01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 24/77
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
ОСОБА_1
при секретарі: Боднар Н.З.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 1581 від 07.09.2011 року;
від відповідача ОСОБА_3 - довіреність б/н від 15.02.2011 року;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року
у справі № 24/77 (суддя Шевченко В.Ю.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА Київ”, м. Київ,
про стягнення 230 778,77 грн.
У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 230 778,77 грн., з яких 199 800,00 грн. заборгованості за Договором доручення № 01-01/08 ЕР від 01.01.2008 року, 19 456,97 грн. пені та 11 521,80 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, СПД ОСОБА_4 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
ТОВ „ДПА Київ” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу СПД ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року апеляційну скаргу СПД ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.10.2011 року заперечував проти доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу СПД ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 04.10.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги СПД ОСОБА_4 слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року - залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи 01.01.2008 року між СПД ОСОБА_4В (Повірений) та ТОВ „ДПА Київ” (Довіритель) було укладено Договір доручення щодо організації та забезпечення реалізації товарів та послуг № 01-01/08 ЕР (Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя, в порядку та на умовах, передбачених положеннями даного договору, вчиняти дії (правочини) щодо організації та забезпечення реалізації товарів та послуг Довірителя.
Пунктом 1.1.3. Договору передбачено, що правочини, вчинені Повіреним, створюють , змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки для Довірителя.
Договором доручення визначено, що додатками до нього є акти прийому-передачі, звіти, доповнення та інші документи, складені сторонами відповідно до договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2.).
Пунктом 2.1. Договору №01-01/08 ЕР встановлена безстрокова дія договору з моменту його підписання.
Згідно з п. 2.3. Договору, він може бути припинений за взаємною згодою сторін або внаслідок відмови однієї зі сторін від договору, з попереднім письмовим повідомленням іншої сторони за один місяць до такого припинення.
Позивач посилається, що ним протягом серпня 2008 року, жовтня, листопада, грудня 2010 року, січня та лютого 2011 року виконувалися зобов'язання за Договором та надавалися відповідні звіти, однак відповідач оплату послуг передбачених умовами Договору не здійснив і на момент звернення з позовом у відповідачем існує заборгованість в сумі 199 800,00 грн.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ст. 1000 ЦК України).
Статтею 1003 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.
Згідно з ч.1 ст. 1004 цього Кодексу, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання, негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору.
Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення та негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення та виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ст. 1007 ЦК України).
У відповідності до п. 3.1.1. Договору Повірений зобов'язується вчиняти дії/правочини відповідно до змісту даного йому доручення.
Згідно із п. 3.1.4. Договору, Повірений зобов'язаний щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надавати Довірителю письмовий звіт про виконання доручення з зазначенням витрат Повіреного та доданням оригіналів виправдних документів.
Всі повідомлення, в тому числі звіти, що спрямовуються сторонам цього договору, повинні бути здійснені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані або цінним листом з описом вкладення, або факсом, або доставлені особисто за зазначеними юридичними адресами сторін, або передані особисто повноважними представниками сторін один одному з рук в руки з відміткою про прийняття (п. 3.1.4., 8.1. Договору).
Згідно з п. 3.3.2. Договору Довіритель зобов'язується приймати щомісячні звіти Повіреного і протягом п'яти календарних днів з моменту його отримання затвердити звіт або надати Повіреному свої письмові зауваження до звіту результатів вчинених дій/правочинів з переліком необхідних доопрацювань і термінами їх виконання. Повірений з моменту отримання зауважень Довірителя зобов'язаний протягом термінів, зазначених довірителем, здійснити визначені у зауваженнях доопрацювання, а також надати доопрацьований звіт на затвердження Довірителем, в порядку, передбаченому даним договором.
Відповідно плата повіреному сплачується Довірителем шляхом перерахування на його поточний рахунок після прийняття та затвердження звіту Повіреного (п. 4.2. Договору).
Таким чином, в Договорі сторони визначили порядок здачі-приймання виконаного доручення та встановили, що документом, складання якого підтверджує факт належного виконання Повіреним зобов'язань за договором, є прийнятий Довірителем звіт про виконання доручення.
Саме прийнятий Довірителем звіт Повіреного, згідно з п. 3.1.4., п. 4.2. Договору, є правовою підставою для проведення оплати по договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В підтвердження належного виконання Договору позивач посилається на звіти за серпень 2008 року, жовтень, листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року, а також за лютий 2011 року на суму загальну суму 199 800,00 грн. та на акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 8 від 01.09.2008 року, № 1/10 від 29.10.2010 року, № 2/10 від 30.11.2010 року, № 3/10 від 31.12.2010 року, № 1/11 від 02.02.2011 року, № 2/11 від 05.03.2011 року.
Однак зазначені звіти Повіреного та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи, відповідачем не підписані.
В судових засіданнях та у відзиві на апеляційну скаргу представником відповідача категорично заперечувався факт вчинення позивачем передбачених договором дій та отримання від позивача вищевказаних звітів та актів. Перелічені в звітах Повіреного та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) дії відповідач не вважає таким що вчинені на виконання його доручення.
В матеріалах справи відсутні докази вчинення починаючи з серпня 2008 року будь-яких дій/правочинів, передбачених Договором, документи на які посилається позивач, не мають відношення до організації та забезпечення реалізації товарів та послуг ТОВ „ДПА Київ”.
Лише 21.03.2011 року відповідачем було отримано від позивача проект акту здачі-приймання робіт за лютий 2011 року та звіт Повіреного за цей же період. Листом від 25.03.2011 року Довіритель надав Повіреному відповідь про неможливість їх затвердження.
Слід зазначити, що складання письмових звітів про виконання доручення та їх надання Довірителю відповідно до п. 8.1. Договору не є підтвердженням прийняття вказаних звітів довірителем.
Надані позивачем суду доповідні записки, комерційні пропозиції, резюме та листи інших компаній не є належними доказами виконання позивачем зобов'язань за Договором, оскільки в матеріалах справи відсутні докази надання їх відповідачу в якості підтвердження виконаного доручення, а також докази згоди відповідача з тим що вказані документи складені на виконання його доручення.
Посилання позивача на те, що ТОВ „ДПА Київ” було надано згоду на призупинення дії Договору в вересні 2008 року до виходу ОСОБА_4 із відпустки по догляду за дитиною до трьох років колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.
Згідно п. 9.2 Договору зміни та доповнення до цього договору повинні бути складені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Відповідно в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди між сторонами щодо призупинення Договору на певний період, а відтак позивач фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання доручення за Договором, що є істотним порушенням умов Договору.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження здійснення ним дій, спрямованих на організацію та забезпечення реалізації товарів та послуг Довірителя, та прийняття відповідачем виконаного доручення починаючи із серпня 2008 року, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 199 800,00 грн. заборгованості за Договором є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 19 456,97 грн. пені та 11 521,80 грн. - інфляційних втрат за порушення Договору є похідними від вимоги про стягнення заборгованості то такі вимоги також не підлягають задоволенню. А відтак вірним є висновок суду першої інстанції, що в задоволені позові слід відмовити в повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року у справі № 24/77 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року у справі № 24/77 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2011 року у справі № 24/77 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
4. Справу № 24/77 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
ОСОБА_1