Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"09" жовтня 2015 р. Справа № 911/5351/14
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс»
до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»,
Дочірнього підприємства «Агрофірма Шахтар» Орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька»
про стягнення 142 407,70грн
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 02.06.2014);
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився;
від ДВС - не з'явився
Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2015 задоволено позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” (далі - ТОВ «Компанія «Ніко- Тайс») та вирішено стягнути на її користь:
- солідарно з Дочірнього підприємства “Агрофірма Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп” 10 000,00грн пені, 3 000,00грн витрат на оплату послуг адвоката, 2848,15грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- з Дочірнього підприємства “Агрофірма Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” 131 625,25грн пені (т.1 а.с. 115-122).
05.03.2015 на виконання рішення у даній справі видані накази (т.1 а.с. 123-125).
14.09.2015 до господарського суду Київської області надійшла скарга ТОВ «Компанія «Ніко - Тайс» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області (далі - ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області) щодо виконання рішення господарського суду Київської області у даній справі на підставі наказу від 05.03.2015 щодо солідарного стягнення з відповідачів пені, витрат на оплату послуг адвоката та відшкодування судового збору.
У поданій скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» посилається на не здійснення у відповідному виконавчому провадженні дій, направлених на виконання рішення суду у даній справі, а саме: не вжиття заходів щодо виявлення рахунків боржника та накладенню арешту на них; не встановлення наявності каси боржника; не виявлення рахунків відокремлених підрозділів боржника та накладенню арешту на них; не встановлення наявності каси відокремлених підрозділів боржника; не направлення запитів щодо майна відокремлених підрозділів (т.1 а.с.208-214).
ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області у запереченні на скаргу просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що дії державного виконавця при виконанні рішення на підставі виданого наказу вчинені відповідно до закону, у межах наданих йому повноважень (т.2 а.с.80-82).
При цьому, ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області просив розглянути скаргу без участі його представника.
Боржник у справі - ДП “Агрофірма Шахтар” ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька” та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» письмових пояснень по суті скарги не надали.
Розгляд поданої скарги здійснено за відсутності представників боржника - ДП “Агрофірма Шахтар” ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька” та відповідача - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», оскільки відповідні особи повідомлені про час і місце засідання суду, однак, в судове засідання вдруге не з'явилися. При цьому, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №0103248925721, копія ухвала про призначення скарги до розгляду отримана боржником 19.09.2013. Як визначено ч.2 ст.1212 ГПК України, неявка відповідних осіб не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
В судовому засіданні 09.10.2015 скаржник підтримав вимоги скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника скаржника, судом встановлені наступні обставини.
На виконання рішення у даній справі щодо солідарного стягнення з відповідача - ДП “Агрофірма Шахтар” ОП “Шахта ім. О.Ф. Засядька” та відповідача - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на корить позивача видано наказ, за яким постановою ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області від 16.04.2015 відкрито виконавче провадження №47230399 (т.1 а.с.165).
Постановою ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області від 22.04.2015 виконавче провадження №47230399 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 8606612 (т. 1 а.с.166, т.2 а.с.106), а постановою від 27.05.2015 - зупинено виконавче провадження на підставі п.4. ч.1 ст.38, 39 Закону України «Про виконавче провадження», зважаючи на розшук транспортних засобів.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.07.2015 постанову від 27.05.2015 про зупинення виконавчого провадження скасовано (т.1 а.с.199-203).
Постановою ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області від 22.07.2015 постанову від 27.05.2015 про зупинення виконавчого провадження скасовано (т. 2 а.с.84) та постановою від 22.07.2015 поновлено виконавче провадження №47230399 (т.2 а.с.86).
Скаржник вважає, що державний виконавець допустив бездіяльність, виконуючи відповідне рішення суду у вказаному виконавчому провадженні, оскільки не виконав дій, направлених на виконання рішення.
Заявлені у відповідній скарзі вимоги суд вважає обґрунтованими в частині з наступних підстав.
Так, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", що визначено ст.115 ГПК України.
В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження ”, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.2 цієї норми, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Позивач скаржиться на неправомірну та незаконну бездіяльність державного виконавця, вказуючи на те, що державний виконавець не вжив всіх заходів щодо виявлення коштів боржника.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області отримано від стягувача - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» клопотання про вчинення виконавчий дій у відповідному виконавчому провадженні (т.1 а.с.137-139). Відповідне клопотання отримано органом ДВС 29.04.2015, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103246205012 (т.1 а.с.140).
У поданому клопотанні стягувач просив вчинити ряд дій, зокрема, щодо виявлення рахунків та накладення на них арешту, виявлення готівки, майна, техніки, земельних ділянок, тварин тощо.
Крім того, після скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, у липні 2015 року стягувачем надсилалось на адресу ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області клопотання про поновлення виконавчого провадження, у якому також ставилось питання щодо виявлення рахунків, здійснення виїзду до місця розташування боржника, виявлення каси боржника та накладення арешту на касу, виявлення рахунків відокремлених підрозділів боржника та накладення на них арешту, виявлення каси відокремлених підрозділів боржника та накладення на них арешту (т.1 а.с.231-238).
Однак, доказів вчинення будь-який виконавчих дій після поновлення виконавчого провадження органом ДВС не надано.
ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області, заперечуючи проти доводів скаржника, посилається на те, що ним вжито заходів щодо виконання рішення у даній справі.
Разом з тим, надані у підтвердження матеріали виконавчого провадження свідчать, що такі дії вчинені до поновлення виконавчого провадження.
Так, постановою від 23.04.2015 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (т.1 а.с.177, т.2 а.с.118); у межах зведеного виконавчого провадження № 8606612 винесено постанову від 26.05.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - автомобільної техніки та прийнято постанову від 26.05.2015 про розшук такої техніки.
Разом з тим, відповідні дії державного виконавця не можна вважати достатніми для виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі і який передбачає стягнення грошових коштів з юридичною особи.
Порядок примусового виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.52 якого встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
При цьому, в силу ч. 1, 2 ст. 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Відповідно до ч. 3, 4 вказаної статті, готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
В силу ч.3 вказаної норми, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення; звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Отже, відповідно до вказаної норми, звернення стягнення на інше майно здійснюється після виявлення відсутності коштів.
Аналогічний порядок містить і ст.65 Закону, яка визначає особливості звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи.
Так, відповідно до вказаної норми виявляється готівка та звертається стягнення на кошти юридичної особи - боржника, що перебувають у банках та фінансових установах,
При цьому, в силу ст. 66 Закону, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону, державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Разом з тим, суду не надано доказів проведення відповідної перевірки після поновлення виконавчого провадження.
Окрім того, у даній справі державним виконавцем не надано доказів вжиття заходів до виявлення готівкових коштів та коштів на рахунках боржника, а також накладення на них арешту з метою виконання саме рішення у даній справі на підставі виданого виконавчого документу.
Фактично надано докази лише вжиття заходів для виконання наказу, за яким порушено ВП №47230399, щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, що здійснюється після виявлення готівкових коштів та коштів на рахунках; не надано доказів накладення арешту на кошти на рахунках боржника у обсязі, який достатній для виконання наказу, виданого на виконання рішення у даній справі.
Так, доказів щодо вчинення відповідних дій щодо пошуку та виявлення поточних рахунків, що відкриті в банківських та фінансових установах на ім'я боржника, накладення на них арешту та щодо виявлення готівкових коштів боржника з метою виконання ВП №47230399, яке приєднано до зведеного, державним виконавцем не надано.
Окрім того, як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т.2 а.с.7-79) за боржником зареєстровано майно, на яке органами ДВС не накладено арешт. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомості станом на 06.10.2015 зареєстровано арешт відповідно до постанов ВДВС Словянського міськраойнного управління юстиції від 04.06.2009 на нежиле приміщення, телятник, коровник, будівлю корівника, яка підлягає розібранню.
У зв'язку з чим, суд вважає вимоги скарги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, скаржник у поданій скарзі посилається на те, що державним виконавцем не виявлено рахунків та коштів у касах відокремлених підрозділів боржника, на які можливо звернути стягнення для виконання рішення у даній справі.
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у боржника створено 8 відокремлених підрозділів (т.2 а.с.126-128).
Відповідно ч. 4 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Проте, ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області доказів щодо вчинення відповідних дій щодо пошуку та виявлення поточних рахунків, що відкриті в банківських та фінансових установах на ім'я відокремлених підрозділів боржникам, накладення на них арешту та щодо виявлення кас відокремлених підрозділів боржника з метою виконання ВП №47230399, яке приєднано до зведеного, державним виконавцем не надано.
У зв'язку з чим вимоги скаржника у цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
При цьому, відповідна скарга, як визначено ч.1 ст.1212 ГПК України, подається протягом десятиденного строку, який позивачем не пропущено і який обчислюється з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Враховуючи те, що ВДВС Слов'янського МРУЮ Донецької області, в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», не вчинено всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5351/14, що не спростовано органом ДВС шляхом надання доказів зворотного, суд дійшов висновку, що вимоги скарги підлягають задоволенню в частині визнання незаконною бездіяльності щодо не вжиття заходів по виявленню рахунків боржника та накладенню арешту на них, не встановлення наявності каси боржника, не виявленню рахунків відокремлених підрозділів боржника та накладенню арешту на них, не встановленню наявності каси відокремлених підрозділів боржника.
Вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності органу ДВС щодо не здійснення накладення арешту на касу боржника, накладенню арешту на кошти у касі та заборони руху по ній суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.3 ст.52 Закону, у разі виявлення готівки у касі вона вилучається; положення відповідного Закону не передбачають накладенню арешту на касу або заборонення руху на ній, більш того надходження до каси грошових коштів може сприяти виконанню рішення у даній справі, оскільки Закон передбачає, що такі кошти одразу ж при їх виявленні вилучаються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області під час виконання наказу господарського суду Київської області від 05.03.2015 у справі № 911/5351/14 (ВП №47230399) незаконною в частині не вжиття заходів щодо виявлення рахунків боржника та накладенню арешту на них, не встановлення наявності готівкових коштів у касі боржника, не вжиття заходів щодо виявлення рахунків відокремлених підрозділів боржника та накладенню арешту на них, не встановлення наявності готівкових коштів у касі відокремлених підрозділів боржника.
3. У задоволенні вимог скарги у іншій частині відмовити.
4. Копію ухвали надіслати на адресу сторін та Відділу державної виконавчої служби Слов'янського міжрайонного управління юстиції Донецької області рекомендованою кореспонденцією.
Суддя А.Р. Ейвазова