2007 № 1919/1-07.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір. Якщо позивачем зазначено в заяві ціну позову, але в ній не наведено обґрунтованого розрахунку такої ціни, або його не додано до позовної заяви, або позивачем не зазначена вартість спірного майна та/або не подано доказів в обґрунтування цієї вартості, то позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Таким чином, законодавець чітко встановлює необхідність обґрунтування позивачами розрахунків стягуваних сум.
При цьому, у розгляді справ у спорах про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) господарським судам слід враховувати, що у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання. Господарським судам слід також враховувати, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24 листопада 2014 року № 1 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів».
Між тим, зі змісту позовної заяви і наданих до позовної заяви документів вбачається, що предметом позовних вимог ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко” є звернення стягнення за 12 кредитними договорами на загальну суму 237050499,19 грн. на нежилі приміщення (предмет іпотеки), що належать ТОВ “Одеський торговий дім”.
При цьому, підставою позовних вимог є неналежне виконання боржниками своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Дослідивши зміст позовної заяви ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, а саме: основного боргу у розмірі 31504108,29 грн., суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 1816017,63 грн. за кредитним договором від 27.12.2012 № 924/2-12, суми заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 2522932,98 грн. та суми основного боргу у розмірі 19903409,70 грн. за кредитним договором від 26.01.2011 № 32/2-11, суми основного боргу у розмірі 1102273,59 грн. за кредитним договором від 29.10.2007 №2767/2-07, суми основного боргу у розмірі 241340,16 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 121523 грн. за кредитним договором від 01.08.2007 № 1919/1-07.
Надані позивачем до позовної заяви розрахунки за переконанням колегії суддів позивачем не обґрунтовано в передбачений нормами чинного законодавства спосіб.
З огляду на наведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення без розгляду позовної заяви ПАТ “Акціонерний банк “Порто-Франко”.
За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже оскаржувану судову ухвалу слід залишити без змін.
При цьому, апеляційний господарський суд зауважує, що позивач не позбавлений права повторного звернення з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Ухвалу господарського суду Одеської області від 07 вересня 2015 року №916/3721/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Порто-Франко”, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5