Рішення від 10.07.2012 по справі 5010/712/2012-5/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 5010/712/2012-5/58

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх, при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького,59-А, м. Івано - Франківськ, 76007

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд", вул. Дудаєва, 1, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 19949,48 грн., з яких: 10078,20 грн. - основний борг за постачання теплової енергії, 9785,38 грн. - пеня, 5,47 грн. - інфляційні збитки та 80,43 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт першої категорії юридичного відділу, (довіреність № 779-2/2011 від 12.10.11 )

від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19949,48 грн., з яких: 10078,20 грн. - основний борг за постачання теплової енергії, 9785,38 грн. - пеня, 5,47 грн. - інфляційні збитки та 80,43 грн. - 3 % річних .

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов Договору Про постачання теплової енергії №590 від 15.10.07 щодо оплати за надані послуги по постачанню теплової енергії.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 20.06.12, яка направлялась за його місцезнаходженням згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.30-31).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.30-31).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне:

15.10.07 між сторонами даного спору укладено договір Про постачання теплової енергії №590, відповідно до якого виробник зобов"язується постачати споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами Договору, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором (п.1.1 договору).

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"(п.2.2.Договору).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору, споживач зобов"язується виконувати умови та порядок оплати спожитої енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійнюється споживачем на підставі висталених виробником рахунків-фактур та в розмірі суми вказаної в цих рахунках: - з платежів поточного розрахункового періоду в 5-денний термін після дати одержання рахунку - фактури; - з платежів передоплати з 1-го до 5-го числа поточного розрахункового періоду (п.п.5.6., 5.8 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вище вказаного Договору, позивачем передано, а відповідачем отримано теплову енергію у строки та розмірі, визначені Договором. Даний факт підтверджують рахунки-фактури за надані послуги по теплопостачанню (а.с.15-21). В матеріалах справи містяться докази направлення рекомендованою кореспонденцією відповідачу даних рахунків (а.с.23-29).

Однак, неналежне виконання споживачем (відповідачем) умов Договору, зокрема розділу 5, який встановлює порядок розрахунків за використану теплову енергію призвело до виникнення заборгованості за період з 01.10.11 по 01.05.12 в сумі 10078,2 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведнене та визнання позову відповідачем, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення 10078,2 грн. боргу за надані послуги по постачанню теплової енергії обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 9785,38 грн. пені, 5,47 грн. інфляційних та 80,43 грн. - 3 % річних за період з 01.12.11 по 31.05.12, враховуючи наступне:

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб"єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб"єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору сплачують пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим Договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил в частині припинення подачі енергії, а на суми невиконаного зобов"язання нараховується пеня в розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати.

Судом перевірено паравильність нарахування пені, інфляційних та 3%річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 10078,20 грн. основного боргу, 9785,38 грн. пені, 5,47 грн. інфляційних та 80,43 грн. - 3 % річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,5 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 612, 614, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст.75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" про стягнення 170570,73 грн. заборгованості задоволити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтехбуд" (вул. Дудаєва, 1, м. Івано-Франківськ, 76000, код 31790296) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (м.Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59-а, код 03346058) -10078 (десять тисяч сімдесят вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 9785 (дев"ять тисяч сімсот вісімдесят п"ять) грн. 38 коп. пені, 5 (п"ять) грн. 47 коп. інфляційних, 80 (вісімдесят) грн. 43 коп. - 3 % річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 11.07.12

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______помічник судді Шунтов О. М. 11.07.12

Попередній документ
52202090
Наступний документ
52202092
Інформація про рішення:
№ рішення: 52202091
№ справи: 5010/712/2012-5/58
Дата рішення: 10.07.2012
Дата публікації: 19.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: