"05" жовтня 2015 р.Справа № 915/845/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів Діброви Г.І., Ліпчанської Н.В.;
при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.;
за участю представників сторін:
Від прокуратури - не з'явився;
Від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 681/08-23/15 від 30.09.2015 року;
Від відповідача - ОСОБА_2, - за довіреністю № 035061 від 29.09.2015 року;
розглянувши апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива", Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг
на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2015 року
у справі № 915/845/15
за позовом Прокурора Новобузького району Миколаївської області, Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива", Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг
про стягнення 1 039 050,37 грн.,
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року позовні вимоги Прокурора Новобузького району Миколаївської області, Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг (Далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв (Далі - Департамент) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" (Далі - ПП „Золота Нива”), Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг про стягнення 1 039 050,37 грн. задоволені в повному обсязі. Суд стягнув з ПП „Золота Нива” на користь Департаменту заборгованість у сумі 1 039 050,37 грн., яка складається з 686 000,00 грн. основного боргу, 72 819,37 грн. 3% річних, 280 231,00 грн. інфляційних.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що на час вирішення даного спору сума основного боргу ПП „Золота Нива” перед Департаментом становить 686 000,00 грн., а отже позовні вимоги Прокурора в цій частині підлягають задоволенню. Крім того, суд першої інстанції вказав, що вимоги прокурора про стягнення з ПП „Золота Нива” 3 % річних та інфляційних є обґрунтованими, а тому також підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, ПП „Золота Нива” звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, прийнявши нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора в повному обсязі.
Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її безпідставною та необґрунтованою та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
В судовому засіданні, яке відкладалося, скаржник підтримав доводи апеляційної скарги та усно заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в порядку норм ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, яке судовою колегією розглянуто та задоволено, а представники прокуратури та департаменту підтримали свої заперечення на апеляційну скаргу.
На вимогу суду апеляційної інстанції прокурором були надані пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Департамент надав пояснення, за якими повідомив суд апеляційної інстанції про погашення боржником в повному обсязі суми основного боргу за спірними правовідносинами та надав новий розрахунок 3 % річних і інфляційних за спірний період.
Представник прокуратури в судове засідання 05.10.2015 року не з'явився, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. За таких обставин, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в апеляційній скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Миколаївською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 261-р від 11.05.1999 року “Про передачу зернозбиральних комбайнів сільськогосподарським товаровиробникам області строком на 20 років”, згідно якого Управлінню агропромислового комплексу ОДА доручено передати 19 зернозбиральних комбайнів “Дойц-Фар” марки “Топлайнер” моделі 4065 НТS сільгоспвиробникам області відповідно до затвердженого додатку, у тому числі й АТСГ “Нива”, правонаступником якого є ПП “Золота Нива”.
Даним розпорядженням було затверджено механізм розрахунків за передані товаровиробникам зернозбиральні комбайни, відповідно до якого ПП „Золота Нива”, яка отримала зернозбиральні комбайни за договором на 20 років згідно з додатком, повертає до обласного бюджету кожного року кошти у розмірі 49 000,00 грн. за кожний рік наступними частинами: до 01.08. - 40%, до 01.10. - 30%, до 01.11. - 30% зазначеної суми. Після завершення розрахунків комбайни переходять у власність сільгоспвиробників.
17.05.1999 року на виконання вищевказаного розпорядження між Управлінням агропромислового комплексу облдержадміністрації та ПП „Золота Нива” було укладено договір № 4 про передачу 2 зернозбиральних комбайнів на умовах фінансової допомоги на зворотній основі (Далі - Договір) із строком повернення вартості сільгосптехніки до 01.01.2020 року відповідно до затвердженого механізму.
Пунктом 2.2, 4.1 Договору сторони визначили, що ПП „Золота Нива” протягом 20 років повертає до обласного бюджету кожного року кошти в розмірі 49 000,00 грн. за один комбайн наступними частинами: до 01.08. - 40%, до 01.10. - 30%, до 01.11. - 30%. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.01.2020 року.
Миколаївською обласною радою 27.04.2007 року прийнято рішення № 10 “Про звільнення сільгоспвиробників від повернення коштів фінансової підтримки, наданої з обласного бюджету на придбання зернозбиральних комбайнів марки “Топлайнер”, яким ряд сільгоспвиробників, у тому числі і ПП „Золота Нива”, починаючи з 01.01.2008 року звільнені від повернення коштів фінансової підтримки до обласного бюджету.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.07.2008 року у справі № 22-а-10545/08 дане рішення Миколаївської обласної ради №10 від 27.04.2007 року визнано незаконним та скасовано. Ця постанова набрала законної сили 26.04.2011 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду.
На адресу ПП «Золота Нива» 26.06.2014 року Департаментом було направлено лист щодо термінового погашення боргу перед обласним бюджетом за 2008-2013 роки, який отримано 04.07.2014 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідачем будь-якої відповіді на лист Департаменту не надано.
Вказуючи на те, що протягом 2008-2014 років ПП „Золота Нива” не виконувало умови Договору щодо повернення до бюджету коштів наданої фінансової допомоги, прокурор Новобузького району Миколаївської області звернувся із позовом до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення з ПП „Золота Нива” на користь Департаменту 686 000,00 грн. основного боргу, 72 819,37 грн. - 3 % річних та 280 231,00 грн. інфляційних.
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду позовної заяви в суді першої інстанції у відповідача перед позивачем існував борг в сумі 686 000,00 грн. за Договором, що визначений прокурором в якості підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія, перевіривши розрахунки інфляційних та 3 % річних, наданих Департаментом та прокурором до позовної заяви за період прострочки виконання відповідачем його грошового договірного зобов'язання з 01.08.2008 року по 28.02.2015 року, встановила помилковість висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог прокурора, виходячи з наступного.
При розрахунку даних видів виключної відповідальності, передбачених законом, за прострочку виконання грошового зобов'язання, позивач та суд першої інстанції не врахували умови укладеного сторонами Договору № 4 від 17.05.1999 року про певний порядок повернення відповідачем до обласного бюджету кожного року коштів за отримані комбайни (п. 2.2. Договору).
До того ж, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про застосування судом позовної давності до вимог позивача про стягнення спірних сум, у задоволенні якого помилково відмовлено судом першої інстанції.
Так, в даному випадку правовідносини сторін виникли в період до набрання чинності 01.01.2011 року Бюджетним кодексом України, ст. 50 якого передбачено, що на вимоги про погашення заборгованості перед бюджетом позичальниками, якими надавались кредити з бюджету, позовна давність не застосовується. До цього моменту на правовідносини сторін розповсюджувалась дія Цивільного кодексу України, а саме ст. 257 щодо загальної позовної давності.
Таким чином, на правовідносини сторін з 01.01.2011 року позовна давність не застосовується судом при вирішенні питання про застосування відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання про стягнення бюджетних коштів.
Тому, рішення суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі є помилковим і підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь Департаменту 3 % річних в сумі 22 914,60 грн. та інфляційних в сумі 115 698,80 грн. за період прострочки з 01.01.2011 року по 28.02.2015 року згідно перерахунку суду апеляційної інстанції відповідно до умов укладеного сторонами Договору.
При апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції і в зв'язку з його частковим скасуванням відповідач надав суду апеляційної інстанції докази погашення перед Департаментом суми основного боргу 686 000,00 грн. в повному обсязі, що було визнано Департаментом в суді апеляційної інстанції. Крім того, відповідач надав суду докази повного погашення залишку суми за отримані комбайни в розмірі 292 000,00 грн. до 2020 року.
Тому, судом апеляційної інстанції припиняється провадження у справі в частині стягнення з ПП «Золота Нива» на користь Департаменту суми основного боргу в розмірі 686 000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року у даній справі - частковому скасуванню. Позовні вимоги Прокурора Новобузького району Миколаївської області про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації 3 % річних в розмірі 72 819,37 грн. та інфляційних в сумі - 280 231,00 грн. підлягають частковому задоволенню із стягненням з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива", Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації, м. Миколаїв 3 % річних в сумі 22 914,60 грн. та інфляційних в сумі 115 698,80 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити, а провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 686 000,00 грн. слід припинити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору стягуються пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 49; п. 1-1 ч. 1 ст. 80; ст.ст. 99; 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива", Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг на рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2015 року по справі № 915/845/15 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 04.06.2015 року у справі № 915/845/15 скасувати частково.
Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 686 000,00 грн. припинити.
Позовні вимоги Прокурора Новобузького району Миколаївської області про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації 3 % річних в розмірі 72 819,37 грн. та інфляційних в сумі - 280 231,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" (55600, Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, вул. Київська, 1, Код ЄДРПОУ 30665445) на користь Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1, Код ЄДРПОУ 36384583) 3 % річних в сумі 22 914,60 грн. та інфляційні в сумі 115 698,80 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Новобузького району Миколаївської області в інтересах держави в особі Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" 3 % річних в розмірі 49 904,77 грн. та інфляційних в сумі 164 532, 20 грн.
Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Золота Нива" (55600, Миколаївська область, Новобузький район, м. Новий Буг, вул. Київська, 1, Код ЄДРПОУ 30665445) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 772,27 грн.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
ОСОБА_3