61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
06.10.2015 Справа № 905/1328/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Часовському Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 89 688грн. 57коп.
за участю представників:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: представник не з'явився
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 22.09.2015р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 312) для прийняття рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Механік», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №361АЭСр від 05.12.2013р. у сумі 49 745грн. 46коп., 3% річних у сумі 2 285грн. 57коп. та інфляційних втрат у сумі 37 657грн. 54коп., всього 89 688грн. 57коп.
Ухвалою суду від 11.08.2015р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 15.09.2015р. Ухвалою суду від 17.08.2015р. було виправлено описку, допущену в ухвалі про порушення провадження у справі та викладено дату слухання справи у наступній редакції: «22 вересня 2015р. о 10год. 45хв.»
Ухвалою суду від 17.08.2015р. було відкладено розгляд справи на 06.10.2015р.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати вартості виконаних робіт. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 Господарського кодексу України.
Відповідач про судові засідання 22.09.2015р. та 06.10.2015р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 18.08.2015р., 26.08.2015р. та реєстр поштових відправлень з повідомленням про вручення від 23.09.2015р., однак у засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
05.10.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла заява від 29.09.2015р. №523/1025 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область, про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці.
Позивач, в свою чергу, також про дату судових засідань 22.09.2015р. та 06.10.2015р. був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання 20.08.2015р., 25.08.2015р. та реєстр поштових відправлень з повідомленням про вручення від 23.09.2015р., однак, у клопотанні вих. 09/09/3-1328-юр від 09.09.2015р., що було надано через канцелярію суду, просив розглядати справу за відсутності представника.
З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Механік» (далі - підрядник) та Приватним акціонерним товариством «Азовелектросталь» (далі - замовник) був укладений договір підряду №361АЭСр від 05.12.2013р. (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати капітальний ремонт трансформатору ЭТЦП-10000/10 печі ДСВ-9 №25 цеху №105 ПрАТ «Азовелектросталь», в обсязі згідно кошторису витрат (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору, складеного на підставі дефектного акту (додаток №3), а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.
Роботи та матеріали, інші витрати, не передбачені договором, необхідність в яких виявилась в процесі виконання договору, оформлюються додатковим погодженням сторін в письмовій формі (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість капітального ремонту трансформатору за договором визначається на підставі договірної ціни (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору та складає 59 745грн. 46коп., в т.ч. ПДВ 9 957грн. 58коп.
Як визначено п. 3.1 договору, оплата за договором здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100% вартості по факту виконання робіт протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін.
Строк дії договору, згідно п. 11.1, передбачений сторонами з моменту його підписання повноважними представниками сторін і встановлений до 31.01.2014р.
Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду №361АЭСр від 05.12.2013р. на суму 59 745грн. 46коп. підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3227 від 13.12.2013р.
Вказаний акт підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.
В свою чергу, замовником в якості сплати вартості виконаних робіт на користь підрядника були перераховані грошові кошти у сумі 10 000грн. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за 24.04.2014р. на суму 10 000грн.
Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт за договором відповідачем виконані частково, решта вартості робіт у розмірі 49 745грн. 46коп. станом на час розгляду справи не сплачена.
Проаналізувавши укладений сторонами договір №361АЭСр від 05.12.2013р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості виконаних позивачем робіт протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін, як це визначено п. 3.1 договору.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем остаточного розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, тобто до 10.01.2014р. включно. Вказане призвело до порушення відповідачем зобов'язання з оплати послуг як боржником, який прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №361АЭСр від 05.12.2013р. у сумі 49 745грн. 46коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.
Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 285грн. 57коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вказаної норми закону нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 15.08.2014р. по 30.04.2015р. у сумі 2 285грн. 57коп.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 15.08.2014р. по 30.04.2015р., враховуючи, що граничним строком сплати вартості робіт є 10.01.2014р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є арифметично невірним.
Фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 1 058грн. 96коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 1 226грн. 61коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Позивачем також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості робіт за період з 15.01.2014р. по 27.07.2015р. у розмірі 37 657грн. 54коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за вказаний період, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки в розрахунках позивача період нарахування не відповідає вимогам п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» використовується те є офіційним індекс, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.
На підставі цього суд зробивши розрахунок інфляційних втрат дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних, обчислених:
- З лютого 2014 року по червень 2015 року відносно заборгованості у сумі 37 483 грн. 08 коп.
Фактично розмір інфляційних втрат дорівнює 37 483 грн. 08 коп. на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 174 грн. 46 коп. задоволенню не підлягають.
За вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заява від 29.09.2015р. №523/1025 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область, про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці судом залишена без задоволення, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Згідно із ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд може відстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи.
При цьому, відстрочка фактично означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як встановлено судом, обставини, якими відповідач обґрунтовує клопотання про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, відсутність у відповідача необхідних грошових коштів не може бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Одночасно, як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область, займається підприємницькою діяльністю, яка відповідно до ст.42 Господарського кодексу України є самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Посилання відповідача на проведення антитерористичної операції у Донецькій області, напружену політичну ситуацію у країні, нестабільність банківської системи тощо не може бути підставою для надання відстрочки виконання судового рішення й прямо суперечить вимогам закону. При цьому, наявність вказаних обставин стосується не лише виключно діяльності відповідача, а й інших осіб, у тому числі і позивача.
Крім цього, вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.
Як встановлено, припущення відповідачем прострочення щодо сплати позивачу заборгованості в сумі 49 745 грн. 46 коп. триває з 2014р. по 2015р., внаслідок чого, приймаючи до уваги наявність інфляційних процесів, надання відстрочки виконання судового рішення призведе до порушення матеріальних інтересів позивача.
При цьому, відповідачем взагалі жодним чином не обґрунтовано строку, на який вимагається надання відстрочки виконання рішення суду.
За таких обставин, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, враховуючи відсутність виняткових обставин, які роблять неможливим або утруднюють негайне виконання судового рішення по справі, заява від 29.09.2015р. №523/1025 Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь», м. Маріуполь, Донецька область, про надання відстрочки виконання рішення суду строком на три місяці підлягає залишенню без задоволення.
Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію», ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. 42, ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд. 1, ідентифікаційний код 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік» (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 105, ідентифікаційний код 25118889) заборгованість за договором підряду №361АЭСр від 05.12.2013р. у сумі 49 745грн. 46коп., 3% річних у сумі 1 058грн. 96коп., інфляційні втрати у сумі 37 483грн. 08коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 798грн. 46коп.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Механік» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь» інфляційних втрат у сумі 174грн. 46коп. та 3% річних у сумі 1 226грн. 61коп. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У судовому засіданні 06.10.2015р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2015р.
Суддя Ю.С. Мельниченко