Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" жовтня 2015 р.Справа № 922/4322/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі Горбачовій О.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків
до Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ, м.Харків
про стягнення 3535,08 гривень
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
24 липня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Жовтневого відділу державної виконавчої служби ХМУЮ (відповідача) 3535,08 гривень, з яких 3472,98 гривень виконавчого збору та 62,10 гривень витрат на проведення виконавчих дій. Позовні вимоги обґрунтовує ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.06.2015 р. по справі №906/845/14 щодо визнання незаконною та скасування постанови Жовтневого ДВС ХМУЮ по ВК №45974052 про стягнення з позивача 3472,98 гривень виконавчого збору та 62,10 гривень витрат на проведення виконавчих дій. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1827,00 гривень судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 вересня 2015 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 вересня 2015 року було відкладено розгляд справи на 22 вересня 2015 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2015 року було продовжено строк розгляду спору по 09 жовтня 2015 року включно, та відкладено розгляд справи відкласти на 07 жовтня 2015 року.
В судове засідання 07 жовтня 2015 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги суду повністю не виконали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, провівши комплексний аналіз матеріально-процесуальних норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необхідність залучення у справу в якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України, з огляду на таке.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 56 Конституція України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цього органу (стаття 1173 Цивільного кодексу України).
Виходячи з положень статті 56 Конституції України, статті 1173 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади (у даному випадку контролюючого органу) при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету.
При цьому враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001р. №12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у разі задоволення позовних вимог за рахунок відповідача - ДВС, таке відшкодування буде безпідставним, оскільки відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, здійснюється державою за рахунок державного бюджету, а не за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. по справі №922/4906/13.
Відповідно до приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України, а після внесення змін до цього кодексу згідно Закону України від 07.07.2011р. № 3614-VI (набрав чинності 07.08.2011р.), Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Однак, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) органів державної влади, співвідповідачами є відповідні органи Державного казначейства України (Державної казначейської служби України), до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому не вимагається наявність порушення вказаними органами прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Згідно з частиною 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до пункту 38 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (зі змінами) для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету, в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Вимогами статті 24 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" роз'яснено, що при вирішенні питання про залучення іншого відповідача судам необхідно мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються (п. 5).
Положенням про Державну казначейську службу України затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Казначейська служба здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 р. затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, у відповідності до п. 35 - 39 якого:
- Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;
- до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, стягувачі подають лише документи за встановленим переліком для стягнення коштів;
- після певної процедури орган Казначейства надсилає протягом п'яти робочих днів до Казначейства зазначені документи;
- для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Якщо коштів не вистачає, то Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.
Таким чином, законодавством розрізняються функції територіальних органів Казначейської служби та самої Казначейської служби, перша з яких лише як технічна функція прийому документів від стягувачів для списання боргу і не мають права проводити операції із коштами бюджету на відшкодування шкоди за рішенням суду, а Казначейство (і лише воно) відкриває рахунок для списання, відшукує кошти і безпосередньо виконує безспірне списання коштів для відшкодування шкоди позивачам.
На підставі викладеного та враховуючи вказівки постанови Вищого господарського суду України від 20.07.2015 року у справі №992/4906/13, які у відповідності до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд приходить до висновку, що за своєю ініціативою на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України залучає іншого відповідача, а саме орган, який може виконати стягнення коштів на відшкодування завданої діями державного органу шкоди. Таким органом є Державна казначейська служба України (адреса: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна,6).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність залучення у справу в якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна,6) за власної ініціативи.
Як роз'яснив Пленум Вищого Господарського суду України у п. 20.6 Постанови №10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (із змінами та доповненнями), якщо господарський суд, який прийняв справу до свого провадження з додержанням правил підсудності, залучив іншого відповідача чи замінив неналежного відповідача і у зв'язку з цим справа стала підсудною іншому господарському суду, питання про підсудність визначається за правилом частини третьої статті 17 ГПК, за винятком випадків, коли наслідком змін на стороні відповідача стає виключна підсудність справи.
Відповідно до статей 13, 15 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК України).
Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва (частини 5 стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Як вже зазначено вище, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади.
Отже, залучення Державної Казначейської служби України до участі у справі змінює підсудність спору в порядку статті 16 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність), а тому справа має розглядатися господарським судом м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в).
Керуючись вимогами статтями 15, 16, 17, 24, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Залучити до участі у справі у якості іншого відповідача - Державну казначейську службу України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна,6).
Направити матеріали справи за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Сторони можуть оскаржити ухвалу до апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області на протязі п'яти днів.
Суддя ОСОБА_2