ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.10.2015Справа №910/19757/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Островській Г.С.
розглянувши справу № 910/19757/15
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології"
простягнення 30 000,00 грн.
За участю представників:
від позивачане з'явився
від відповідачаРоманенко І.В., довіреність б/н від 07.11.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (далі - відповідач) про стягнення 30 000,00 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. 1212 ЦК України, оскільки позивач вважає, що підстава, на якій відповідачу були перераховані кошти в сумі 30 000,00 грн., згодом відпала.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015р. порушено провадження у справі № 910/19757/15, розгляд справи призначено на 10.09.2015р.
17.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну, в якому останній проти позову заперечив, посилаючись на те, що сплата коштів у сумі 30 000,00 грн. здійснена згідно з умовами Договору про надання послуг № 372/У від 10.04.2013р.. При цьому, позивач доказів порушення відповідачем зобов'язань за вказаним договору суду не надав, у зв'язку з чим відповідач просить в позові відмовити.
Також, 17.08.2015р. представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2015р. розгляд справи №910/19757/15 відкладено на 30.09.2015р., у зв'язку з неявкою повноважених представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.
Присутній у судовому засіданні 30.09.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, проте витребувані судом докази не подав.
При цьому, представник позивача просив відкласти розгляд справи для надання йому додаткового часу щодо подачі витребуваних судом доказів та звернувся з клопотанням про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.
Ухвалою від 30.09.2015 р. суд продовжив строк вирішення спору у справі №910/19757/15 на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 08.10.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.
06.10.2015 р. від позивача через канцелярію суду надійшли частково витребувані судом докази.
В судове засідання 08.10.2015р. з'явився уповноважений представник відповідача, який обґрунтував відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання в черговий раз уповноваженого представника не направив, про причини його неявки не повідомив.
Оскільки позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні будівельні технології" (виконавець) укладено Договір № 372/У про надання послуг ексклюзивного представництва продукції, предметом якого є ексклюзивне представлення виконавцем в асортименті меню реалізованої ним продукції торгової марки "Теліані Велі" ("Teliani Valley") в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до умов п.п. 1.2, 1.4 договору, виконавець (відповідач) передає замовнику (позивачу) виключні права на "ексклюзивну поставку товарів" продукції торгової марки "Теліані Велі" ("Teliani Valley") на весь строк дії договору. Під терміном "ексклюзивна поставка товарів" продукції торгової марки "Теліані Велі" ("Teliani Valley") у цьому договорі слід розуміти поставку товарів вказаних торгових марок виключно замовником або його офіційним представником "Теліані трейдинг Україна" та заборону продажу відповідачем грузинських вин інших торгових марок, окрім торгової марки "Теліані Велі" ("Teliani Valley").
Виконавець на весь строк дії договору зобов'язався забезпечити присутність продукції замовника в РК "Космікс" (м. Київ, вул. Попудренка, 1 А), тобто ввести в асортимент наступні найменування "Теліані Велі" ("Teliani Valley"): Алазанська долина напівсолодке біле, Алазанська долина напівсолодке червоне, Сапераві, Цинандалі, Напареулі червоне, Напареулі біле, Піросмані, Мукузані, Твіши, Хванчкара, Кінзмараулі, вино ігристе Теліані велі н.сухе, вино ігристе Теліані велі сухе (п. 1.3).
У розділі 4 договору сторони погодили вартість послуг та порядок розрахунків. Зокрема, контрагенти визначили, що вартість послуг виконавця складає 40 000 грн., але при реалізації не менш ніж 4 000 пляшок вина замовника, що є істотною умовою даного договору при оплаті послуг виконавця. Оплата послуг виконавця здійснюється наступним чином: кожен квартал по 10 000 грн.
Згідно з поданим доказами (копії банківських виписок), на виконання умов укладеного між сторонами правочину товариством з обмеженою відповідальністю "Теліані Трейдінг" було перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Будівельні Технології" 30 000,00 грн.
У випадку, якщо послуги у цілому або їх частина виконані неналежним чином по вині виконавця, останній зобов'язаний забезпечити виконання послуг у повному обсязі у відповідності з умовами договору, або повернути ту частину грошових коштів, згідно яких невиконані послуги (пропорційно до загального розміру реалізації продукції торгової марки "Теліані Велі") у строк не більше 10 банківських днів з моменту отримання обґрунтованої претензії (п.5.3 договору).
За твердженнями позивача, відповідач всупереч умовам договору та в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України не реалізував 4 000 пляшок вина позивача, у зв'язку з чим має повернути перераховані йому кошти позивачем у розмірі 30 000,00 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Виходячи з поданої заяви, позивач в обґрунтування своїх вимог щодо повернення сплачених грошових коштів відповідачу в розмірі 30 000,00 грн. посилається на приписи ст.1212 ЦК України, що встановлює загальні положення про зобов'язання, у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України, правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач отримав грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн. від позивача в якості оплати послуг за договором № 372/У про надання послуг ексклюзивного представництва продукції від 10.04.2013 р., тобто набув кошти за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Окрім того, станом на даний час доказів того, що указаний господарський договір у встановленому законодавством порядку визнано недійсним, розірвано або ж припинено в матеріали справи подано не було.
Отже, встановивши у справі наявність у сторін договірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування статті 1212 ЦК України у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються необгрунтованими та задоволенню судом не підлягають.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 09.10.2015 р.
Суддя А.І. Привалов