Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" жовтня 2015 р.Справа № 922/4673/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" с. Ч.Донець
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківський молочний завод", м. Валки
про стягнення 369 766,27грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 2-69д від 25.12.2014р.;
відповідача - не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій, після уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 312 000,00грн. основного боргу, 54 949,11грн. пені, 2 817,16грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання № ВА-00005 від 01.02.2013р., а також покласти на відповідача, понесені витрати зі сплати судового збору.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.02.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Валківський молочний завод" (відповідач) укладено договір постачання № ВА-00005 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача молоко коров'яче незбиране (далі - продукція) за ціною і у строки, передбачені цим договором, а відповідач прийняти та оплатити її вартість на умовах і в порядку визначеному договором.
В подальшому між сторонами 20.04.2015р. було укладено додаткову угоду № 2 до спірного договору, якою сторони, зокрема, виключили п.2.1, п.2.2 договору та змінили порядок здійснення оплати.
У п.3.2 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 20.04.2015р.) сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: відповідач зобов'язався здійснювати оплату по факту поставки кожної окремої партії продукції протягом 7 банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.
Вартість фактично поставленої продукції вказується у видаткових та податкових накладних (п.3.3 договору).
У разі порушення строків оплати продукції відповідач, відповідно до п.7.2 договору, зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.
Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті товару в строк, передбачений умовами договору не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені та 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач на виконання умов договору протягом квітня-липня 2015р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 338 188,20грн.
Поставка продукції на вказану суму підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, наявними у справі.
Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та містять ціну, одиницю виміру, кількість та вартість поставленого товару.
Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, відповідач за умовами п.3.2 договору зобов'язався здійснити оплату по факту поставки кожної окремої партії продукції протягом 7 банківських днів.
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриману продукцію розрахувався частково в сумі 26 188,20грн., що підтверджується копіями банківських виписок.
Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 312 000,00грн.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Факт наявності заборгованості за спірним договором на суму 312 000,00грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 312 000,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення відповідачем оплати продукції, останній зобов'язався сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного позивач за період з 02.06.2015р. по 23.09.2015р. (за кожною накладною окремо) нарахував відповідачу пеню в розмірі 54 949,11грн. та 3% річних в розмірі 2 817,16грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних, судом встановлено, що позивач за видатковою накладною № 182 від 21.05.2015р. невірно визначив початок періоду їх нарахування, виходячи з наступного.
За приписами ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що відповідач 07.09.2015р., 10.09.2015р., 14.09.2015р. та 22.09.2015р. здійснив часткову оплату заборгованості на загальну суму 3 161,70грн. Дані платежі зараховані позивачем в порядку календарної черговості за видатковою накладною № 182 від 21.05.2015р.
Судом вбачається, що позивачем під час здійснення розрахунку не було враховано день оплати відповідачем заборгованості за вказаною накладною, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування 3% річних та пені.
Здійснивши вірний розрахунок пені та 3% річних за період з 02.06.2015р. по 23.09.2015р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме:
- пені в розмірі 54 751,59грн.;
- 3% річних в розмірі 2 806,17грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 253, 530, 610, 611, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валківський молочний завод", код ЄДРПОУ 37948133 (63002, Харківська область, м. Валки, вул. 1-го Травня, 47, п/р 26003359916 в ПАТ "ОСОБА_2 ОСОБА_1" м. Київ, МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", код ЄДРПОУ 30019775 (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", код ЄДРПОУ 00153146 (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, п/р 26009300002291 в ПАТ "Діамантбанк" м. Харків, МФО 320854) - 312 000,00грн. основного боргу, 54 751,59грн. пені, 2 806,17грн. 3% річних, 6 933,79грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 197,52грн. та 3% річних в розмірі 10,99грн. відмовити.
Повне рішення складено 12.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_3