Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" жовтня 2015 р.Справа № 922/4379/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Інте Т.В.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши справу
за позовом АК "Харківобленерго", м. Харків
до КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова
про стягнення коштів
за участю предтавників сторін:
позивача - ОСОБА_1 дов.№ 01-42 юр/3207 від 30.04.2015р.;
відповідача - ОСОБА_2, дов.№ 2267 від 22.07.15 р.,
Позивач - АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.08.15 р., яка була прийнята судом) просить стягнути з відповідача - КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області 42340,54 грн. пені, три відсотки річних в сумі 2116,93 грн.,39099,81 грн. індексу інфляції та судовий збір в сумі 1827,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором № 70517 від 05.08.10 р.
21.08.15 р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач, при розрахунку штрафних санкцій, інфляційних витрат та 3% річних, повинен був врахувати оплату зроблену на підставі протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, відповідно до вимог постанови КМУ від 11.01.05 р. № 20.
У судовому засіданні 07.09.15 року було оголошено перерву до 15.09.15 року о 10:10 год.
07.09.15 р. позивач надав заперечення на відзив, в якому зазначив, що наявність протокольних рішень не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за договором № 70517 від 05.08.10 р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмовий відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував, через канцелярію суду надав додаткові документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
05.08.2010 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивачем, постачальник) та Комунальним підприємством "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (відповідачем, споживачем) було укладено договір на постачання електричної енергії № 70517 (далі - договір) (а.с. 31-38), відповідно до умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
28.12.2011 р. сторони підписали додаткову угоду про внесення змін до спірного договору (далі - додаткова угода)(а.с. 43-47).
Відповідно до п.9.4. додаткової угоди, договір набирає законної сили з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 року.
Крім того, умовами даного пункту передбачено, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов, він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.
Отже, відповідно до пункту 9.4 додаткової угоди, договір пролонгований на 2015 рік.
Пунктом 2.2.2 додаткової угоди передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділу 6 договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" (далі - Порядок)(а.с. 43).
На виконання умов договору, позивач, як постачальник електричної енергії за договором, здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у період з квітня 2015 року по червень 2015 року, що підтверджується відповідними звітами про обсяги спожитої електроенергії, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств (а.с. 15-17).
Пунктом 2.3.1 додаткової угоди передбачений обов'язок відповідача виконувати його умови, та пунктом 2.3.3 обов'язок щодо своєчасної оплати позивачу вартості електричної енергії та інших нарахувань згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".
Відповідно до п. 5 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору, остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого позивачем електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду відповідачем та постачальником електричної енергії (позивачем) визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію", який відповідач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 10 днів. Для проведення остаточного розрахунку відповідач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач рахунки на оплату електричної енергії в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" не отримував, у зв'язку з чим зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача рекомендованими листами (а.с. 55-57).
Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії в обумовлений сторонами строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 549916,20 грн.
В той же час, у зв'язку із наявністю заборгованості за спірним договором між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківської області, Департаментом фінансів Харківської облдержадміністрації, Комунальним підприємством "Лозоваводоканал", АК "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок" були підписані спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20, а саме:
- спільне протокольне рішення № 20/179 від 19.01.2015 р. разом з платіжним дорученням № 16, згідно якого оплата була проведена 03.02.2015 р. на суму 603157,00 грн. (а.с. 86);
- спільне протокольне рішення № 20/538 від 16.02.2015 р. разом з платіжним дорученням № 17, згідно якого оплата була проведена 02.04.2015 р. на суму 710574,00 грн. (а.с. 88);
- спільне протокольне рішення № 20/947 від 17.03.2015 р. разом з платіжним дорученням № 18, згідно якого оплата була проведена 20.04.2015 р. на суму 581819,00 грн. (а.с. 90);
- спільне протокольне рішення № 20/1149 від 09.04.2015 р. разом з платіжним дорученням № 19, згідно якого оплата була проведена 04.05.2015 р. на суму 646069,00 грн. (а.с. 92);
- спільне протокольне рішення № 20/1923 від 10.06.2015 р. разом з платіжним дорученням № 21, згідно якого оплата була проведена 26.06.2015 р. на суму 214887,00 грн. (а.с. 94);
спільне протокольне рішення № 20/2357 від 09.07.2015 р. разом з платіжним дорученням № 22, згідно якого оплата була проведена 22.07.2015 р. на суму 550903,00 грн. (а.с. 96).
Предметом вказаних спільних протокольних рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за спірним договором, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 N 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державної казначейської служби України від 03.02.2009 N 55/57/43 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1.1 Порядку, цей Порядок визначає взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідні головні фінансові управління), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, що проводяться відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 N 20 (із змінами).
Розрахунки, передбачені в пункті 1.1 цього Порядку, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (далі - акти звіряння) або договорів, що визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) (далі - договори) та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, форма якого наведена у додатку 1, спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 (п. 1.2 Порядку).
Згідно з п. 2.4 Порядку, спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків підписуються усіма учасниками розрахунків: відповідним головним фінансовим управлінням, відповідним головним управлінням Державної казначейської служби України, постачальниками та транспортувальниками ресурсів (надавачами товарів, послуг), Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок". Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію додатково погоджуються з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
На виконання умов зазначених спільних протокольних рішень, відповідачем була перерахована на рахунок позивача заборгованість за спірним договором в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 84, 85, 87, 89, 91, 93, 95) та не заперечується позивачем.
В той же час, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії в обумовлений сторонами строк не виконав, у зв'язку з чим і був поданий цей позов.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року №1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 4.2.1 додаткової угоди до спірного договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується відповідачу з першого дня прострочення платежу, який повинен бути здійснений споживачем в термін, встановлений в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня сплати заборгованості включно та зазначається з рахунку окремим рядком.
Як вже було зазначено, позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем електричної енергії в обумовлений сторонами строк не виконав, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 42340,54 грн. пені, три відсотки річних в сумі 2116,93 грн. та 39099,81 грн. індексу інфляції.
Втім, суд вважає зазначені вимоги неправомірними, виходячи з наступного.
Як вже було зазначено, сторони підписали спільні протокольні рішення, в яких визначили схему розрахунків задля погашення заборгованості відповідача за спірним договором. Зазначені рішення були погоджені з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Суд зазначає, що підписання позивачем спільних протокольних рішень свідчить про його згоду з порядком проведення розрахунків за спожиту електричну енергію за договором № 70517 від 05.08.10 р. Уклавши спільні протокольні рішення, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, поставленою відповідно до договору № 70517 від 05.08.10 р.
Отже, твердження позивача, що спільні протокольні рішення не змінюють зобов'язання сторін за договором про постачання електричної енергії № 70517 від 05.08.10 р. підлягають відхиленню.
Таким чином, для застосування санкцій, передбачених п. 4.2.1 додаткової угоди до договору № 70517 від 05.08.10 р., та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах по справам № 924/1808/14 від 26.03.2015 року, № 908/3435/14 від 12.05.2015 р., №922/2340/13 від 16.07.2015 р., № 914/165/15 від 28.07.2015 р.
Як вже було зазначено, розрахунок за відпущену відповідачу електричну енергію за спірним договором відбувся у порядку та строки, передбачені спільними протокольними рішеннями.
За таких підстав, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, сплачені судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_3