"06" жовтня 2015 р.Справа № 916/1666/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.
суддів: Головея В.М., Діброви Г.І.,
при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1,за довіреністю;
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Санаторія «Одеський»
на рішення господарського суду Одеської області від 19 червня 2015 року
по справі № 916/1666/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Молокозавод»
до Санаторія «Одеський»
про стягнення 106 712,48 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Молокозавод» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Санаторія «Одеський» 106 712,48 грн., з яких 78 838,05 грн. основної заборгованості за поставлений товар, а також 26119,15 грн. інфляційних втрат, 1755,28 грн. три відсотки річних (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 30.06.2015 року) а.с.198-199.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19 червня 2015 року по справі № 916/1666/15 (суддя Шаратов Ю.А.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Санаторія „Одеський” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” заборгованість у розмірі 78 838,05 грн., 26 119,15 грн. - суму інфляційного збільшення, 1 755,28 грн. - 3% річних.
Стягнуто з Санаторія „Одеський” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Молокозавод” витрати на сплату судового збору у розмірі 2 605,79 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах чинного законодавства України, а тому зменшені позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню господарським судом, також суд визнав обґрунтованим нарахування інфляційних втрат та 3% річних в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Санаторій «Одеський» звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати повністю та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Молокозавод», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що судом не розглянуто клопотання про перенесення судового засідання, та не винесена ухвала стосовно вказаного клопотання, крім того, апелянт вказує на процесуальне порушення позивача - а саме неотримання відповідачем уточнення позову про зменшення позовних вимог.
По суті рішення відповідач зазначає, що сума основної заборгованості зменшена однак сума штрафних санкцій залишилась незмінною, що не з'ясовано судом першої інстанції.
До того ж, апелянт зазначає, що станом на день винесення рішення відповідачем було сплачено позивачу 52 577,06 грн., отже фактична сума заборгованості складала 49 838,05 грн., та й цю суму сплачено після винесення рішення 26.06.2015 року.
На думку скаржника, судом не враховані обставини, що апелянт добровільно намагався сплатити борг, та просить зменшити розмір неустойки.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, в період з 14.04.2014 по 06.10.2014 року між позивачем та відповідачем укладено низку договорів про поставку молока.
Зокрема, між сторонами укладено Договір поставки молока № 114 від 14.04.2014 року /а.с. 37-40/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору поставки молока від 14.04.2014р. № 114 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.06.2014р., Постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю Код 10.51.1 Молоко та вершки, рідинні, оброблені (молоко 2,5% жир. Пл.. 1000 г.), а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату.
Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних і вартісних накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору. Загальна сума цього договору складає за КЕКВ 2230 сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім тисяч гривень 00 коп., в тому числі ПДВ 8 313,00 грн.. Товар підлягає оплаті, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі на протязі 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця. За результатами діяльності сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються актом звірки взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.
14.04.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 214 /а.с. 44-47/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору від 14.04.2014 № 214 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.06.2014р. Постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю Код 10.51.5 - продукти молочні інші (кефір 2,5% жир. плівка 1000 г., кефір 2,5% жир. плівка 500 г., сметана 20% жир. стакан 400 г., сметана 20% жир. плівка 400 г.), а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних і вартісних накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору.
Загальна сума цього договору складає за КЕКВ 2230 тридцять дві тисячі п'ятдесят гривень 47 коп., в тому числі ПДВ 5 341,74 грн. Товар підлягає оплаті, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі на протязі 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця. За результатами діяльності сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються актом звірки взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.
14.04.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 314 /а.с. 51-54/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору від 14.04.2014 № 314 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.06.2014р. Постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю Код 10.51.4 Сир сичужний та кисломолочний сир (сир кисломолочний (творог), сир твердий сичужний), а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних і вартісних накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору.
Загальна сума цього договору складає за КЕКВ 2230 п'ятдесят сім тисяч чотириста чотири гривні 56 коп., в тому числі ПДВ 9 567,42 грн. Товар підлягає оплаті, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі на протязі 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця. За результатами діяльності сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються актом звірки взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.
14.04.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 414 /а.с. 58-61/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору від 14.04.2014 № 414 в редакції Додаткової угоди №1 від 16.06.2014р. Постачальник зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю Код 10.51.3 Масло вершкове та молочні пасти (масло селянське 73% жир. кг., масло селянське 73% жир. пачка 200 г.), а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних і вартісних накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору.
Загальна сума цього договору складає за КЕКВ 2230 сімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок вісім гривень 08 коп., в тому числі ПДВ 13 274,68 грн. Товар підлягає оплаті, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі на протязі 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця. За результатами діяльності сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформлюються актом звірки взаєморозрахунків. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки взаєморозрахунків, є підставою для кінцевих взаєморозрахунків.
06.10.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки молока та молочної продукції № 0613 /а.с. 12-13/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2 Договору поставки молока та молочної продукції від 06.10.2014 № 0613 постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти і передавати у власність Код 10.51.4 Сир сичужний та кисломолочний сир (сир кисломолочний (творог), сир твердий сичужний), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цей товар й своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних вартісних показників накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору. Сума договору складається на основі загальної суми накладних. Ціни на товари зазначені в протоколі узгодження вартості. Товар підлягає оплаті за діючими у постачальника на день подання заявки покупцем цінам, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі, протягом 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця.
06.10.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки молока та молочної продукції № 0614 /а.с. 15-17/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2 Договору поставки молока та молочної продукції від 06.10.2014 № 0614 постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти і передавати у власність Код 10.51.5 Продукти молочні інші (кефір 2,5% жир. 1000 г плівка, йогурт 2,5% жир. 1000 г, сметана 20% жир. 400 г плівка, сметана 20% жир. 400 г, плівка стакан ), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цей товар й своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних вартісних показників накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору. Сума договору складається на основі загальної суми накладних. Ціни на товари зазначені в протоколі узгодження вартості. Товар підлягає оплаті за діючими у постачальника на день подання заявки покупцем цінам, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі, протягом 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця.
06.10.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки молока та молочної продукції № 0610 /а.с. 65-66/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2 Договору поставки молока та молочної продукції від 06.10.2014 № 0610 постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти і передавати у власність Код 10.51.1 Молоко та вершки, рідинні, оброблені (молоко 2,5% жир. 1000 г. плівка), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цей товар й своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних вартісних показників накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору. Сума договору складається на основі загальної суми накладних. Ціни на товари зазначені в протоколі узгодження вартості. Товар підлягає оплаті за діючими у постачальника на день подання заявки покупцем цінам, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі, протягом 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця.
06.10.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки молока та молочної продукції № 0612 /а.с. 68-69/.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 4.1, 4.2 Договору поставки молока та молочної продукції від 06.10.2014 № 0612 постачальник (Позивач) зобов'язався поставляти і передавати у власність Код 10.51.3 Масло вершкове та молочні пасти (масло селянське 73% жир.), а покупець (відповідач) зобов'язався приймати цей товар й своєчасно здійснювати його оплату. Загальний обсяг і вартість товару, поставленого по цьому договору, складаються з кількісних вартісних показників накладних по кожній партії товару, що постачається покупцю на протязі терміну дії цього договору. Сума договору складається на основі загальної суми накладних. Ціни на товари зазначені в протоколі узгодження вартості. Товар підлягає оплаті за діючими у постачальника на день подання заявки покупцем цінам, на таких умовах: оплата 100% повної вартості товару, здійснюється в безготівковій формі, протягом 10 банківських днів після надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок покупця.
Як встановлено судом, на виконання договорів позивач поставив відповідачеві молочні продукти на загальну суму 102 415,11 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи (а.с.117-197).
В свою чергу, поставлену продукцію відповідачем було сплачено частково в процесі розгляду справи, а саме платіжним дорученням №92 від 07.05.2015 року відповідачем сплачено 7077,06 грн., №94 від 12.05.2015 р. на суму 4000 грн., №97 від 18.05.2015р. на суму 4000 грн., №101 від 04.06.2015 року на суму 3000 грн., №102 від 16.06.2015р. на суму 5500 грн., що загалом складає 23 577,06 грн. (а.с.200-204).
Отже, на момент винесення рішення сума боргу становила 78 838,05 грн (102 415,11 - 23577,06 = 78 838,05).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 78 838,05 грн., що не була сплачено до винесення рішення, а також штрафних санкцій, нарахованих на заборгованість.
При цьому, судом приймається до уваги факт визнання відповідачем основної заборгованості, що підтверджується поясненнями представника відповідача в судовому засіданні, а також запереченнями від 11.06.2015 року (а.с.88-90)
Апелянт зазначає, що на день винесення рішення санаторієм «Одеським» було сплачено 52 577,06 грн. за платіжними дорученнями №92 від 07.05.2015 року, №94 від 12.05.2015 р., №97 від 18.05.2015р., №101 від 04.06.2015 року, №102 від 16.06.2015р., №103 від 19.06.2015р., а після винесення рішення було сплачено решту заборгованості, однак суд першої інстанції неправомірно не розглянуте клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання доказів оплати.
Судова колегія не заперечує оплату заборгованості, та зауважує, що платіжні доручення №92, №94, №97, №101, №102 були надані представником позивача до суду разом з клопотанням про зменшення позовних вимог (а.с. 198-199) та були прийняті до уваги судом першої інстанції при винесенні рішення.
При цьому, платіжне доручення №103 від 19.06.2015р. взагалі відсутнє в матеріалах справи та не було надано апелянтом ані в суді першій інстанції, ані в апеляційній інстанції, а доводи апелянта про оплату заборгованості до винесення рішення на суму 52577,06 грн. не підтверджені належними доказами, а тому не приймаються судовою колегією.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що з урахуванням часткової оплати заборгованість відповідача на момент винесення за наявними матеріалами справи складала 78 838,05 грн.
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про необґрунтоване відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки по-перше, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2015 року розгляд справи вже відкладався на іншу дату у зв'язку з неявкою сторін.
Крім того, суд зауважує, що відкладення справи є правом, а не обов'язком суду, і в кожному конкретному випадку суд самостійно приймає рішення щодо відкладення розгляду справи або розгляду справи по суті за наявними матеріалами справи.
При цьому, відповідач не був позбавлений права надати платіжні доручення щодо оплати боргу до канцелярії суду або поштою до винесення рішення.
Судова колегія зазначає, що у випадку, якщо заборгованість повністю сплачено після винесення рішення, як зазначає апелянт, відповідачу слід звернутись до Державної виконавчої служби із вказаними платіжними дорученнями в порядку виконавчого провадження, оскільки оплата заборгованості після винесення рішення є належним та добровільним виконанням судового рішення та не може впливати на перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про зменшення розміру неустойки, слід зазначити, що визнання відповідачем заборгованості та її повна сплата не є об'єктивними підставами для зменшення розміру неустойки, як помилково вважає апелянт.
Судова колегія роз'яснює, що інфляційні нарахування та три відсотки річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, та отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (підпункт 3.1 пункту 3, підпункт 4.1 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.2013 № 14).
Отже, як вірно було зазначено судом першої інстанції, інфляційні втрати та 3% річних не можуть бути зменшені рішенням суду, оскільки нормами частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, та статті 232, частини першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено право суду на зменшення саме сум штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), а не вказаних нарахувань.
Відтак, підсумовуючи викладене, перевіривши розрахунок інфляції та 3% річних, судова колегія вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а отже, таким що підлягає задоволенню.
Колегія суддів не приймає до уваги довід апелянта про те, що при зменшенні основної заборгованості слід зменшувати і суму штрафних санкцій, оскільки інфляція та 3% річних нараховані за прострочення оплати поставленого товару, і його оплата в процесі судового розгляду не впливає на сам факт прострочення, який є визначальним при нарахуванні санкцій.
За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись ст.99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Санаторія «Одеський» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 19 червня 2015 року по справі № 916/1666/15 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 09.10.2015 року
Головуючий суддя А.І. Ярош
Суддя В.М. Головей
Суддя Г.І. Діброва