"08" жовтня 2015 р.Справа № 915/927/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,
суддів: Лисенко В.А., Головея В.М.
(склад колегії суддів змінено на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду)
При секретарі судового засідання Молодові В.С.,
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №33/А від 21.07.2015р.,
представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг України"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.07.2015р.
по справі №915/927/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", м. Київ,
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", м.Миколаїв,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс", м. Миколаїв,
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл", м. Миколаїв,
про: - визнання недійсним з моменту укладання Договору поруки від 23.07.2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс";
- визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди №1 від 04.03.2015р. до Договору поруки від 23.07.2014р, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євгройл",
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" (далі - ТОВ "АДМ Трейдінг Україна") звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" (далі - ТОВ "АПК "Євгройл"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" (далі - ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" (далі - ТОВ "Євгройл") про визнання недійсним з моменту укладання Договору поруки від 23.07.2014р., укладеного між ТОВ "АПК "Євгройл" та ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" та про визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди №1 від 04.03.2015р. до Договору поруки від 23.07.2014р., укладеної між ТОВ "АПК "Євгройл" та ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" та ТОВ "Євгройл".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ч.1 ст. 207, ч.ч.1,2 ст. 234 ЦК України, Роз'яснення Пленуму ВГСУ (п.3.11) від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів недійсними)", та вказує на те, що Договір та Додаткова угода укладені з порушенням вимог Закону, є фіктивними та порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, через що підлягають визнанню недійсними виходячи з того що відповідачі не мали на меті а ні відновлення порушеного права кредитора ТОВ “АПК “Євгройл”, а ні подальшого повернення його до первісного майнового стану через пред'явлення вимоги до боржника - позивача у справі. Вказує, що оспорюваний Договір та Додаткова угода замість настання реальних наслідків за ними, спрямовані виключно на створення умов для протиправного подвійного стягнення однієї й тієї ж суми з позивача за рахунок її попереднього обігу між пов'язаними особами. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 234 ЦК України.
Відповідач ТОВ "АПК "Євгройл" проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 47-49).
Відповідач ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" проти позовних вимог також заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 72-74).
Відповідач ТОВ "Євгройл" відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання не з'являвся.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.07.2015р. (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позовних вимог ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" відмовлено повністю.
Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що оспорюваний Договір поруки та Додаткова угода укладені відповідно до вимог ЦК України, ГК України, підписані повноваженими представниками сторін, сторонами були погоджені всі істотні умови оспорюваного Договору поруки та Додаткової угоди. Також суд зауважив, що позивачем не доведено порушення його прав оспорюваним Договором та Додатковою угодою, оскільки саме тільки укладення Договору поруки від 23.07.2014р. та Додаткової угоди №1 від 04.03.2015р. не може порушувати ніяких прав позивача, доказів щодо протиправного подвійного стягнення однієї й тієї ж суми - 500000,00 грн. з позивача, останнім не зазначено та до суду не надано.
Не погоджуючись із даним рішенням господарського суду, ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" звернулось з апеляційною скаргою, вважаючи вказане рішення винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Предметом спору, що виник між сторонами, є вимога позивача про визнання недійсними (фіктивними) з моменту укладення Договору поруки від 23.07.2014р. та Додаткової угоди №1 від 04.03.2015р.
Поняття договору поруки визначено ст. 553 ЦК України, відповідно до якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Так, 10 липня 2013 року ТОВ “АЛЬФРЕД ОСОБА_2 ІНТЕРНЕШЕНАЛ (Україна), яке змінило назву на ТОВ “АДМ Трейдінг Україна”, як постачальник, та ТОВ “АПК “Євгройл”, як покупець, уклали договір поставки №500/2-010828 (далі - Договір поставки), у відповідності до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а покупець - прийняти та оплатити такі партії товару на обумовлених сторонами умовах.
23 липня 2014 року ТОВ “АПК “Євгройл”, як кредитор, та ТОВ “ЗПК “Інтерагротранс”, як поручитель, уклали договір поруки (далі - Договір поруки; а.с.18), за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за наслідки неналежного виконання/невиконання будь-яких обов'язків ТОВ “АДМ Трейдінг Україна”, як боржником, за договором, передбаченим ст. 2 цього Договору в межах суми 500000,00 грн. (п.1.1 Договору поруки).
У відповідності до п. 1.2 Договору поруки, у разі порушення боржником умов основного договору, в тому числі виконання/невиконання Договору або невиконання боржником вимог кредитора у встановлений термін, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно п. 2.1 Договору поруки, під основним договором в Договорі поруки розуміють договір поставки №500/2-010828 від 10.07.2013р. (з усіма додатками та додатковими угодами підписаними на момент підписання цього договору або які можуть бути підписані в майбутньому) укладений між кредитором (в основному договорі іменується “покупець”) та боржником (в основному договорі іменується “постачальник”).
Пунктом 3.1 Договору поруки встановлено, що у випадку виконання боржником зобов'язань по поставці оплаченого товару, або невиконання будь-яких інших зобов'язань, що можуть виникнути у зв'язку із виконанням/невиконанням основного договору, прострочення виконання вимог кредитора з боку боржника, кредитор має право пред'явити поручителю вимогу про оплату в межах суми, наведеної в п. 1.1 Договору поруки. Поручитель повинен виконати вимогу кредитора про сплату коштів протягом 3-х днів з моменту пред'явлення вимоги, шляхом перерахування коштів на рахунок, наведений в цьому договорі або в вимозі кредитора. У випадку виконання поручителем обов'язків боржника перед кредитором, до поручителя переходять усі права кредитора за основним договором в сумі виконаних зобов'язань (п. 3.2, 3.3 Договору поруки).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору поруки, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до моменту повного виконання боржником та поручителем зобов'язань перед кредитором по оплаті невиконаних зобов'язань в сумі до 500000,00 грн. у випадках передбачених цим договором.
Згідно п. 5.4 Договору поруки, додаткові угоди та додатки до нього є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені їх печатками.
Згідно до ч.1 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. А відповідно п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
04 березня 2015 року між ТОВ “АПК “Євгройл”, як кредитором, ТОВ “Євгройл” (далі - Новий кредитор) та ТОВ “ЗПК “Інтерагротранс”, як поручителем) укладено Додаткову угоду до Договору поруки від 23.07.2014р.
Пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що ТОВ “Євгройл”, що створене шляхом виділу з ТОВ “АПК “Євгройл”, є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ “АПК “Євгройл” в частині розподільчого балансу отримало право вимоги від ТОВ “АДМ Трейдінг України” дебіторської заборгованості в сумі 12000000,00 грн. договором поставки №500/2-010828 від 10.07.2013р.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, сторони погодилися замінити одну із сторін Договору поруки, а саме передати новому кредитору (ТОВ “Євгройл”) усі права та обов'язки кредитора (ТОВ “АПК “Євгройл”) за Договором поруки. Після підписання сторонами цієї угоди Новий кредитор стає стороною Договору поруки замість кредитора і є повним правонаступником кредитора відносно його прав та обов'язків за Договором поруки (п.3 Додаткової угоди).
У відповідності до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема заставою, порукою.
Окремо слід зупинитись на тому, що згідно ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Пунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013р. №11, фіктивний правочин (ст.234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.
Отже, з викладеного вбачається, що фіктивний правочин завжди укладається умисно і сторони знають заздалегідь, що він не буде виконаний. При цьому, зважаючи на правову природу Договору як двостороннього правочину, ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним.
Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, оспорюваний Договір поруки та Додаткова угода укладені відповідно до вимог ЦК України, ГК України, підписані повноваженими представниками сторін, сторонами були погоджені всі істотні умови оспорюваного Договору поруки та Додаткової угоди.
ТОВ "Євгройл" звернулось до суду Миколаївської області із позовом про стягнення з ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" та ТОВ "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" за договором поруки від 23.07.2014р., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія позовної заяви та ухвали господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі (а.с. 31-34, 35).
А відтак, посилання позивача на те, що Договір поруки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, спростовується вищевикладеними обставинами, що свідчить про намагання ТОВ “Євгройл” досягти правового результату за Договором поруки.
Оскільки позивачем не доведено порушення його прав оспорюваним Договором та Додатковою угодою, доказів щодо протиправного подвійного стягнення однієї й тієї ж суми - 500000,00 грн. з позивача, останнім не зазначено та до суду не надано, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "АДМ Трейдінг України" на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.07.2015р. по справі №915/927/15 слід відмовити.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення від 31.07.2015р. винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг України" - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.07.2015р. у справі №915/927/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Н.В. Ліпчанська
Суддя В.А. Лисенко
Cуддя В.М. Головей