73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
08 жовтня 2015 р. Справа № 923/1330/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон,
до Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон,
про стягнення 28 608 грн. 58 коп.
За участю представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_1, довіренсть №01/04-08/524 від 18.03.2015р.;
від відповідача - представник ОСОБА_2, довіреність № 270-15 від 02.02.2015р.
Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 25557грн.37коп. основного боргу, 102грн.23коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 140грн.74коп. з урахуванням 3% річних, 2808грн.24коп. пені, відповідно до умов укладеного сторонами договору про подачу холодної води та послуги каналізації № 1752 від 01.01.2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву та додаткових письмових пояснень, посилаючись на наступні обставини. Між даними зазначеними в актах та рахунках Позивача та даними Відповідача виявлено значні розбіжності. Дані розбіжності виникли у зв'язку із встановленням Позивачем засобів обліку води на ЦТП 102,104,106. На думку Відповідача, зазначені лічильники встановлені з порушенням «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за №190 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 07.10.2008 року та з порушенням норм ДБНВ, про що були складені між підприємствами акти із зауваженнями, відповідно до яких лічильники холодної води встановлено Позивачем на відстані від ЦТП на межах МКП «ВУВКГ міста Херсону» в колодязі, а не на межі балансової належності, визначеною договором. Також, як стверджує Відповідач, відповідні лічильники були встановлені без надання на адресу МКП «Херсонтеплоенерго» проектної та технічної документації, тому перевірити відповідність проекту змонтованого вузла обліку, та відповідність заводського номера лічильника з номером, зазначеним у паспорті, на думку Відповідача, є неможливим. Тому Відповідач не погоджується з даними Позивача, щодо об'єму спожитої води у відповідному (спірному) періоді. Відповідач вважає, що оскільки сторонами не підписані акти надання послуг та не прийняті рахунки на сплату, нарахування Позивачем інфляційних, 3% річних та пені є незаконним. Із заявлених позовних вимог, не можно зрозуміти, за який період виникла у Відповідача заборгованість, так як з часковими виставленими у березні показниками Позивач згоден, а обє'ми виставлялись, як за березень так і за минулі періоди, шляхом донарахування. У зв'язку з чим Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.08.15 до 10.09.15.
Ухвалою по справі від 10.09.15 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.
У судовому засіданні 08.10.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
У відповідності з постановою Одеського апеляційного господарського суду було укладено договір про подачу холодної води та послуги каналізації № 1752 від 01.01.2013 року (надалі за текстом рішення - договір № 1752), Відповідно до умов якого Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» (надалі за текстом рішення - Позивач) надає Міському комунальному підприємству "Херсонтеплоенерго" (надалі за текстом рішення - Відповідач) комунальні послуги - послуги з водопостачання та водовідведення.
Згідно додатків № 1, 2 до договору № 1752 Відповідачу здійснювалось визначення обсягу водопостачання та водовідведення на господарсько-побутові потреби, а також об'єкти на яких воно надавалось.
Згідно додатку № 4 визначено обсяг подачі холодної води Відповідачу, необхідної для гарячого водопостачання його споживачів. Відповідно до умов п. 2 даного додатку місячний об'єм води необхідної для підігріву визначається відповідно до формули: об'єм води, який щомісячно використовується споживачами та визначається, як сумарний об'єм води нарахований відповідно до показників лічильників та норм гарячого водопостачання х 1,09 (коефіцієнт втрат обсягів води). Тобто, Відповідачу проводилось нарахування за водокористування без засобів обліку води.
Відповідно до умов п. 5 вказаного додатку Відповідач забезпечує надання інформації відносно використання - спожитої гарячої води, об'єм якої визначається нормами та за даними показників лічильників гарячого водопостачання.
Між даними зібраними Позивачем на підставі аналізу водного балансу, тобто фактичного обсягу (кількості) води поданих на централізовані теплопункти (ЦТП) та даними, що надавались Відповідачем, було виявлено значні розбіжності.
Відповідно до вимог п. 5.25 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року за №190 і зареєстрованих Міністерством юстиції України 07.10.2008 року (надалі за текстом рішення - Правила № 190) для контролю витрат води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показів встановлених засобів обліку виробник має право встановлювати на вводах контрольні засоби обліку.
У зв'язку із розбіжностями між даними, які надавались Відповідачем, та даними зібраними Позивачем на підставі аналізу водного балансу (фактичного обсягу (кількості) води поданих на ЦТП), було встановлено контрольні засоби обліку води на вводах наступних ЦТП:
№ 102 - за адресою: м. Херсон, вул. Дорофєєва, 10, згідно акту від 10.03.2015 року;
№ 104 - за адресою: м. Херсон, вул. Дорофєєва, 20-А, згідно акту від 11.02.2015 року;
№ 106 - за адресою: м. Херсон, пр-д Береговий, 5, згідно акту від 20.02.2015 року.
Дані засоби обліку, як стверджує Позивач, занесені до Державного реєстру, пройшли державну метрологічну атестацію та мають сертифікати відповідності.
Пунктом 5.26 Правил № 190 передбачено, що витрати води споживачами, що не мають засобів обліку, визначаються за середньодобовими даними, розрахованими відповідно до показівконтрольного засобу обліку до установки засобів обліку.
В подальшому, протягом березня 2015 року знімались показники водоспоживання Відповідача згідно даних контрольних засобів обліку води.
Правилами технічної експлуатації системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95р. № 3, пунктом 10.3. встановленні вимоги щодо організації обліку, контролю подачі і реалізації води та визначено поняття комерційного засобу обліку.
Згідно з п.п. 10.3.1. Правил комерційними засобом обліку, за показанням якого проводяться розрахунки за воду з виробником, є засіб, обліку, встановлений на межі балансової належності мереж.
Вимоги щодо розташування вузлів обліку води споживачів на межі балансової належності мереж виробника та споживача визначені і пунктом 5.2. Правил № 190.
Судом приймається до уваги посилання Позивача, на покази саме контрольних, а не комерційних засобів обліку.
20.05.2015 року Позивачем було складено рахунки та акти надання послуг з водопостачання № 1752 на суму 13875,26 гривень (згідно показників контрольних засобів обліку) та 11682,11 гривень (згідно інформації наданої листом) та вручено Відповідачу.
Відповідно до вимог пункту 1.1. Правил № 190 правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі - Правила) визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Відповідно до вимог ст. ст. 22, 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 3.7 Правил № 190, пункту 2.2.1. укладеного сторонами Договору № 1752, Відповідач зобов'язаний своєчасно та самостійно вносити плату за надані послуги з водопостачання відповідно до встановлених тарифів на підставі виписаних та пред'явлених Позивачем рахунків, не пізніше 5-ти днів з моменту вручення їх рахунків.
29.06.2015 року Позивач отримав лист № 1463-16 від 28.05.2015 року, в якому Відповідач відмовляється оплатити надані послуги по водопостачання згідно рахунків та актів № 1752 на суму 11682,11 гривень та 13875,26 гривень відповідно.
Станом на 31.07.2015 року заборгованість Відповідача за надані послуги з водопостачання складає 25557,37 гривень.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання".
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що вразі, "якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства".
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня" (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території", "суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу".
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що "нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано".
За поданим позивачем розрахунком та згідно вимог зазначеного законодавства, розмір пені становить 2808,24грн.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".
За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції і 3 % річних становить 102,23грн. та 140,74грн., відповідно.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) "зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти частини позовних вимог не приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73000, м.Херсон, Островське шосе, 1, код ЄДРПОУ 31653320) на користь Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (73000, м. Херсон, пл. ім. Ю.Тутушкіна, 9, код ЄДРПОУ 03355726) 25557грн.37коп. основного боргу, 102грн.23коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 140грн.74коп. з урахуванням 3% річних, 2808грн.24коп. пені, 1827грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).
Повне рішення складено 12 жовтня 2015 р.
Суддя Ю.В. Гридасов