ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.10.2015Справа №910/22808/15
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого суддіПривалова А.І.
при секретарі Островській Г.С.
розглянувши справу № 910/22808/15
за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ"
про Стягнення 17 145,12 грн.
Представники сторін:
від позивача:Зацепін С.С., довіреність № 47-3 від 05.01.2015р.;
відповідача:Осіпчук Р.О., довіреність № 30/01/15 від 30.01.2015р.
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ" (надалі - відповідач) про стягнення 17 145,12 грн., з яких 10 483,21 грн. основний борг, 6 032,07грн. інфляційні втрати та 629,84 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015р. порушено провадження у справі № 910/22808/15, призначений розгляд справи на 01.10.2015р.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання по оплаті фактично наданих комунальних послуг з центрального опалення та холодного водопостачання у приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ю. Гагаріна, 2/35, у період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р.
Через канцелярію суду 24.09.2015р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
30.09.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи, витребувані судом.
Представник позивача, присутній в судовому засіданні 01.10.2015р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору та заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що приміщення за адресою - м. Київ, вул. Ю. Гагаріна, 2/35, в якому позивач надавав у спірному періоді комунальні послуги та заборгованість, по сплаті за які він заявляє до стягнення, відповідачу не належить та він там не знаходиться, на підтвердження чого надає договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.02.2011р., укладений між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт-А".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до 1.1. Статуту Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва дане підприємство створене відповідно до рішення Дніпровської районної у м. Києві ради депутатів від 01.10.2001 р. № 17, зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.11.2001 р. за реєстраційним № 00891.
Згідно з п. 3.2. Статуту предметом діяльності Підприємства, зокрема, є надання споживачам комунальних послуг з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення, центрального опалення та газопостачання на підставі укладених договорів з виробниками/постачальниками послуг, а також збір платежів від споживачів на користь виробників/постачальників, організація нарахувань та обліку надходження коштів від плати за надання комунальних послуг, надання рахунків на сплату комунальних платежів споживачам цих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2012 р. між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (покупець за договором) та ТОВ "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) було укладено договір № 420099 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.10.2012 по 30.09.2013 у кількості 55962,806 Гкал/год, опалення 16,952 Гкал/год та гарячого водопостачання 9,685 Гкал. Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити за нього оплату на умовах договору.
У Додатку № 3 до договору № 420099 від 01.10.2012 року визначено абонентів, які знаходяться на балансі ЖРЕО-401, серед яких значиться житлова будівля, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 2/35, в т.ч. субабонент ТОВ "ДА-ЛІ".
08.07.2003р. між КП по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (абонент) та ВАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) було укладено договір № 02723/2-04 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вказані послуги згідно з умовами договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.
Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ" (далі - відповідач) займає приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ю.Гагаріна, 2/35, та споживає комунальні послуги, які надає Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (надалі - позивач), згідно договорів № 420099 від 01.10.2012 та № 02723/2-04 від 08.07.2003.
За доводами позивача, протягом періоду з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. останнім було отримано в ТОВ "Євро-Реконструкція", ПАТ "Київводоканал" та надано відповідачу комунальні послуги у вказаному нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Ю.Гагаріна, 2/35 на суму 10 483,21 грн.: з яких 9 537,25 грн. - послуги з центрального опалення та 945,96 грн. - послуги з холодного водопостачання.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, статтею 13 зазначеного Закону класифіковано житлово-комунальні послуги за призначенням, відповідно до якого житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, і на комунальні, до яких відноситься централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
Статтею 1 вищезазначеного Закону України визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово- комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
Пунктом 18 зазначених Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
За таких обставин зобов'язання оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2014 року № 3-184гс14.
Позивач на адресу відповідача направляв претензію № 47-883 від 02.03.2015р. про сплату заборгованості за спожиті комунальні послуги, разом з якою відповідачу було направлено рахунки на оплату комунальних послуг за період з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. Однак, доказів отримання зазначеної претензії відповідачем позивачем не надано та матеріали справи не містять.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що приміщення за адресою: Ю.Гагаріна, 2/35 йому не належить та він там не знаходиться. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.02.2011р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт-А", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Киликовською Т.В. 09.02.2011р. та зареєстрований в реєстрі за № 209.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зазначений договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.02.2011р., судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ", як продавець за договором, передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Горизонт-А", як покупцю за договором, а покупець прийняв у власність нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень №1-2) (в літ.А.) загальною площею 67,80 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ю.Гагаріна, 2/35.
Даний договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.02.2011р. також зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 09.02.2011р. за № 4328071, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 09.02.2011р. № 9575148.
Належним чином завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.
Таким чином, нежиле приміщення за адресою Ю.Гагаріна, 2/35, у спірному періоді з 01.11.2012р. по 30.09.2014р. відповідачу не належало.
Доказів в підтвердження того, відповідач фактично займав у спірному періоді вказані нежилі приміщення та споживав комунальні послуги, позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Крім того, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.02.2015р., товариство з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛІ" зареєстроване за іншою адресою, ніж за якою позивач надавав комунальні послуги, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, 10 поверх. Завірена копія зазначеної виписки залучена до матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, та зважаючи на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів належності відповідачу нежилих приміщень за адресою Ю.Гагаріна, 2/35 та фактичного користування відповідачем цим приміщенням і споживання комунальних послуг, наданих позивачем за вказаною адресою у спірному періоді, вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 06.10.15.2015р.
Суддя А.І. Привалов