25.09.14р. Справа № 904/6012/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання виконати умови договору банківського обслуговування
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 10-94-3/д від 19.02.14;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 399-0 від 17.09.14.
Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" про зобов'язання виконати умови договору банківського обслуговування.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що на виконання умов договору підряду №05.2/928-Р від 14.07.14, який був укладений між ПАТ "Укрнафта" та ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт", а саме умови п. 4.4 договору щодо здійснення 70% передоплати в сумі 6 971 010,93 грн. (в тому числі ПДВ), Позивач підготував платіжне доручення №120-АБ14 від 16.07.14 та направив його на оплату до обслуговуючого банку ПАТ "Акцент-Банк".
Проте, 17.07.2014, Відповідачем було направлено Позивачу лист №853 про відмову у здійсненні цього платежу, з посиланням на те, що під час здійснення оплати за договором, Позивачем не було надано Відповідачу звіт про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання Позивачем вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель". Позивач вважає такі дії Відповідача помилковими та неправомірними.
У судовому засіданні 17.09.14 оголошено перерву до 25.09.14.
Після перерви, представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав додаткові матеріали та документи, усні пояснення по суті спору.
Після перерви, представник Відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнає. Вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", Закону України "Про банки і банківську діяльність" на обслуговуючі банки покладено обов'язок контролю за використанням коштів підприємств-замовників процедур закупівель. Позивач має особливий статус, а тому, відповідно до мети та сфери застосування положень Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", ПАТ "Укрнафта" вважається замовником процедур закупівель, визначених даними законодавчими актами. Без виконання таких процедур, здійснення платежу, якого вимагає позивач, є неможливим. Зазначає, що ПАТ "Укрнафта" разом із платіжним дорученням №120-АБ14 від 16.07.14 р. не надало жодних документів на підтвердження укладення договору №05.2/928-Р від 14.07.14 у відповідності до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель", в тому числі звіту про результати здійснення процедури закупівлі, тому ПАТ "Акцент-Банк", відповідно до п.2.5 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті" від 21.01.04 р. №22, відмовив в проведенні платежу за даним договором.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 25.09.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно із заявою Позивача від 28.07.2011 про відкриття поточного рахунку, між ним та Відповідачем було укладено договір банківського обслуговування та відкрито поточний рахунок №26008010003811.
Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України, вказаний вище договір банківського обслуговування має ознаки публічного договору, а його умови відповідають Типовому публічному договору банківського обслуговування, Умовам та правилам надання банківських послуг, які міститься на офіційному сайті Відповідача в мережі Інтернет.
Відповідно до Постанови Правління ОСОБА_3 банку України від 21.01.04 р. №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", обслуговуючим банком (банком, що обслуговує) - є банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Таким чином, позивач вважається клієнтом відповідача, а відповідач, в свою чергу, вважається його обслуговуючим банком.
Відповідно до вказаного вище договору банківського обслуговування, ПАТ "Укрнафта" вправі вимагати виконання Відповідачем обумовлених Договором зобов'язань, зокрема, забезпечити Позивачу розпорядження коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.
Так, 14.07.14, між ПАТ "Укрнафта" (Замовник) та ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (Підрядник) було укладено договір підряду №05.2/928-Р. Відповідно до умов вказаного договору ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" зобов'язувалося здійснити комплекси геофізичних та прострілювально-вибухових робіт у свердловинах НГВУ "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта", а останнє мало прийняти і оплатити проведені роботи.
На виконання умов п. 4.4 договору №05.2/928-Р, а саме умови щодо здійснення 70% передоплати в сумі 6 971 010,93 грн. (в тому числі ПДВ), ПАТ "Укрнафта" було підготовлено платіжне доручення №120-АБ14 від 16.07.14 та направлене на оплату до обслуговуючого банку - ПАТ "Акцент-Банк".
Відповідач, листом №853 від 17.07.2014, повідомив позивача про відмову у здійсненні платежу за вказаним договором підряду №05.2/928-Р від 14.07.14.
Відмова мотивована тим, що під час здійснення оплати за договором, Позивачем не було надано Відповідачу звіт про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання позивачем вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про здійснення державних закупівель", банкам під час оплати за договорами про закупівлю замовником разом із платіжним дорученням надаються документи щодо державних закупівель відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". У разі їх невідповідності вимогам цього закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.
Стаття 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлює, що під час оплати за договорами, укладеними господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, банки перевіряють наявність звіту.
Як вбачається із наданих до матеріалів судової справи доказів, позивач дійсно відноситься до тієї категорії суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність, в тому числі, в сфері геологічного вивчення (у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель». Преамбулою Закону України «Про здійснення державних закупівель» визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", державна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
У відповідності до п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель", замовниками процедур закупівель визнаються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи. До замовників також належать замовники, визначені в пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", а саме, замовниками визнаються:
- юридичні особи, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону;
- суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у будь-якій із сфер, визначених статтею 2 цього Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
1) органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання;
2) наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Статтею 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" визначено сферу його дії, тобто окреслено межі, критерії та умови застосування його норм.
Так, дія цього Закону поширюється на суб'єктів, які є замовниками відповідно до статті 1 цього Закону та провадять діяльність у таких сферах:
забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії та централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єднаною енергетичною системою України;
забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води;
забезпечення функціонування централізованого водовідведення;
надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;
забезпечення функціонування міського електричного транспорту та експлуатація його об'єктів для надання послуг з перевезення;
надання послуг автостанцій, портів, аеропортів;
надання послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден;
надання послуг поштового зв'язку;
геологічне вивчення (у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ) нафтогазоносних надр, родовищ вугілля та інших видів твердого палива;
забезпечення функціонування та експлуатація телекомунікаційних мереж фіксованого зв'язку загального користування або надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг;
забезпечення транспортування, зберігання, переробки нафти та нафтопродуктів сирих;
забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку «на добу наперед», балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання послуг системного оператора, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до положень Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України";
надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг з вирівнювання умов для конкуренції відповідно до положень Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України".
Суд приходить до висновку, що враховуючи одну із основних видів діяльності позивача - геологічне вивчення надр, в тому числі дослідно-промислову розробку, і промислову розробку (експлуатація) нафтових, газових і газоконденсатних родовищ та покладів підземних вод і інших видів супутньої мінеральної сировини, передбаченої, зокрема, його Статутом, затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів від 22.03.11 р. (протокол №21), поширення дії на ПАТ "Укрнафта" Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" залежить від відповідності позивача критеріям замовників, визначення яких наведене у п.1 ч.1 ст.1 вищеназваного закону.
Позивач, враховуючи його статутну комерційно-виробничу діяльність, направлену на отримання прибутку, вважається саме суб'єктом господарювання в розумінні ст. 55 Господарського кодексу України, а саме визнається учасником господарських відносин, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Поняття юридичної особи, наведене у ст.80 Цивільного кодексу України є загальним. Тому суд, при визначенні кола суб'єктів, про які йде мова у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», а також враховуючи наділення позивача додатковими кваліфікуючими ознаками, які визначено у ст. 55 Господарського кодексу України, обґрунтовано вважає позивача саме суб'єктом господарювання.
Рада науково-правових експертиз Інституту держави і права ім. В.М. Корецького ОСОБА_3 Наук України, висновок якої знаходиться у справі, дійшла правильного висновку з цього питання.
Судом, також, встановлено, що одним з акціонерів позивача виступає ПАТ "НАК "Нафтогаз України", якому належить п'ятдесят відсотків плюс одна акція товариства (що підтверджується сертифікатом акцій серії А №1), а власником 100% акцій в статутному фонді НАК «Нафтогаз України» є держава, що підтверджується п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98р. № 747 «Про утворення ОСОБА_3 акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідно до п.6.2 Статуту НАК "Нафтогаз України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №747 від 25.05.98 р. - компанія є власником майна, переданих їй акціонерами у власність.
Таким чином, в статутному капіталі позивача відсутня державна частка, в тому числі частка органу державної влади, влади Автономної республіки Крим, місцевого самоврядування у розмірі, що перевищував би 50 відсотків, та/або такі органи не володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання.
З аналізу чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законі України "Про нафту і газ", вбачається, що позивач має особливий суб'єктний статус акціонерів позивача, а також вбачається відсутність у нього державної частки. Законодавство, подібні до позивача підприємства, визначає як господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Дослідження судом наданих позивачем документів та матеріалів, а також чинних нормативно-правових актів, дає підстави для висновку про відсутність на дату винесення рішення у даній справі у статутному капіталі позивача у будь-якому розмірі, у тому числі і у розмірі, що перевищує 50 відсотків, частки, яка б належала органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування.
За своєю організаційно-правовою формою ПАТ "Укрнафта" є акціонерним товариством публічного типу. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" участь в управлінні акціонерним товариством належить акціонерам такого товариства, тобто власником акцій останнього. Саме останні і формують органи управління акціонерного товариства.
Зазначене, у свою чергу, дає підстави для висновку про відсутність у органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування безпосереднього володіння більшістю голосів у вищому органі ПАТ «Укрнафта», чи безпосереднього володіння правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради ПАТ «Укрнафта».
Серед кваліфікуючих ознак суб'єктів господарювання, які дають підстави для наділення їх статусом замовників для цілей Закону України "Про здійснення державних закупівель" та Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", законодавець називає також ознаку наявності у суб'єктів господарювання, згаданих у п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", спеціальних або ексклюзивних прав.
Поняття "спеціальні або ексклюзивні права", є новим для законодавства України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" спеціальні або ексклюзивні права - права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, які обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Особливості віднесення зазначених актів до таких, що передбачають наявність спеціальних або ексклюзивних прав, установлюються Кабінетом Міністрів України.
Із вказаної норми вбачається, що наявність у суб'єкта господарювання спеціального або ексклюзивного права, обмежує можливість здійснення діяльності у тій же сфері господарювання іншими суб'єктами.
При цьому Закон України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" у п. 2 ч. 1 ст. 1 містить положення, яке з метою визначення того, чи є певне належне суб'єкту господарювання право спеціальним чи ексклюзивним відсилає до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.
Станом на день розгляду справи, Кабінет Міністрів України не приймав акті з цього питання.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати ПАТ "Укрнафта" суб'єктом господарювання, який характеризується хоча б однією з ознак, про які йде мова у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» та вважати його замовником процедур державних закупівель в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів про те, що в момент проведення передоплати за договором підряду №05.2/928-Р, позивач мав намір використати бюджетні кошти, в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель", або органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі позивача у розмірі більш ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу чи наглядової ради суб'єкта господарювання, або наявність у позивача спеціальних або ексклюзивних прав - суду під час розгляду цієї справи не надано.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач в листі №853 від 17.07.2014 робить помилковий висновок про те, ПАТ "Укрнафта" є замовником процедур закупівель в розумінні Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", а договір підряду №05.2/928-Р від 14.07.14 р., який був укладений між ПАТ "Укрнафта" (Позивачем) та ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт", є договором закупівлі в розумінні Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Зазначені вище норми Конституції України кореспондуються також із положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.
Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України та ст. 19 Господарського кодексу України, Позивач має право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству, а в силу ст. 134 Господарського кодексу України на свій розсуд, володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Згідно ч.1 ст. 1090 Цивільного кодексу України, зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.
Частина 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України встановлює, що банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, дії відповідача по відмові від виконання вищевказаного платіжного доручення позивача не відповідають чинному законодавству України.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 55, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 16, 80, 321, 633, 1090, 1091 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 32, 34, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул.Батумська,11, код 14360080) виконати умови договору банківського обслуговування від 28.07.2011 в частині здійснення платежу за платіжним дорученням Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м.Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) №120-АБ14 від 16.07.14 на суму 6 971 010,93 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11, код 14360080) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) 1218,00 грн. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 26.09.14.
Суддя М.О.Ніколенко