04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" вересня 2015 р. Справа№ 911/1507/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Власова Ю.Л.
Шаптали Є.Ю.
За участю представників:
від позивача: Свєчкіна Т.С.
від відповідача: Чайка Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд"на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2015
по справі № 911/1507/15 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"
до Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд"
про стягнення 327 717, 76 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2015 у справі № 911/960/15 позов Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до ПАТ "Укргазбуд" про стягнення 327 717, 76 грн. задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення 237 159 (двісті тридцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. основного боргу, 139 923 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.. 88 коп. інфляційних втрат, 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн. 55 коп. трьох відсотків річних та 7 861 (сім тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 90 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем в порушення умов договору №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води не було здійснено оплату вартості спожитих послуг в розмірі 237 159 (двісті тридцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. за період з жовтня 2012 по серпень 2013 року. Крім того, за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем по сплаті суми основного боргу, судом першої інстанції з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, присуджено до стягнення 139 923 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.. 88 коп. інфляційних втрат, 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн. 55 коп. трьох відсотків річних.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2015 по справі № 911/1507/15 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2015 по справі № 911/1507/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Комунальному підприємству теплових мереж "Бориспільтепломережа" у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що полягає у наступному:
- кінцевими споживачами послуг за договором №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води, є мешканці гуртожитків, внаслідок несплати якими вартості спожитих послуг і виникла заборгованість, яка має бути погашена саме ними;
- судом першої інстанції необґрунтовано не було залучено до участі розгляді справи мешканців гуртожитків в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, чим порушено приписи статті 27 Господарського процесуального кодексу України;
- судом першої інстанції необґрунтовано не було зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 911/1878/15 за позовом ПАТ "Укргазбуд" до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про стягнення заборгованості за договором оренди від 18.10.2002, оскільки за умовами договору оренди, Комунальне підприємство теплових мереж "Бориспільтепломережа" орендувало приміщення котельної, а оскільки останнє у справі № 911/1878/15 заперечує користування майном у період з жовтня 2012 по серпень 2013 року, а отже, не могло технічно надавати послуги згідно договору №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води без орендного користування приміщенням котельної.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" по справі № 911/1507/15 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Іоннікової І.А., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Іоннікової І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 у зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/1507/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 13.07.2015 по справі № 911/1507/15 апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2015 по справі № 911/1507/15 прийнято до провадження у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Гончаров С.А., Тарасенко К.В. та призначено до розгляду на 08.09.2015.
Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу ПАТ "Укргазбуд" по справі № 911/1507/15 розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. для розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2015 справу № 911/1507/15 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., справу призначено до розгляду на 30.09.2015.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 29.09.2015 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корсакової Г.В., апеляційну скаргу по справі №911/1507/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявним матеріалами справи, 01.07.2012 між Комунальним підприємством теплових мереж "Бориспільтепломережа" ("Теплопостачальна організація" за договором, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Укргазбуд" ("Споживач" за договором, відповідач у справі) було укладено договір №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору "Теплопостачальна організація" зобов'язується своєчасно надавати "Споживачу" відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води, а "Споживач" зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки і на умовах, що передбачені договором.
Згідно п. 2 договору на момент укладення договору для споживачів І-ї групи діє двоставковий тариф на послуги з теплопостачання (плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 м. кв. опалювальної площі - 1,91 грн., протягом року, та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії для споживачів без лічильника в розрахунку за 1 кв. м. - 4,03 грн. (щомісячно протягом опалювального періоду). Розрахунки за підігрів води для централізованого постачання гарячої води проводиться по нормі споживання за 1 людину в місяць - 33,95 грн. (з ПДВ).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться згідно рахунку та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), що виписується теплопостачальною організацією споживачеві для оплати протягом 3-х банківських днів з моменту отримання платіжних документів.
Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) споживач протягом 5-ти днів з моменту отримання підписує і повертає теплопостачальній організації. Якщо протягом 5-ти днів встановленого строку акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повертається і не надається інформація щодо його заперечення, він вважається підписаним (п. 3.5 договору).
Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє з 01.07.2012 по 01.07.2013 (п. 10.1 договору).
Згідно п. 10.2 договору при відсутності заперечень та зауважень, щодо дії договору, договір вважається пролонгований на наступні періоди.
В додатку до договору сторонами погоджено об'єкти УМБ-17 ПАТ "Укргазбуд" на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води:
1. 5-ти поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 4;
2. 2-х поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 10;
3. 2-х поверхова будівля гуртожитку, за адресою: вул. Поповича, 10а.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2012 по серпень 2013 включно були надані відповідачу послуги з централізованого опалення та підігріву води на суму 248643,22 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): Акт № ОУ-0001384 від 31.10.2012 на суму 20 282,47 грн.; Акт № ОУ-0001617 від 30.11.2012 на суму 32 860,49 грн.; Акт № ОУ-0001868 від 29.12.2012 на суму 32 956,86 грн.; Акт № ОУ-0002080 від 31.01.2013 на суму 32 947,62 грн; Акт № ОУ-0002326 від 28.02.2013 на суму 32 890,52 грн.; Акт № ОУ-0002554 від 29.03.2013 на суму 32 940,36 грн; Акт № ОУ-0002898 від 30.04.2013 на суму 21 664,58 грн.; Акт № ОУ-0002936 від 30.05.2013 на суму 10 525,08 грн.; Акт № ОУ-0002992 від 27.06.2013 на суму 10 525,08 грн.; Акт № ОУ-0003049 від 30.07.2013 на суму 10 525,08 грн.; Акт № ОУ-0003106 від 29.08.2013 на суму 10 525,08 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, вищезазначені акти підписані лише позивачем. Проте, здовідки №06-21/55 від 27.05.2015 вбачається, що рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) були вручені Публічному акціонерному товариству "Укргазбуд" контролером Кошіль Л.В.
А отже, оскільки вказані акти були вручені позивачем відповідачу та у встановлений строк, ним не повернуті, відповідачем не заперечувались обсяги і вартість наданих послуг за Актами, таким чином, відповідно до п. 3.5 договору послуги за вказаними Актами загалом на суму 248 643,22 грн., вважаються прийнятими відповідачем, і у отаннього виник обов'язок по їх оплаті.
Позивачем з метою оплати наданих відповідачу послуг з централізованого опалення та підігріву води, було виставлено відповідачу відповідні рахунки-фактури на загальну суму 248 643,22 грн.
Як встановлено місцевим господарським судом, та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, вищезазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово намагався врегулювати спір у досудовому порядку, шляхом надсилання претензій у травні та червні 2013, а також у листопаді 2014.
Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, шляхом взаємного зарахування коштів у розмірі 11 484,10 грн, про що свідчить бухгалтерська довідка №01-08/440 від 02.06.2015, і що позивачем не заперечувалось.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги згідно з умовами Договору. В той же час, відповідач, в порушення умов Договору та приписів ст.ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, не сплатив позивачу вартість спожитих послуг у повному обсязі, а саме в сумі 248 643,22 грн. з жовтня 2012 по серпень 2013 включно, і з оплати яких відповідачем допущено прострочення, чим порушено взяті на себе зобов'язання з оплати вартості наданих послуг по Договору.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення 237 159,12 грн основного боргу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача 139 923,88 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по травень 2015 року та 16 011,55 грн. 3 % річних за період з 09.11.2012 по 16.06.2015.
В свою чергу, враховуючи те, що у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012 в сумі 248 643,22 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, є підставою для застосування до відповідача відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку щодо сум, строків прострочення та ставок нарахувань заявлених до стягнення з відповідача показників інфляційних втрат та 3% річних, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з періодів нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних складає 139 923,88 грн. інфляційних втрат та 16 057,58 грн. 3 % річних, проте, не виходячи за межі заявлених позовних вимог в цій частині, задоволенню підлягають 139 923,88 грн. інфляційних втрат та 16 011,55 грн. 3% річних.
Довод апелянта в апеляційній скарзі про те, що кінцевими споживачами послуг за договором №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води, є мешканці гуртожитків, внаслідок несплати якими вартості спожитих послуг і виникла заборгованість, яка має бути погашена саме ними - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки спір в справі стосується правовідносин сторін за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012, який укладено саме між позивачем та відповідачем щодо надання послуг у спірний період з жовтня 2012 по серпень 2013 включно, і за яким саме у відповідача наявний обов'язок перед позивачем щодо оплати вартості наданих послуг. Крім того, умовами наведеного договору не встановлено умову оплати наданих послуг саме кінцевими споживачами в рахунок оплати боргу відповідача перед позивачем.
Також, апелянт в обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги наголошував на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано не було залучено до участі розгляді справи кінцевих споживачів - мешканців гуртожитків в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, чим порушено приписи статті 27 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, вказаний довод судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи предмет спору між позивачем та відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для залучення мешканців гуртожитків, як кінцевих споживачів послуг, - відсутні, оскільки рішення зі спору жодним чином не вплине на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін спору (позивача та відповідача) стосовно існуючих правовідносин за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, вважаючи, що у мешканців гуртожитку існує невиконаний обов'язок по оплаті спожитих послуг, не позбавлений права звернутися у встановленому порядку з відповідними позовами до мешканців гуртожитку за захистом своїх прав.
Крім того, довод апелянта про те, що місцевий господарський суд необґрунтовано не зупинив провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 911/1878/15 за позовом ПАТ "Укргазбуд" до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про стягнення заборгованості за договором оренди від 18.10.2002, оскільки за умовами договору оренди, Комунальне підприємство теплових мереж "Бориспільтепломережа" орендувало приміщення котельної, а оскільки останнє у справі № 911/1878/15 заперечує користування майном у період з жовтня 2012 по серпень 2013 року, а отже, не могло технічно надавати послуги згідно договору №122/30/0312 на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води без орендного користування приміщенням котельної - судом апеляційної інстанції відхиляється як безпідставний та необґрунтований, оскільки предметом спору у справі № 911/1878/15 за позовом ПАТ "Укргазбуд" до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" є стягненян заборгованості за договором оренди від 18.10.2002, і встановлення факту наявності/відсутності заборгованості за договором оренди жодним чином не спростовує встановлений у справі № 911/1878/15 обов'язок відповідача здійснити оплату наданих послуг за договором на надання послуг з централізованого опалення та підігріву води для централізованого постачання гарячої води №122/30/0312 від 01.07.2012.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано задоволено позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа"(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до ПАТ "Укргазбуд" про стягнення 327 717, 76 грн. задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення 237 159 (двісті тридцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. основного боргу, 139 923 (сто тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.. 88 коп. інфляційних втрат, 16 011 (шістнадцять тисяч одинадцять) грн. 55 коп. трьох відсотків річних.
Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд"на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2015 в справі № 911/1507/15 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2015 в справі № 911/1507/15 - залишити без змін.
3.Матеріали справи № 911/1507/15 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Ю.Л. Власов
Є.Ю. Шаптала