07 жовтня 2015 року Справа № 915/1237/14
м.Миколаїв
Кредитор: Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, поштова адреса: вул. Адм. Макарова, 60-В, м. Миколаїв, 54001
Банкрут: Приватне підприємство “Югресурси”, пр. Миру, 17/2, м.Миколаїв, 54044, код ЄДРПОУ 20916758
Ліквідатор: ОСОБА_1, 54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, оф. 200
Суддя - Міщенко В.І.
При секретарі: Пархоменко В.В.
За участю представників:
від кредитора: ОСОБА_2, дов. від 08.01.14
від банкрута: ОСОБА_3, дов. від 08.09.15
від ФОП ОСОБА_4: ОСОБА_4
Суть спору: про банкрутство Приватного підприємства “Югресурси”
Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх представників учасників провадження у справі, суд встановив:
В серпні 2014 року ліквідатор ПП "Югресурси" звернувся до Господарського суду Миколаївської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПП "Югресурси" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Югресурси".
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2014 р. ПП "Югресурси" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ОСОБА_1.
19.09.2014 р. кредитором - ПАТ "УкрСиббанк" подано до господарського суду заяву про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 4483430,53 грн., з якої: вимоги, що забезпечені заставою у сумі 1205554,00 грн., конкурсні вимоги у сумі 3277876,53 грн. та 1218,00 грн. судового збору.
Враховуючи, що:
19.05.2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", далі - кредитор) та ОСОБА_5 (далі - Боржник), укладено кредитний договір № 11004667000.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 195000,00 дол. США, який зобов'язаний повернути кредитору у повному обсязі в термін до 17.05.2016 р.
Закрите акціонерне товариство "Югресурси" (правонаступником якого є - ПП "Югресурси") (далі - боржник, поручитель), є фінансовим поручителем позичальника АТ "УкрСиббанк" ОСОБА_5 на підставі договору поруки від 19.05.2006 р.
Вимога АТ "УкрСиббанк" пов'язана з існуючим грошовим зобов'язанням до боржника, що підтверджується п. 1.2. договору поруки, за яким боржник поручився нести солідарне зобов'язання в сумі 195000,00 дол. США.
Пунктом 1.4. договору поруки передбачено те, що обов'язок боржника та поручителя є солідарним.
Відповідно до наданого кредитором розрахунку заборгованості за кредитним договором № 11004667000 від 19.05.2006 станом на 02.09.2014 грошове зобов'язання боржника становить 274396,47 дол. США, у тому числі: 160789,60 дол. США - що за курсом НБУ станом на 02.09.2014 становить 2091655,95 грн. кредитна заборгованість; 94203,19 дол. США - що за курсом НБУ станом на 02.09.2014 становить 1225456,52 грн. заборгованість по процентам; - 18755,04 дол. США - що за курсом НБУ станом на 02.09.2014 становить 243977,78 грн. пеня за прострочення сплати кредиту; - 17567,43 дол. США - що за курсом НБУ станом на 02.09.2014 становить 228528,60 грн. пеня за прострочення сплати процентів.
Факт неналежного виконання своїх зобов'язань та наявності заборгованості за кредитним договором № 11004667000 від 19.05.2006 кредитор - ПАТ "УкрСиббанк" підтверджує рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 24.02.2012 у справі № 2-114/2011р. за позовом кредитора до ОСОБА_5, згідно якого з ОСОБА_5 на користь ПАТ "УкрСиббанк" було присуджено до стягнення суму заборгованості за кредитом в розмірі 1277907,50 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 480700,74 грн., пеню в розмірі 20000,00 грн., що разом складає 1778608,24 грн.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 3.2) про його припинення з припиненням всіх зобов'язань позичальника по кредитному договору не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому, в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У кредитному договорі № 11004667000 від 19.05.2006 строк виконання основного зобов'язання визначений "не пізніше 17 травня 2016".
Проте, із наданої ліквідатором господарському суду копії листа кредитора від 03.10.2008 № 844, направленого ОСОБА_5, встановлено, що кредитор скористався передбаченим п. 5.5. кредитного договору правом змінити термін погашення кредиту, у зв'язку з порушенням позичальником термінів погашення зобов'язань за кредитним договором та повідомив ОСОБА_5, що вважає термін дострокового повернення кредиту таким, що настав.
Таким чином, кредитором був встановлений термін дострокового повернення кредиту - 03.10.2008 р.
За таких обставин, у кредитора виникло право пред'явити вимогу до поручителів про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 03 жовтня 2008 року, протягом наступних шести місяців.
26.01.2009 р. кредитор звернувся до Ленінського районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_5, ТОВ "Васса-плюс" та ЗАТ "Югресурси" про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 11004667000 від 19.05.2006р., але згідно ухвали Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.11.2010 р. провадження у справі № 2-1575/2010 р. було закрито і кредитор більше з позовом до боржника не звертався.
Згідно ч. 3 ст. 95 вказаного Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.
19.09.2014 р. ПАТ "УкрСиббанк" звернулось з кредиторськими вимогами до ПП "Югресурси" як до фінансового поручителя позичальника кредитора ОСОБА_5 на підставі договору поруки від 19.05.2006 до кредитного договору № 11004667000 від 19.05.2006 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (з 21.12.2009 ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_5.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за основним договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Частиною 1 ст. 252 ЦК України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Суд зазначає, що порука це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Суд зазначає, що при зверненні кредитора до поручителя з "вимогою" впродовж шести місяців від дня настання строку виконати основне зобов'язання порука не припиняється і кредитор вправі поза межами цього (шестимісячного) строку, але до спливу позовної давності за основною вимогою, пред'явити поручителю "позов" до суду про стягнення суми боргу боржника. Строк позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК слід обчислювати від дня, коли про порушення свого права довідався або мав довідатися кредитор. Саме з цього часу в нього і виникає право вимагати виконання обов'язку чи то від боржника, чи то від поручителя, чи від них обох солідарно. Спливає позовна давність одночасно і для боржника, і для поручителя на підставі ст. 266 ЦК (зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги).
Ліквідатор ПП "Югресурси" у доповненнях до відзиву не визнав грошові вимоги ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11004667000 від 19.05.2006, зокрема, на тій підставі, що ПАТ "УкрСиббанк" у 2009 році знав про порушення своїх прав, тому ним при зверненні у вересні 2014 року до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у справі № 915/1237/14 пропущено трирічний строк позовної давності.
Посилання ПАТ «УкрСиббанк» на пред'явлення в січні 2009 року позовної заяви до ОСОБА_5, ТОВ «ОСОБА_3 - Плюс» та ПП «Югресурси» є безпідставним, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 04.11.2010 р. у справі № 2-1575/2010, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18.01.2011 p., закрито провадження у справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ПП «Югресурси», ОСОБА_5, ТОВ «Васса-Плюс» в частині вимог до ПП «Югресурси» та ТОВ «Васса-Плюс».
Отже, порука ПП «Югресурси» припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Отже, у зв'язку з тим, що заява кредитором подана з пропуском трирічного строку позовної давності, вона не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного заяву кредитора в частині визнання кредиторських вимог до банкрута Приватного підприємства “Югресурси” у сумі 3789618,85 грн. слід залишити без задоволення, а грошові вимоги в цій частині слід відхилити.
Керуючись розділом ІІІ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 ГПК України, - господарський суд
Заяву Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” від 16.09.2014 р. № 30-11/16822 в частині визнання кредиторських вимог до банкрута Приватного підприємства “Югресурси” у сумі 3789618,85 грн. - залишити без задоволення.
Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” в частині визнання кредиторських вимог до банкрута Приватного підприємства “Югресурси” у сумі 3789618,85 грн. - відхилити.
Суддя ___________________ В.І. Міщенко