Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" жовтня 2015 р.Справа № 922/4584/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федоровой Т.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд", м. Харків
до Сільськогосподарстього товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське"
про стягнення коштів
за участю представників :
позивача: ОСОБА_2 - за дов. б/н від 31.08.15 р.;
відповідача: не з"явився
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» (м. Харків) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (Харківська обл., Золочівський р-н , смт. Золочів) в редакції заяви вх. № 40542 від 07.10.2015 р. про зменшення позовних вимог, полягають у стягненні 50000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 11592 грн. 09 коп. пені, 20353 грн. 59 коп. втрат від інфляції та 891 грн. 78 коп. процентів річних.
Процесуальне право позивача зменшити розмір позовних вимог до постановлення судового рішення передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні вказані позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач представника в судове засідання не направив, про час та місце судового засідання належним чином повідомлявся, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення № 031318.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
11 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Петровське» було укладено договір поставки № 11/04-14-МО на постачання нафтопродуктів (далі за текстом - договір), за яким (п. 1.1) позивач, як постачальник, зобов'язався постачати у власність відповідача, як покупця, нафтопродукти, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його.
Згідно п. 4.1. договору товар може постачатись як на умовах його попередньої оплати, так і з відстроченням розрахунків. У разі відстрочення розрахунків день сплати за поставлений товар наступає на третій робочий день з дня поставки товару.
На виконання договору позивач поставив відповідачу за видатковою накладною № 716 від 14.11.2014 р. нафтопродукти (дизельне паливо) на суму 89931 грн. 36 коп.
Згідно п.п. 4.4., 4.1. ч. 4 договору отримання товару покупцем за видатковою накладною є доказом того, що він одночасно отримав вимогу про оплату поставленого товару у строки, передбачені цим договором, а саме на третій день робочій день з дня поставки товару.
Взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав. З банківських виписок AT «ОТП БАНК» від 12.11.2014 р. та від 26.12.2014 р. вбачається, що відповідачем було перераховано в порядку погашення заборгованості за отриманий за договором товар на поточний рахунок позивача 12000 грн. 00 коп. та 27 931 грн. 36 коп. відповідно.
Доказів погашення решти заборгованості за поставлений за договором товар на суму 50000 грн. 00 коп. відповідачем суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В п. 6.3 договору сторони домовились про те, що за кожен день прострочення зобов'язання по оплаті товару покупець має сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого та несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення.
Нарахована позивачем у відповідності до п. 6.3 договору пеня за період з 13.11.2014 р. по 26.12.2014 р. відповідає дійсному розміру заборгованості відповідача.
Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій, а також три відсотки річних з простроченої суми.
Нараховані позивачем у відповідності до вищевказаної норми втрати від інфляції в сумі 20353 грн. 59 коп. за період з січня 2015 року по липень 2015 року (включно) включно та проценти річні в сумі 891 грн. 78 коп., за період з 01 січня 2015 року по 05 серпня 2015 року, відповідають офіційно встановленим індексам споживчих цін, розміру заборгованості та часу прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання за договором.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів добровільного погашення спірної заборгованості відповідачем суду не надано.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Судові витрати по справі належить покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівське» (код ЄДРПОУ 32221884, св-во № 200086473, ІПН 322218820131, п.р. № 26002052332668 в ПАТ «ПРИВАТБАНК», МФО 351533, адреса: 62203, Харківська обл., Золочівський р-н , смт. Золочів, вул. Піонерська, 40) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрейд» (код ЄДРПОУ 36624196, св-во платн. ПДВ № 29885716, п.р. № 26008060012457 в АТ «ОТП БАНК», МФО 351533, адреса: 61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19) - 50000 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 11592 грн. 09 коп. пені, 20353 грн. 59 коп. втрат від інфляції, 891 грн. 78 коп. процентів річних та 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_1