Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" жовтня 2015 р.Справа № 922/4480/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" "Український науково-дослідний інститут природних газів", м. Харків,
до Південного державного проектно - конструкторського науково - дослідного інституту авіаційної промисловості "ПівдендніпроНДІавіапром", м. Харків,
про стягнення 93895,37 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (дов.), ОСОБА_2 (дов.),
відповідача - не з'явився,
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії ПАТ "Укргазвидобування "Український науково-дослідний інститут природних газів", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Південного державного проектно - конструкторського науково - дослідного інституту авіаційної промисловості "ПівдендніпроНДІавіапром", про стягнення заборгованості за договором № 1 ГСМ від 01.09.2007р. у загальній сумі 93895,37 грн., в т.ч. основна заборгованість за березень - квітень 2013р. - 50565,82 грн., пеня - 3707,62 грн., інфляційні втрати - 36407,39 грн., 3% річних 3214,54 грн. Позивач просить також покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Враховуючи, що відповідач своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що теплову енергію до нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 130, в 2013 році поставляло КП "Харківські теплові мережі" на підставі договору № 4359 від 01.02.2013р. укладеного з Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі філії ПАТ "Укргазвидобування "Український науково-дослідний інститут природних газів" (позивачем).
Як пояснив позивач, теплова енергія за Договором постачається до приладу комерційного обліку на власному тепловому пункті позивача, який розташований безпосередньо у підвальному приміщенні будівлі за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Сумська, буд. 130.
Постачання теплової енергії до вищезазначеної будівлі в березні-квітні 2013р. підтверджується актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії, які підписані позивачем та КП "Харківські теплові мережі" (а.с. 82-83), в яких зазначені обсяги фактично спожитої позивачем теплової енергії.
Позивач здійснив розрахунки за всю теплову енергію, що надходила до вказаного нежитлового приміщення, що підтверджується актом звірки між позивачем та КП "Харківські теплові мережі", згідно якого сальдо станом на 01.01.2013 року на користь позивача складало 422105,71грн., також позивачем платіжними дорученнями № 75 від 25.01.2013 р. додатково перераховано кошти у сумі 233124,97грн., № 94 від 30.01.2013р. перераховано кошти у сумі 90000,00грн.
Позивачем розрахунки за договором № 4359 від 01.02.2013р. за поставлену КП "Харківські теплові мережі" теплову енергію в березні - квітні 2013 р. проведені в повному обсязі.
Одночасно судом встановлено, що відповідач займає частину приміщень в даній будівлі.
01.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії №1 ГСМ, відповідно до п.1 та п.п.3.1.1 та п.п.3.2.1. якого позивач зобов'язався передати відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води, яка поступає від ЗАТ "ТЕЦ-3", для опалення виробничих приміщень споживача, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 130, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити за спожиту теплову енергію за розрахунковий період в термін передбачений договором.
З умов договору № 1ГСМ від 01.09.2007р. вбачається, що УкрНДІгаз зобов'язується починати та закінчувати подачу теплової енергії згідно рішень місцевих органів влади, разом з "ПівдендіпроНДІавіапром" проводити в міжопалювальний період підготовку системи опалення до зими, та проводити взаємні розрахунки, за встановленими тарифами, тобто фактично укладений сторонами договір спрямований на врегулювання питання відшкодування відповідачем вартості спожитої теплової енергії пропорційно займаній площі, розрахунок за яку проводить позивач перед КП "Харківські теплові мережі". Викладені умови договору не суперечать вимогам чинного законодавства.
Розподіл площі, що підлягає обліку при розрахунках за теплову енергію та порядок її розподілу визначений протоколом розподілу площ, що підлягають обліку при розрахунках за теплову енергію по будівлі вул. Сумська, 130, який підписаний в тому числі і відповідачем (а. с. 81).
Відповідно до п. 4.2 Договору № 1ГСМ від 01.09.2007р. розрахунковим періодом є календарний місяць, а пунктом 4.4. Договору передбачено, що відповідач сплачує рахунки позивача протягом 5 днів з моменту виставлення рахунку.
Позивачем на адресу відповідача були направлені акт № 3 від 31.03.2013р. постачання теплової енергії, рахунок-фактура № 12 від 31.03.2013р. на оплату за теплову енергію за березень 2013р. на суму 29417,98 грн., розрахунок витрат між споживачами теплової енергії будівлі по вул. Сумській, 130, за березень 2013р., а також направлялись акт № 4 від 30.04.2013р. постачання теплової енергії, рахунок-фактура № 20 від 30.04.2013р. на оплату за теплову енергію за квітень 2013р. на суму 21147,84 грн., розрахунок витрат між споживачами теплової енергії будівлі по вул. Сумській, 130, за квітень 2013р., що підтверджується копіями відповідних описів вкладень у цінний лист (а.с. 36-42).
Однак відповідачем не були повернуті підписані акти про надання послуг з постачання теплової енергії за березень-квітень 2013р., а також не було здійснено оплати за вказаний період. Суд також звертає увагу на те, що відповідач не повідомив позивача про причини не підписання актів.
Позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача акти звірки взаємних розрахунків, які не були підписані відповідачем.
05.03.2015р. на адресу відповідача направлена претензія щодо сплати заборгованості за теплову енергію за березень-квітень 2013р., яка також залишена без відповіді та оплати.
Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2014р. у справі № 922/4125/13, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягувалась заборгованість по відшкодуванню вартості теплової енергії, яка поставлялась до того самого приміщення, за період з 31.01.2012р. по 20.04.2012р. та з 30.11.2012р. по 28.02.2013р. Вказаним рішенням суду встановлено, що відповідач не укладав окремий договір з КП "Харківські теплові мережі" щодо постачання теплової енергії в приміщення, які він займає, та не сплачує КП "Харківські теплові мережі" за спожиту теплову енергію.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість з відшкодування вартості спожитої теплової енергії за період березень - квітень 2013р. у сумі 50565,82 грн., яка підлягає стягненню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Умовами договору, а саме пунктом 4.6 Договору № 1ГСМ від 01.09.2007р. передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідачем рахунків за теплову енергію він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позивачем зроблений розрахунок пені, згідно з яким нарахована пеня за складає 3707,62 грн., пеня нарахована врахуванням прострочення виконання зобов'язань за березень 2013р. за період з 06.04.2013р. по 30.09.2013р., за зобов'язання квітня 2013р. - за період з 06.05.2013р. по 31.10.2013р.
Як вбачається з розрахунку суми нарахованої пені, позивачем визначений початок перебігу строку прострочення на 6-й день з дати рахунку, однак, як встановлено судом, рахунки на оплату були направлені позивачем на адресу відповідача поштою, зокрема, рахунок на оплату за березень 2013р. був направлений 06.04.2013р., а за квітень 2013р. - 16.05.2013р.
Таким чином, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, які на час відправлення були чинні в редакції затвердженій Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 N 1149 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 109 грудня 2007 р. за N 1383/14650, а саме строку доставки рекомендованої кореспонденції в межах міста протягом 3 днів без врахування вихідних днів, відповідач отримав рахунки позивача за березень 2013р. - 10.04.2013р., за квітень 2013р. - 20.05.2013р.
Суд вважає, що відповідач мав оплатити отримані рахунки протягом 5 днів саме з вказаних дат отримання, оскільки такі дати можна вважати датою виставлення рахунку, через те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем рахунків раніше, а до отримання рахунку відповідач не має даних щодо суми оплати.
Крім того, з розрахунку пені вбачається, що позивачем пеня нарахована виходячи зі ставки НБУ - 7,5 % за весь період прострочення, в той час як облікова ставка НБУ до 10.06.2013р. становила 7,5%, з 10.06.2013р. до 13.08.2013р. - 7%, з 13.08.2013р. до 15.04.2014р. - 6,5 %.
Суд вважає правомірним нарахування пені за період з 16.04.2013р. по 30.09.2013р. в сумі 1900,48 грн. за прострочення оплати зобов'язань за березень 2013р. у сумі 29417,98 грн. За прострочення оплати зобов'язань за квітень 2013р. у сумі 21147,84 грн. правомірним є нарахування пені в сумі 1252,07 грн. за період з 26.05.2013р. по 31.10.2013р.
Таким чином стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 3152,55 грн., в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 555,07 грн. суд відмовляє як необґрунтовано нарахована.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 3214,54 грн. станом на 31.05.2015р. з урахуванням різних періодів прострочення щодо кожного місяця та інфляційні витрати в сумі 36407,39 грн. по травень 2015р.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає стосовно невірно визначеної початкової дати вказаних нарахувань.
Здійснивши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 3155,60 грн., в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 58,94 грн. суд відмовляє.
Судом також перевірений розрахунок інфляційних втрат, та суд зазначає, про необґрунтоване нарахування інфляційних втрат за травень 2013р. у сумі 21,15 грн. на зобов'язання за квітень 2013р. у сумі 21147,84 грн., в іншій частині нарахування проведені вірно.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 36386,24 грн. підлягають задоволенню, в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 21,15 грн. суд відмовляє.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись 1, 12, 22, 32-35, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Південного державного проектно-конструкторського та науково-дослідного інституту авіаційної промисловості "ПівдендіпроНДІавіапром" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 130А, код 14307759) на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Український науково-дослідний інститут природних газів ПАТ "Укргазвидобування" (61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 20, код 00158764) основний борг за теплову енергію за березень - квітень 2013р. в розмірі 50565,82 грн., пеню в розмірі 3152,55 грн., 3% річних у розмірі 3155,60 грн., інфляційні витрати в розмірі 36386,24 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1865,20 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 05.10.2015 р.
Суддя ОСОБА_3