06.10.2015 Справа № 920/1137/15
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», м.Червонозаводське Лохвицького району Полтавської області
до відповідача: Головного управління Держземагенства у Сумській області, м. Суми
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Роменської районної державної адміністрації, м. Ромни Сумської області, 2) Управління Держземагенства у Роменському районі Сумської області, м. Ромни Сумської області
про визнання поновленим договору оренди землі та укладення додаткової угоди до договору
Головуючий суддя В.Л.Котельницька
Суддя І.В. Зайцева
Суддя Л.А. Костенко
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 182 від 10.11.2014)
від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 22-18-0.11-12/2-15 від 05.01.2015)
від третіх осіб - не прибули
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Н.М Мітіна
Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд визнати поновленим договір оренди землі державної форми власності сільськогосподарського призначення, укладений 04.01.2010 між Роменською РДА та ЗАТ “Райз-Максимко”, на умовах додаткової угоди, викладеної у позові; а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
03.09.2015 представник відповідача подав суду заперечення на позов, в яких позицію позивача вважає недоведеною, необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
21.09.2015 року представник позивача надіслав заяву № 1610 від 21.09.2015 про зміну позовних вимог, у якій просить суд змінити п. 2 прохальної частини позову та визнати за ПрАТ “Райз-Максимко” переважне право на поновлення строку дії договору оренди землі (державна реєстрація від 03.03.2010 за № 04.10.62300306).
Представник позивача у судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача ніяких документів для обґрунтування своєї позиції по справі суду не подав.
Від третіх осіб пояснень стосовно своєї позиції по справі суду не надходило, у судове засідання представники не прибували.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив:
04.01.2010 між Роменською районною державною адміністрацією Сумської області (друга третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) та Закритим акціонерним товариством «Райз - Максимко» (нове найменування позивача - Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко») було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Роменському районному відділі Сумської регіональної філії ДКЗ, про що у Державному реєстрі вчинено запис за № 04.10.62300306 від 03.03.2010, відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 якого Роменська районна державна адміністрація надає, а ЗАТ «Райз - Максимко» приймає в строкове платне користування земельну ділянку (сільськогосподарські угіддя) площею 247,5569 га, яка знаходиться на території Біловодської сільської ради Роменського району, з грошовою оцінкою земельної ділянки 1851523 грн 98 коп.
Відповідно до пункту 3.1 договору, його укладено терміном на 5 років, тобто до 03.03.2015.
Враховуючи норми чинного законодавства, позивач листом (вих. № 175 від 28.01.2015) звернувся до відповідача з письмовим повідомленням про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки б/н від 04.01.2010, зареєстрованого у Роменському районному відділі Сумської регіональної філії ДКЗ, про що у Державному реєстрі вчинено запис за № 04.10.62300306 від 03.03.2010. Вказаний лист відповідач отримав 30.01.2015, про що свідчить відмітка про отримання.
Відповідач своїм листом (вих. 0-567/21-15-СГ від 10.03.2015) повідомив позивача про те, що у Головного управління Держземагенства у Сумській області відсутні правові підстави щодо прийняття відповідного рішення стосовно договору оренди земельної ділянки б/н від 04.01.2010, оскільки наявні певні недоліки в запропонованій позивачем додатковій угоді.
07.05.2015 позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагенства у Сумській області з письмовим повідомленням (вих. № 885) про намір продовжити (поновити) договір оренди земельної ділянки б/н від 04.01.2010 зареєстрований у Роменському районному відділі Сумської регіональної філії ДКЗ, про що у Державному реєстрі вчинено запис за № 04.10.62300306 від 03.03.2010 на новий строк.
Крім того, листом (вих. № 886 від 07.05.2015) позивач зазначає, що станом на момент повторного повідомлення про намір продовжити строк дії вищезазначеного договору оренди, у зв'язку з відсутністю протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, позивач, як орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, продовжує користуватися земельною ділянкою.
Як пояснював представник позивача, на даний час Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко» надалі продовжує користуватися земельною ділянкою площею 247,5569 га, яка знаходиться на території Біловодської сільської ради Роменського району після закінчення строку договору оренди земельної ділянки б/н від 04.01.2010 та сплачує орендну плату відповідно до істотних умов вищевказаного договору. Зазначений факт не заперечувався представником відповідача.
Дії першого відповідача (щодо не укладення додаткової угоди до спірного договору) позивач вважає порушенням своїх прав та законних інтересів, оскільки діючим земельним законодавством передбачено саме його переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини в Україні з питання оренди землі є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, згідно із ст. 3 вказаного Закону об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Частина 1 статті 6 вищезазначеного Закону передбачає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Стаття 13 Закону України «Про оренду землі» містить поняття договору оренди землі та визначає його як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на
укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності
заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VІ від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 258 від 10.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 за №852/21164, затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 40 від 25.01.2013 доповнено пункт 4 Положення новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Таким чином, відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, з 25.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах Сумської області на час винесення спірних правовідносин було віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Сумській області.
Тому суд вважає, що позивач цілком правомірно звертався до відповідача з повідомленням про намір щодо пролонгації укладеного договору оренди земельної ділянки від 04.01.2010.
За змістом пункту 2.17. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 14, від 29.05.2013 № 8, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі». Господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Як встановлено у ході судового розгляду даної справи, позивачем були вчинені всі дії, покладені на нього приписами діючого земельного законодавства з метою реалізації переважного права на оренду спірної земельної ділянки, всі необхідні документи були надані першому відповідачу.
Доказів, які б свідчили про те, що позивач неналежно виконував обов'язки за умовами договору оренди б/н від 04.01.2010 і втратив своє переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі) відповідач не надав.
Згідно з п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду. Сторони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки позивачем були надані суду всі необхідні докази на підтвердження наявності у нього переважного права на продовження строку договору оренди земельної ділянки б/н від 04.01.2010, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та про їх задоволення.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Приватним акціонерним товариством «Райз - Максимко» (37240, Полтавська область, Лозвицкий район, м. Червонозаводське, вул. Матросова , 10, ід. к. 30382533) переважне право на поновлення строку дії договору оренди б/н від 04.01.2010 земельної ділянки (сільськогосподарські угіддя) площею 247,5569 га, яка знаходиться на території Біловодської сільської ради Роменського району.
3. Стягнути з Головного управління Держземагенства у Сумській області (40021, м. Суми. Вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 38397180) на користь Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» (37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова,10; код ЄДРПОУ 30382533) 1218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 09.10.2015.
Головуючий суддя В.Л.Котельницька
Суддя І.В.Зайцева
Суддя Л.А.Костенко