Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" жовтня 2015 р.Справа № 922/4660/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Український лізинговий фонд", м. Київ
до ТОВ "Постман", смт. Покотилівка
про стягнення коштів в розмірі 78 181,74 грн.
за участю представнків сторін :
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У серпні 2015 року ТОВ "Український лізинговий фонд", м. Київ (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Постман" смт. Покотилівка (надалі - відповідач),в якому просило суд стягнути з на свою користь суму заборгованості за договорами фінансового лізингу №567/12/12-В, №570/12/12-В, №572/12/12-В в розмірі 78 181,74 гривень, а також суму витрат з оплати судового збору у розмірі 1827,00 гривен.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договорами фінансового лізингу №567/12/12-В, №570/12/12-В, №572/12/12-В від 12.12.2012 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків по сплаті лізингових платежів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2015 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.09.2015 року.
01.07.2015 року через канцелярію суду від представника позивача подано клопотання (вх. 35052) про розгляд справи 08.09.2015 року без його участі, а також на вимогу ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.08.2015 року надано копію витягу з ЄДРЮоФОП на Відповідача та Позивача, платіжні доручення в підтвердження часткового виконання відповідачем договірних зобов'язань. Зазначені документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 08.09.2015 року розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача та ненадання останнім витребуваних документів було відкладено на 07.10.2015 року.
У судове засідання 07.10.2015 року представники сторін не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
12.12.2012 року між ТОВ "Український лізинговий фонд", як лізингодавцем та ТОВ "ПОСТМАН", як лізингоодержувачем укладені договори фінансового лізингу №567/12/12-В, №570/12/12-В, №572/12/12-В.
Відповідно до загальних умов договорів, які за змістом є ідентичними (пункт 1.1. договору), лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначено в Специфікації (додатки № 2 до цих договорів), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Відповідно до ст. 2 Загальних умов Договорів Відповідач повинен сплачувати лізингові платежі, які складаються з авансового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предметів лізингу та винагороду (комісію) Лізингодавця, в порядку, строки та у розмірі відповідно до Графікам внесення лізингових платежів (Додаток №1), з урахуванням суми курсової різниці відповідно до п. 2.6. Загальних умов Договорів.Оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.
Пунктом 8.5. Договорів фінансового лізингу встановлено, що сплата лізингових платежів здійснюється в гривні з коригуванянм на середньозважений курс гривні до долара США на міжбанківському ринку за офіційними даними НБУ, що розраховується згідно формули, передбаченої п. 2.6. загальних умов договорів (Додаток №3 до договору).
Також цим пунктом Договорів визначено, що в погашення вартості Предмета лізингу відноситься сума, зазначена в графі 4 Графіка платежів на відповідну дату. Різниця поточного лізингового платежу, розрахованого за правилами цього пункту Загальних умов, і суми, що відшкодовує вартість Предмета лізингу вважається комісією Лізингодавця.
Пунктом 7.1.1. Загальних умов договорів сторони встановили пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення у разі несвоєчасної оплати відповідачем лізингових платежів.
Крім цього, пунктом 7.1.2 у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів крім пені, передбачений також штраф, розмір якого встановлюється від строку заборгованості: при затримані оплати від 2 до 10 днів - у розмірі 5% суми заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми заборгованості, більше 20 днів - 15% від суми заборгованості.
На виконання умов вищезазначених договорів, позивач (Лізингодавець) передав у тимчасове володіння відповідачу (Лізингоодержувачу) предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актами приймання-передачі предмета лізингу від 12.12.2012 р.
Проте, відповідач в порушення умов договору, зокрема, п. 2.1-2.5, п. 8.5 Загальних умов договору фінансового лізингу - Додаток №3 до Договору №567/12/12-В, №570/12/12-В, №572/12/12-В належним чином не виконував свої зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 78 181,74 гривень за наступними рахунками.
По договору №567/12/12-В від 12.12.2012 року: №: 26837 від 28.05.2014 року на суму 3 565,38 грн. , №26838 від 28.05.2014 року на суму1 363,89 грн, № 31302 від 01.07.2014 року на суму 3 577,48 грн., №31303 від 01.07.2014 року на суму 1 382,07 грн., №36574 від 28.07.2014 року на суму 3 529,48 грн., №36575 від 28.07.2014 року на суму 1 400,50 грн., №41328 від 28.08.2014 року на суму 4 407,72 грн., №41329 від 28.08.2014 року на суму 1 419,17 грн., №46224 від 29.09.2014 року на суму 3 976,80 грн., №46225 від 29.09.2014 року на суму 1 438,09 грн.
За договором №570/12/12-В від 12.12.2012 року: №26843 від 28.05.2014 року у сумі 3565,38 грн., №26844 від 28.05.2014 року у сумі 1363,89 грн., №31308 від 01.07.2014 року у сумі 3577,48 грн., №31309 від 01.07.2014 року у сумі 1382,07 грн., №36580 від 28.07.2014 року у сумі 3529,48 грн., №36581 від 28.07.2014 року у сумі 1400,50 грн., №41334 від 28.08.2014 року у сумі 4407,72 грн., №41335 від 28.08.2014 року у сумі 1419,17 грн., №46230 від 28.09.2014 року від 3976,80 грн., №46231 від 28.09.2014 року у сумі 1438,09 грн.
За договором №572/12/12-В від 12.12.2012 року: №26847 від 28.05.2014 року у сумі 3565,38 грн., №26848 від 28.05.2014 року у сумі 1363,89 грн., №31312 від 01.07.2014 року у сумі 3577,48 грн., №31313 від 01.07.2014 у сумі 1382,07 грн., №36584 від 28.07.2014 року у сумі 3529,48 грн., №36585 ві 28.07.2014 року у сумі 1400,50 грн., №41338 від 28.08.2014 року у сумі 4407,72 грн., №41339 від 28.08.2014 року у сумі 1419,17 грн., №46234 від 28.09.2014 року у сумі 3976,80 грн., №46235 від 28.09.2014 року у сумі 1438,09 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків до позивача не звертався. Таким чином судом було встановлено, що відповідач з травня 2014 року не виконував свої договірні забов'язання по сплаті лізингових платежів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про фінансовий лізинг” договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Статтею 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, передбачені права та обов'язки лізингодавця, а саме: інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу. Лізингодавець зобов'язаний: у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу; відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором; прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.
Стаття 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” визначає права та обов'язки лізингоодержувача, а саме: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, суд приходить висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Український лізинговий фонд" про стягнення з ТОВ «ПОСТМАН» заборгованості у сумі 78 181,74 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 16 ЗУ "Про фінансовий лізинг" ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629, 806 ЦК України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Стягнути з ТОВ "ПОСТМАН" (2458, Харківська обл., Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, буд. 18, код ЄДРПОУ 36125152) на користь ТОВ "Український лізинговий фонд" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, оф. 301, код ЄДРПОУ 37859096) заборгованість у розмірі 78 181 гривня 74 копійок. (Сімдесят вісім тисяч сто вісімдесят одна гривня 74 коп.) та 1827 гривень 00 копійок (Одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_1