ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
05.10.2015Справа №910/21194/14
За позовом Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами», в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про виплату компенсації у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права у розмірі 48 720, 00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Ластовін О.С.;
від відповідача: ОСОБА_4
Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі-позивач) звернулася до господарського суду міста Києва в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Музична Видавнича Група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення 48 720, 00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2014 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.10.2014 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
21.11.2014 через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про проведення судової експертизи, в якому просить суд призначити судову експертизу, пов'язану з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, поставити судовому експерту наступні питання:
- За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти - відеофонограми (фонограми)?
- Чи є надана відеофонограма (фонограма) оригіналом чи копією?
- Чи проводився запис відеофонограми (фонограми) безперервно? Чи є технічна можливість це встановити?
- Чи зазнавала змін надана відеофонограма (фонограма)? Чи є технічна можливість це встановити?
- Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку? Чи є технічна можливість це встановити?
- За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти відеофонограми (фонограми)?
- Чи можна встановити факт публічного виконання твору в закладі за адресою АДРЕСА_2?
У судовому засіданні 24.11.2014 оголошувалась перерва до 01.12.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/21194/14 призначено судову експертизу відео-, звукозапису, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності та зупинено провадження у справі на час її проведення.
18.12.2014 матеріали справи № 910/21194/14 надійшли до господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з відсутністю у Науково-дослідному центрі судової експертизи з питань інтелектуальної власності атестованих спеціалістів з проведення експертиз відео-, звукозапису.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2014 поновлено провадження у справі № 910/21194/14, розгляд справи призначено на 05.01.2015 за участю представників сторін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.01.2015 у справі №910/21194/14 призначено судову експертизу відео-, звукозапису та зупинено провадження на час її проведення.
13.08.2015 матеріали справи № 910/21194/14 надійшли до господарського суду міста Києва без виконання у зв'язку з несплатою відповідачем послуг проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засідання на 10.09.2015 за участю повноважних представників сторін.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
01.10.2015 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання, в якому зазначає, що відповідач з 11.03.2015 не веде господарської діяльності, у зв'язку з чим не має фінансової можливості оплатити послуги проведення експертизи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 05.10.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
Так, пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.
Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.
Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.
У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.
Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.
З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.
01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (далі - видавник) укладено договір №АУ 002К про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 (п. 11.1 договору).
01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» укладено додаток №1 до договору №АУ 002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.
Відповідно до п. 1 додатку до договору, сторонами погоджено, що відшкодування витрат пов'язаних із збором, розподілом та виплатою винагороди здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками:
- 40 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.01.2013 по 31.03.2014;
- 30 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.04.2014;
- 50 % від сум, фактично отриманих організацією на підставі судових рішень.
01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» укладено додаток №2 до договору №АУ 002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.
На виконання умов договору №АУ 002К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" надала декларації № 6.1. від 01.01.2014 та № 9 від 01.01.2014, щодо переданих в управління музичних творів, а саме:
- код 1703105; назва твору «Radioactive»; автор музики - Anthony Followill, Ivan Followill, Jared Followill, Matthew Followill; автор тексту - Anthony Followill, Ivan Followill, Jared Followill, Matthew Followill; виконавець - KINGS OF LEON, публічне виконання 50%, публічне сповіщення 50%;
- код 1266014, назва твору «Set fire to the rain»; автор музики - Smith Fraser T, Adkins Adele Laurie; автор тексту - Smith Fraser T, Adkins Adele Laurie; виконавець - ADELE, публічне виконання 50%, публічне сповіщення 50%.
01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (далі - видавник) укладено договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 (п. 11.1 договору).
01.01.2014 р. між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» укладено додаток №1 до договору №АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.
Відповідно до п. 1 додатку до договору, сторонами погоджено, що відшкодування витрат пов'язаних із збором, розподілом та виплатою винагороди здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками:
- 40 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.01.2013 по 31.03.2014;
- 30 % від суми винагороди, зібраної на користь видавника з 01.04.2014;
- 50 % від сум, фактично отриманих організацією на підставі судових рішень.
01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» укладено додаток №2 до договору № АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.
На виконання умов договору № АУ003К від 01.01.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» надало декларацію №4 від 01.01.2014 та № 5 від 20.02.2014 р., щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, а саме:
- код 1537034; назва твору «RU MІNЕ»; автор музики -Alex Turner, Nick O'Malley; автор тексту - Alex Turner, Nick O'Malley; виконавець - Artic Monkeys, публічне виконання 50%, публічне сповіщення 50%;
- код 1266014, назва твору «Set fire to the rain»; автор музики - Smith Fraser T, Adkins Adele Laurie; автор тексту - Smith Fraser T, Adkins Adele Laurie; виконавець - ADELE, публічне виконання 25 %.
Отже, на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичні твори «Radioactive»; «Set fire to the rain»; «RU MІNЕ».
Так, до майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
Як зазначає позивач, актом фіксації № 04/02/2014 від 27.02.2014, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні кафе «Sepia Pub», розташованому у АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльністю Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, серед яких твори під назвою «Radioactive» у виконанні «KINGS OF LEON»; «Set fire to the rain» у виконанні «ADELE» та «RU MІNЕ» у виконанні «Artic Monkeys».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях (стаття 1 Закону).
Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем творів «Radioactive» у виконанні «KINGS OF LEON»; «Set fire to the rain» у виконанні «ADELE» та «RU MІNЕ» у виконанні «Artic Monkeys», у приміщенні кафе «Sepia Pub», розташованому у АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльністю Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, позивачем надано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації № 04/02/14 від 27.02.2014, а також фіскальний чек відповідача від 27.02.2014, оформлений у приміщенні кафе «Sepia Pub» відповідача.
У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, з приводу чого судом встановлено наступне.
З проведеного відеозапису достовірно вбачається, що такий запис проводився у приміщенні кафе «Sepia Pub», розташованому у АДРЕСА_2 і звучання музичних творів під назвою «Radioactive» у виконанні «KINGS OF LEON»; «Set fire to the rain» у виконанні «ADELE» та «RU MІNЕ» у виконанні «Artic Monkeys».
З вищенаведеного суд дійшов до беззаперечного висновку, що наданий позивачем відеозапис здійснювався у приміщенні кафе «Sepia Pub» розташованому у АДРЕСА_2, в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та доводить факт використання відповідачем вказаного вище музичного твору.
Також суд зазначає, що позивач мав право провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань», за яким, суб'єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.
Статтею 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого
порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у
встановлених пунктом «г» ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 48 720, 00 грн. компенсації (по 10 мінімальних заробітних плат за кожне публічне виконання твору на користь кожного суб'єкта майнових авторських прав).
Так, у відповідності до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 218, 00 грн. на місяць.
Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.
Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єктів авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення майнових прав суб'єктів авторського права підлягають задоволенню частково у розмірі 12 180, 00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, при подачі позову до господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 45, 00 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову) позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 827, 00 грн., однак сплатив - 1 872,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), на поточний рахунок Приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (код ЄДРПОУ 37396151; п/р 26001010052453 в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 322313), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А, ідентифікаційний код - 30673676), Товариства з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзик» (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, буд. 7-А, ідентифікаційний код - 39040213) 12 180 (дванадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. - компенсації за порушення майнових авторських прав та 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 75 коп. - судового збору.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (02100, м. Київ, вул. Бажова, 15/20, код ЄДРПОУ - 37396151) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 00 коп.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 08.10.2015.
Суддя Бондарчук В.В.