ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05 жовтня 2015 р. Справа № 909/796/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", вул. Хорива, 11А, м. Київ, 04071; адреса для листування: вул. Південний бульвар, 24А, м. Івано-Франківськ, 76000,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Незалежності, 6/150, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300,
про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37-13/М від 27.11.2013 року, що станом на 13.07.2015 року складає 142 600,21 грн.
за участю:
від позивача: представники не з'явилися.
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (договір про надання правової допомоги та представництво в суді від 04.09.2015 року; довіреність б/н від 11.09.2015 року; посвідчення помічника адвоката серія ІФ № 28 від 28.08.2015 року)
встановив: Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із вимогою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37-13/М від 27.11.2013 року, що станом на 13.07.2015 року складає 142 600 грн.21 коп., з них: 89 980 грн.00 коп. - заборгованість по кредиту, 29 872 грн.46 коп. - заборгованість по відсотках, 6 939 грн. 53 коп. - інфляційних втрат, 555 грн. 99 коп. - проценти річних, 10 683 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 4 568 грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору, внаслідок чого утворилась сума заборгованості.
29 вересня 2015 року через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області подано відзив на позовну заяву (вх. №14750), в якому відповідач проти позову заперечив.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивував спливом строку позовної давності щодо нарахування пені та помилковістю нарахування суми заборгованості позивачем.
Позивач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав та вимоги суду (згідно ухвали суду 29.09.15) щодо надання довідки про рух коштів по рахунку відповідача та детального розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків не виконав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на зворотньому боці ухвали суду від 29.09.15.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Ця відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд виходить з наступного.
27 листопада 2013 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (по договору - Банк/по справі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (по договору - позичальник/по справі - відповідач) укладено Кредитний договір №37-13/М, згідно якого банк надав позичальнику кредит в сумі 100 000 грн. 00. на строк до 26.11.2018 року, зі сплатою 23, 00% річних.
Пунктом 4.1. даного кредитного договору встановлено, що повернення кредиту позичальникові здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до Графіка (Додаток №1 від 27.11.2013 року).
Відповідно до п. 4.4 договору сплата позичальником процентів здійсню.ться щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068790231 в Калуському відділенні ПАТ "Банк "Київська Русь", код Банку (МФО) 319092, виходячи із фактичної заборгованості за кредитом.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами зобов"язань за договором.
В силу ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі кредитного договору виникли зобо"язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб"єкти господарування та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На виконання умов Кредитного договору №37-13/М від 27.11.2013 року позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 100 000 грн. 00 коп., а останній в свою чергу прийняв вказані кошти.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується долученими до матеріалів справи заявою на отримання кредиту від 04.09.2013 року та Меморіальним ордером №9497 від 28.11.2013 року.
В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.1..4 Кредитного договору сторони встановлено обов"язок позичальника достроково повернути всю заборгованість за Договором, а саме повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, винагороди банку, штрафні санкції (за наявності), а також сплатити усі інші платежі , передбачені договором , у випадках, строки та в порядку передбачених умовами договору.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначається в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно п.1.1.4 Кредитного договору №37-13/М від 27.11.2013 сторони дійшли взаємної згоди щодо сплати процентів річних в розмірі 23%.
Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України констатує, що договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач допускав порушення зобов'язань по Кредитному договору №37-13/М від 27.11.2013, що станом на 13.07.2015 року сума заборгованості склала в сумі 119852 грн.46 коп., них: 89 980 грн.00 коп. - заборгованість по кредиту, 29 872 грн.46 коп. - заборгованість по відсотках.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На день розгляду справи відповідачем у справі не спростовано факт наявності заборгованості по кредиту в сумі 89 980 грн.00 коп. та заборгованість по відсотках в сумі 29 872 грн.46 коп. та не подано суду доказів їх погашення.
Таким чином, сума заборгованості відповідача в розмірі в сумі 119852 грн.46 коп., з них: 89 980 грн.00 коп. - заборгованість по кредиту, 29 872 грн.46 коп. - заборгованість по відсотках є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та проценти річних, то суд виходить з наступного.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2. Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення Кредиту або процентів. Позичальник зобов"язаний сплатити суму заборгованості за кредитом , нарахованими процентами та іншими платежами згідно з Кредитним договором, з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов"язання по Кредитному договору становлять 6 939 грн. 53 коп. та 555 грн. 99 коп. - проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту.Оскільки судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання, то суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 6 939 грн. 53 коп. та 555 грн. 99 коп. - проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту та таких, що підлягають задоволенню.
Щодо позову в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в сумі 15252 грн. 23 коп., з них: 10 683 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 4 568 грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, то в цій частині позов слід залишити без розгляду. При цьому судом враховано наступне.
Відповідно до частини першої ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Частинами першою та другою ст.69 ГПК України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, але не більше як на 15 днів.
Зазначений процесуальний строк надається суду для вирішення спору по суті, натомість протягом цього строку, вимог суду сторонами не виконано.
Згідно з ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно з положеннями ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії; оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.
Обов"язок по доведенню обставин покладено положеннями Господарського процесуального кодексу України на сторони у справі, і в даному випадку на позивача. Право на звернення до суду обумовлюється фактом порушення прав особи станом на час звернення до суду, і зазначений факт порушення права має бути доведений належними доказами. Доведення факту порушення прав позивача не є обов"язком суду, яким в свою чергу надається оцінка доводам сторін з урахуванням представлених ними доказів.
Невиконання вимог суду, ненадання позивачем витребуваних судом відомостей та документів протягом тривалого часу перешкоджає всебічно та обєктивно встановити обставини справи, повно дослідити обґрунтованість позовних вимог по справі та прийняти правильне та обґрунтоване рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Вирішення справи за наявними матеріалами є неможливим, та спричинене саме невиконанням вимог суду щодо надання витребуваних документів, пояснень позивачем.
Вимоги суду, які в силу положень процесуального кодексу є обовязковими для всіх установ, підприємств, організацій позивачем не виконані, жодних поважних причин з яких виявилось неможливим з'ясувати відповідні обставини, надати суду витребувані документи, на виконання вимог викладених в ухвалі від 29.09.15 позивачем не повідомлено, що відповідно унеможливлює вирішення спору по суті, перешкоджає встановленню дійсних обставин справи з метою з'ясування обґрунтованості заявлених вимог.
Неподання позивачем довідки про рух коштів по рахунку відповідача унеможливлює здійснення самостійного розрахунку судом пені за несвоєчасне погашення кредиту та їх відсотків з метою перевірки обгрунтованості заявленої суми.
Згідно п.5 ч.1ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його не з"явлення перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на наведене, враховуючи, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутись до суду в загальному порядку, суд вважає що позов в частині стягнення пені має бути залишений без розгляду.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, зокрема в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 89 980 грн.00 коп., заборгованості по відсотках в сумі 29 872 грн. 46 коп., 555 грн. 99 коп. - проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту та інфляційних втрат в сумі 6 939 грн. 53 коп. В частині стягнення пені в сумі 15252 грн. 23 коп. слід залишити без розгляду.
Щодо стягнення судового збору слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати за станом на 01.01.2014р. становив 1218,00 грн.
У липні 2015 року представником позивача ОСОБА_3 подано до господарського суду позовну заяву з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 142 600 грн. 21 коп.
Однак, ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, які звільненні від сплати судового збору.
Пунктом 5 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №185 від 15.06.2015 року продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк"Київська Русь" по 19.07.2015 року.
Згідно Довіреності №284 від 22.06.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк"Київська Русь" ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_3 підписувати та подавати позовні заяви та/або скарги (заяви), документи у відповідні органи, установи та організації.
Зокрема, п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Пунктом 5 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію має право, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.
За наведених підстав, позивачем при зверненні до суду з даними позовними вимогами, не сплачувався судовий збір в порядку п.22 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Абзацом 2 пункту 4.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: та у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.
За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема в сумі 2 546 грн. 96 коп.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11, 202, 509, 525, 526, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст.22, 33, 36, 49, 77, п.5 ч.1 ст. 81, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
частково задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 37-13/М від 27.11.2013 року в сумі 142 600 грн.21 коп., з них: 89 980 грн.00 коп. - заборгованість по кредиту, 29 872 грн.46 коп. - заборгованість по відсотках, 6 939 грн. 53 коп. - інфляційних втрат, 555 грн. 99 коп. - проценти річних, 10 683 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 4 568 грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Незалежності, 6/150, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (вул. Хорива, 11А, м. Київ, 04071, код 24214088) заборгованість по кредитним договором № 37-13/М від 27.11.2013 року в сумі 127347 грн.98 коп. (сто двадцять сім тисяч триста сорок сім гривень дев"яносто вісім копійки), з них: 89 980 грн.00 коп. (вісімдесят дев"ять тисяч дев"ятсот вісімдесят гривень) - заборгованість по кредиту, 29 872 грн.46 коп. (двадцять дев"ять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні сорок шість копійки) - заборгованість по відсотках, 6 939 грн. 53 коп. (шість тисяч дев"ятсот тридцять дев"ять гривень п"ятдесят три копійки) - інфляційних втрат, 555 грн. 99 коп.(п"ятсот п"ятдесят п"ять гривень дев"яносто дев"ять копійки) - проценти річних.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Незалежності, 6/150, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 2 546 грн. 96 коп. (дві тисячі п"ятсот сорок шість гривень дев"яносто шість копійки) судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 15 525 грн. 23 коп. - пені (п"ятнадцять тисяч п"ятсот двадцять п"ять гривень двадцять три копійки) - залишити без розгляду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 12.10.15
Суддя Фанда О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_5 12.10.15