61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
12.10.2015 Справа № 905/2212/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Рильцовій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ”, м. Донецьк
про: визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ кредитором першої черги задоволення вимог кредиторів; стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 167947,93грн., інфляційної складової боргу - 3110,93грн., 3% річних в сумі 5356,89грн., пені в розмірі 144655,04грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 12.10.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ” про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ кредитором першої черги задоволення вимог кредиторів; стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 167947,93грн., інфляційної складової боргу - 3110,93грн., 3% річних в сумі 5356,89грн., пені в розмірі 144655,04грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 11.03.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій. Крім того, позивач зазначив, що вимоги про стягнення заборгованості є поточними, а тому дія мораторію на задоволення вимог кредиторів на них не поширюється. Також просив визнати Товариство з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ кредитором першої черги задоволення вимог кредиторів.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, п.3 ч.1 ст. 611, ст. 625 Цивільного кодексу України, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1966р. №543/96-ВР, ст.ст. 12-15, 21, 22, 36, 44, 50, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3., 7.6. Постанови Пленуму ВГС№2 від 24.11.2014р.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача; правоустановчі документи; договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 11.03.2008р.; акт №89-ЮН-15СТЕ від 18.01.2008р.; розпорядження Київської міської державної адміністрації №579 від 10.04.2012р.; довідку про тарифи; розрахунок заборгованості від 20.03.2014р.; копію ухвали господарського суду Донецької області про порушення провадження у справі №905/1962/14 від 16.05.2014р.; копію ухвали господарського суду Донецької області про відкладення розгляду справи №905/1962/14 від 10.06.2014р.; копію ухвали господарського суду Запорізької області від 06.05.2015р. про передання справи № 27/89б про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат» до господарського суду Донецької області.
Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: супровідний лист №07-0261 від 24.09.2015р.; заява №07-0261 від 24.09.2015р. про відсутність в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та відсутність рішення цих органів з такого спору; копія листа УДППЗ «Укрпошта» №31/52 Ю-Р-1206 від 15.09.2015р.; копія постанови Вищого господарського суду України по справі №910/5587/14 від 12.02.2015р.
Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного опублікування на офіційному веб-порталі «Судова влада України» повідомлення про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 56, 61) та надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи. Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на запит 21190250 від 17.09.2015р. відповідач знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 83054, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, пр. Київський, 48.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, суд
11.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ (далі - Підприємство) та Закритим акціонерним товариством “ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ”, м. Донецьк (далі-Споживач) укладено договір на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, предметом якого є забезпечення Підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, НП - №47, що розташоване на 1-му поверсі загальної площею 330,30 кв.м., яке займає споживач.
Відповідно акту №89-ЮН-15СТЕ від 18.01.2008р., Закрите акціонерне товариство «ПОЗНЯКИ-ЖИЛ-БУД» передало, а Закрите акціонерне товариство «ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ», м. Донецьк прийняло вказане приміщення на підставі укладеної між сторонами Генеральної угоди про дольову участь у будівництві нежитлового приміщення №89-ЮН-15СТЕ від 14.10.2003р.
Як зазначає позивач, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих йому на підставі вказаного договору позивачем послуг, у зв'язку з чим станом на 21.03.2014р. утворилась заборгованість у розмірі 167947,93грн. за період з 05.10.2011р. по 31.02.2014р.
Розглядаючи позовні вимоги, суд враховує наступне:
За даними спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом №21190250 від 17.09.2015р. відповідач знаходиться в стані припинення з 04.10.2011р. за судовим рішенням про банкрутство (судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 04.10.2011р., 04.10.2011р., 27/89б, господарський суд Донецької області).
Відповідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
З 19.01.2013р. набрав чинності Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 22 грудня 2011року № 4212-VI.
Згідно п.1-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України від 22.12.11 № 4212-VI (зі змінами; чинний з 19.01.2013р.):
положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Після порушення справи про банкрутство щодо боржника діє спеціальний правовий режим, який встановлюється Законом про банкрутство. З цього моменту Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами і усі правовідносини щодо боржника повинні відбуватись згідно з порядком, визначеним вказаним Законом.
В автоматизованій системі документообігу господарського суду Донецької області містяться відомості про наступне:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.09.2009р. порушено провадження по справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Донецькбланкіздат», м.Донецьк, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою суду за результатами попереднього засідання від 09.12.2010р. був затверджений реєстр вимог кредиторів відповідача. Дослідивши вказану ухвалу, судом встановлено відсутність визнаних судом, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ до Закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ”, м. Донецьк, які є предметом розгляду у справі №905/2212/15.
Постановою господарського суду Донецької області від 04.10.2011р. визнано боржника - Закрите акціонерне товариство „Донецькбланкіздат” банкрутом, зобов'язано ліквідатора опублікувати в офіційних друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.
У виконання вказаної ухвали в газеті «Голос України» №194 від 18.10.2011р. було опубліковано оголошення про визнання Закритого акціонерного товариства „Донецькбланкіздат” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Таким чином провадження по справі №27/89б регулюється Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України № 784-XIV від 30.06.99 (зі змінами; чинний з 01.01.2000).
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство: кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
За приписами ст. 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.
Системний аналіз норм статті 1, ст. 23, ст. 25 Закону про банкрутство, які є спеціальними, а отже пріоритетними у застосуванні відносно інших законодавчих актів України в правовідносинах банкрутства, свідчить, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
Отже, після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у боржника не виникає будь-яких нових поточних зобов'язань, у т.ч. зі сплати обов'язкових платежів, що можуть бути заявлені в порядку статті 23 Закону про банкрутство.
У ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство.
Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач є поточним кредитором у розумінні абз. 6 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.09.2011 р. № 3795-VI.
З дня прийняття господарським судом постанови боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з ч. 1 ст. 23 Закону про банкрутство закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
У межах повноважень, визначених ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими і заявлені кредитором у межах строку ліквідаційної процедури, передбаченого ч.2 ст. 22 Закону про банкрутство.
Заява про визнання поточних вимог подається кредитором ліквідатору (не до суду) у ліквідаційній процедурі в межах строків, визначених ч.2 ст. 22 Закону про банкрутство.
Такої ж правової позицій дотримується Верховний суд України в постанові від 18.03.2014р. у справі №3-5гс14.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ кредитором першої черги задоволення вимог кредиторів; стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 167947,93грн., інфляційної складової боргу - 3110,93грн., 3% річних в сумі 5356,89грн., пені в розмірі 144655,04грн., заявлені поза межами справи про банкрутство, задоволенню не підлягяють.
Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1, 23, 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції Закону України №784-XIV від 30.06.99 (зі змінами; чинний з 01.01.2000); ст.ст. 1,4, 4-1, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ (ЄДРПОУ 33443614) до Закритого акціонерного товариства “ДОНЕЦЬКБЛАНКІЗДАТ”, м. Донецьк (ЄДРПОУ 22007712) про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “РАДА 7”, м. Київ кредитором першої черги задоволення вимог кредиторів; стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 167947,93грн., інфляційної складової боргу - 3110,93грн., 3% річних в сумі 5356,89грн., пені в розмірі 144655,04грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 12.10.2015р. проголошено та підписано повний текст рішення.
Суддя Я.О. Левшина
Вх: 11279/15
надруковано 3 прим.:
1 - ГСДО,
2-позивачу.