Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2015 р.Справа № 922/3046/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши заяву про затвердження мирової угоди (вх. № 38400 від 24.09.2015 року) по справі № 922/3046/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м Харків
до Державного підприємства "Дублянський спиртзавод", с. Дублянка
про за участю: стягнення 6415,47 грн.
представника стягувача - ОСОБА_1, за довіреністю № 3639 від 03.11.2014 року.
представника боржника - не з'явився.
В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" до Державного підприємства "Дублянський спиртзавод" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору про надання послуг електрозв'язку № 560399 від 01.01.2003 року в сумі 6415,47 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Дублянський спиртзавод" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" 5518,04 грн. основного боргу, 643,58 грн. інфляційних втрат, 253,85 грн. 3% річних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
23.09.2014 року господарським судом Харківської області видано наказ на виконання вищезазначеного рішення суду.
24 вересня 2015 року сторони звернулись до господарського суду Харківської області з заявою про укладення мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2015 року прийнято заяву про затвердження мирової угоди до розгляду. Розгляд заяви призначено на 01.10.2015 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 01.10.2015 року від представника стягувача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 39478).
Представник стягувача в судовому засіданні 01.10.2015 року підтримав заяву про затвердження мирової угоди.
Представник боржника в судове засідання 01.10.2015 року не з'явився.
Суд, розглянувши заяву про затвердження мирової угоди, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення.
Відповідно до п. 7.9. Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 , відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що мирова угода подається на затвердження лише сторонами у справі.
В даному випадку сторонами у справі № 922/3046/14 є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" та Державне підприємство "Дублянський спиртзавод".
Проте, як вбачається із тексту мирової угоди від 21.09.2015 року, сторонами даної угоди є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" та Приватне підприємство "Укрспецпоставка-М" (код ЄДРПОУ 36033135).
В той час, як Приватне підприємство "Укрспецпоставка-М" не є стороною по справі № 922/3046/14.
Крім того, дана мирова угода підписана зі сторони боржника Т.в.о. директора ДП "Дублянський спиртзавод" - ОСОБА_2.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як Т.в.о. директора ДП "Дублянський спиртзавод".
До того, ж суд звертає увагу сторін на те, що судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2015 року сторін було зобов'язано надати докази відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення від 08.09.2014 року, згідно з Законом України "Про виконавче провадження" (постанова про відкриття виконавчого провадження).
Проте, стягувачем було надано лише письмові пояснення ВДВС Краснокутського РУЮ, в яких зазначено про те, що у їх провадженні перебуває на виконанні наказ по справі № 922/3046/14 та відкрито виконавче провадження.
Суд зазначає, що належним доказом на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження є постанова про відкриття виконавчого провадження, в той час, як ані стягувачем, ані боржником даної постанови не було надано до суду.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене та те, що в мировій угоді від 21.09.2015 року невірно зазначено особу боржника (Приватне підприємство "Укрспецпоставка-М"), яка не є стороною по справі № 922/3046/14, відсутні докази повноважень ОСОБА_2, як Т.в.о. директора ДП "Дублянський спиртзавод", а також матеріали справи не містять належних доказів відкритого виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.09.2014 року по справі № 922/3046/14 (постанова про відкриття виконавчого провадження), суд дійшов висновку про залишення заяви про затвердження мирової угоди (вх. № 38400 від 24.09.2015 року) по справі № 922/3046/14 без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву про затвердження мирової угоди (вх. № 38400 від 24.09.2015 року) по справі № 922/3046/14 залишити без розгляду.
Суддя ОСОБА_3
922/3046/14