ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.10.2015Справа №910/20471/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській Г.С.
розглянувши справу № 910/20471/15
за позовом товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант"
до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про відшкодування шкоди в розмірі 45870,16 грн.
Представники сторін:
від позивача:Ліповуз Д.І., довіреність № 01/340-55 від 02.01.2015р.;
від відповідача:не з'явився.
До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (надалі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45870,16 грн., з яких 45400,16 грн. страхове відшкодування та 470,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Договору № 06-R\09-118-00252 добровільного страхування транспортних засобів від 23.01.2014р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Opel Vectra", державний номер НОМЕР_1, а тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/20471/15 та призначений розгляд справи на 10.09.2015р.
Через канцелярію суду 25.08.2015р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла витребувана судом інформація щодо полісу АС/5896378.
Представник позивача в судове засідання 10.09.2015р. з'явився, надав усні пояснення по суті спору, а також надав витребувані судом документи.
Представник відповідача у судове засідання 10.09.2015р. не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, проте 27.08.2015р. через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2015р. розгляд справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 01.10.2015р.
Представник позивача, присутній в судовому засіданні 10.09.2015р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 12.08.2015р. та від 10.09.2015р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 10.09.2015р. про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та яка отримана відповідачем 21.09.2015р., про що свідчить підпис представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 01030 35383291.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З постанови Московського районного суду м. Харкова від 15.01.2015р. у справі №643/18658/14-п вбачається, що 25.10.2014р. гр. ОСОБА_4, керуючи автомобілем "MERSEDES BENZ", державний номер НОМЕР_2, перетинав регульоване перехрестя пр. Московського та пл. Феербаха м. Харкова на заборонений (червоний) сигнал світлофору в порушення вимог п. 8.7.3 ПДР України, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем "OPEL VEKTRA", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, в результаті чого автомобілі одержали ушкодження.
Даною постановою суду гр. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "OPEL VEKTRA", державний номер НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль застрахований у товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа Гарант" на підставі договору № 06-R\09-118-00252 добровільного страхування транспортних засобів від 23.01.2014р.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль марки "OPEL VEKTRA", державний номер НОМЕР_1, та власнику автомобіля завдано шкоду.
Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 02/11/14 від 22.12.2014 року та ремонтної калькуляції № 02/11/14-Ф від 05.12.2014р., складеної за системою AUDATEX, вартість відновлювального ремонту в результаті пошкодження автомобіля "Opel Vektra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в ДТП склала 65201,99 грн.
03.03.2015р. позивачем на підставі Звіту та рахунку-фактури № 60198 від 11.12.2014р. на суму 54512,86 грн., було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 45400,15 грн. та складено страховий акт № СТ/14/0419.
Позивач, виплатив страхове відшкодування у розмірі 45400,16 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9996 від 03.03.2015р. на суму 23400,16 грн. та № 10075 від 04.03.2015р. на суму 22000,00 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 45400,15 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки "MERSEDES BENZ", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Opel Vektra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент скоєння ДТП була застрахована у відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5896378.
Відповідно до умов договору (полісу) № АС/5896378, страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки "MERSEDES BENZ", державний номер НОМЕР_2.
Зокрема ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, визначено в розмірі 50000,00 грн., розмір франшизи встановлено в сумі 510,00 грн.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "MERSEDES BENZ", державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5896378, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем марки "MERSEDES BENZ", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно положень ч. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки "Opel Vektra", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, відтак вимоги позивача щодо відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню в розмірі 44890,16 грн. (з вирахуванням 510 грн. франшизи).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 470,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З огляду на зазначене, витрати позивача понесені на оплату автотоварознавчого дослідження в сумі 470,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь товариства з додатково відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 26; ідентифікаційний код 32382598) суму страхового відшкодування в розмірі 44 890 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1787 грн. 97 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 06.10.2015р.
Суддя А.І. Привалов