61022, м.Харків, пр. Леніна, 5
09.10.2015р. № 905/2551/15
Суддя господарського суду Донецької області Харакоз К.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект», м.Маріуполь, Донецька область,
до відповідача Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057, м.Маріуполь, Донецька область,
про зобов'язання командування Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057 вивести ОЗСП «Азов» з території ТОВ «Комплект» з відшкодуванням всіх понесених збитків, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплект», м.Маріуполь, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057, м.Маріуполь, Донецька область, про зобов'язання командування Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057 вивести ОЗСП «Азов» з території ТОВ «Комплект» з відшкодуванням всіх понесених збитків.
При поданні зазначеного позову до суду позивачем були допущені порушення вимог, визначених у розділі VIII Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що зумовлює повернення без розгляду позовної заяви на підставі ст.63 ГПК України.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Згідно з п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Так, звертаючись до господарського суду з позовом, позивач у відповідному порядку (за встановленими реквізитами для перерахування судового збору по заявам, які розглядаються господарським судом Донецької області) та розмірі сплачують судовий збір до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 грн.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI встановлені наступні ставки судового збору: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218,00грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (182700,00грн.); позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00грн.).
Як роз'яснено Пленумом Вищого господарського суду України в п.2.10. Постанови №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Позивачем в позовній заяві заявлено одна вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, а саме: 1) зобов'язати командування Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057 вивести ОЗСП «Азов» з території ТОВ «Комплект», 2) відшкодувати всі понесені збитки.
Таким чином, судовий збір за зазначеним позовом має бути сплачений за кожну з заявлених вимог.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, серед іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Проте, в позовній заяві позивач не зазначив суму понесених збитків, які заявлено відшкодувати.
В порушення вищезазначених норм, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, що є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.4 ст.63 ГПК України.
Також, відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві.
Належними доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути розрахунковий документ, встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а також бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням поштового зв'язку.
Позивачем до позовної заяви в підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками був доданий лише бланк опису вкладення до цінного листа, сам розрахунковий документ суду не наданий.
Крім того, з опису вкладення до цінного листа вбачається, що на адресу відповідача надіслані лише додатки до позовної заяви, сама позовна заява в описі вкладення не значиться.
З огляду на вищевикладене, опис вкладення до цінного листа, наданий позивачем, не може бути підтвердженням направлення відповідачу копії позовної заяви та не може бути розцінені судом як належний доказ виконання позивачем приписів ст. 56, п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України.
Інших доказів направлення чи вручення відповідачу копії позовної заяви суду не надано.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, серед іншого, найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
Проте в порушення вимог п.2 ч.2 ст.54 ГПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи до якої пред'являється позов, а зазначено лише організаційно-правову форму підприємства та його адресу, що унеможливлює його ідентифікацію як юридичної особи.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.57 п.п.4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект», м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057, м.Маріуполь, Донецька область, про зобов'язання командування Спеціалізованої моторизованої військової частини міліції 3057 вивести ОЗСП «Азов» з території ТОВ «Комплект» з відшкодуванням всіх понесених збитків - повернути без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками, конверт.
Суддя К.С. Харакоз