08.10.2015 року Справа № 904/166/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт № АМ226996 від 18.12.2000р., ОСОБА_2, представник, довіреність № 83 від 19.03.14р.
представник скаржника в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко"
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. про забезпечення позову у справі № 904/166/14
за позовом ОСОБА_1, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 5 495 600,00 грн., -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі № 904/166/14 (головуючий суддя - Ліпинський О.В., судді - Петрова В.І., Мартинюк С.В.) заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Севеко" (03026, м. Київ, провулок Охотський, 1-Б, код ЄДРПОУ 33575077) в межах ціни позову - 5 495 600 грн. 00 коп. В решті заяви відмовлено.
Не погодившись із зазначеним ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин справи, які суд визнав встановленими та порушення норм процесуального права, просить апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі № 904/166/14 в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову та накладення арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Севеко" в межах ціни позову - 5 495 600 грн. 00 коп., прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.
Так, скаржник вказує в апеляційній скарзі, що позивачем не доведено належними доказами вчинення відповідачем дій, спрямованих на виведення майна та коштів товариства на користь інших осіб, отже не доведено імовірності утруднення рішення у справі, а ухвала суду не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову у справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 року відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 08.10.2015 року.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, винесеною з правильним застосуванням норм процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною.
Скаржник наданим йому правом участі у судовому засіданні не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, копії матеріалів справи є достатніми для її розгляду, а апеляційний суд обмежений певним процесуальним строком на розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника скаржника.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши копії матеріалів справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з копій матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 5 495 600,00 грн. 00 коп. вартості частини майна товариства, пропорційну часті ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Торговий дім Севеко".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2014р. порушено провадження у справі № 904/166/14 за вищенаведеним позовом.
11.08.2015р. позивач звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Відповідачеві у справі в межах заявленої до стягнення суми 5 495 600 грн. 00 коп., які розміщені на рахунках у банківських установах, реквізити яких наведені в клопотанні. Крім того, позивач просив суд вжити заходи забезпечення шляхом заборони державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, вносити зміни до відомостей про ТОВ "Торговий Дім Севеко".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі № 904/166/14 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Севеко" в межах ціни позову - 5 495 600 грн. 00 коп., а в решті заяви відмовлено.
Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду про забезпечення позову від 12.08.2015 року, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, в редакції на час винесення оскаржуваної ухвали, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За ч. 9, 10, 11 ст. 67 ГПК України, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, заборона вчиняти дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов'язаного з предметом спору.
Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, а ст. 67 ГПК України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо та т.і.).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
З огляду на предмет спору у справі, обставини розгляду даної справи та строк її розгляду, зміну відповідачем під час розгляду справи свого місцезнаходження, а також обставини наведені у клопотанні позивача про забезпечення позову щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на виведення майна підприємства та його грошових коштів на рахунки фіктивних підприємств, продажу відповідачем майна товариства, звільнення його працівників та наявні у матеріалах оскарження докази, подані позивачем на підтвердження зазначених обставин, апеляційний суд вважає, що вищенаведені дії відповідача мають ознаки ухилення від виконання рішення у справі, тому погоджується з місцевим господарським судом про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову, що надасть можливість виконати рішення суду в разі задоволення позову та захистити порушені права та інтереси позивача у справі.
Виходячи з вимог ч. 4 ст. 67 ГПК України обгрунтованою є оскаржувана ухвала і в частині відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, вносити зміни до відомостей про ТОВ "Торговий Дім Севеко.
Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, тому підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. відсутні.
Згідно ст. 49 ГПК України, сплачені судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1218,00грн. слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. про забезпечення позову у справі № 904/166/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. про забезпечення позову у справі № 904/166/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09.10.2015 року.