Рішення від 13.03.2014 по справі 904/10298/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

06.03.14р. Справа № 904/10298/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика" Крила Таврії", с. Південне Нікопольського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус", м. Дніпропетровськ

про стягнення 122 723, 85 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов.від 17.02.14р.;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. від 13.01.14р.;

- ОСОБА_3, дов. від 13.01.14р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика"Крила Таврії" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 06.03.14р., просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" (далі - відповідач) суму 554 741,90 грн. основного боргу, 22 062,67 грн. пені, 5 576,75 грн. 3% річних, 5 006,00 грн. інфляційних, а всього суму 587 387,32 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки №01/13 від 16.10.13р.

Разом з тим, у позовній заяві викладені вимоги позивача щодо забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на його рахунках у межах первісно заявленої суми позову.

В порядку ст. 81-1 ГПК України за клопотанням відповідача від 06.03.14р. при розгляді справи по суті здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме автоматизованої системи «Документообіг господарських судів». Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 1008176RB2651.

Представник позивача наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач письмовій відзив на позов не надав, проте представник відповідача у судовому засіданні 06.03.14р. заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відкласти розгляд справи для надання часу сторонам з метою укладення мирової угоди.

Позивач заперечує проти відкладення розгляду справи.

Від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаною з нею справи №904/709/14 за позовом ТОВ «Ахдус» до ТОВ «Птахофабрика «Крила Таврії» про розірвання договору поставки №01/13 від 16.10.13р. та стягнення штрафних санкцій з огляду на те, що вирішення справи №904/709/14 істотним чином вплине на розгляд даної справи.

Разом з тим, від відповідача надійшли заперечення проти заяви позивача про забезпечення позову, за змістом яких відповідач вказує на необґрунтованість такої заяви позивача, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження необхідності вчинення дій щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача. Посилання позивача на ухилення відповідача від погашення заборгованості перед позивачем не є достатньою підставою для застосування судом запобіжних заходів відносно відповідача, а відтак відповідач просить суд відмовити у задоволення заяви позивача.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

16.10.2013 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки №01/13 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених у Договорі (п.1.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 1 123 741,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.40. 42, 43, 45, 47, 48, 50, 52, 54, 57, 58, 60, 61, 62, 64).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.п.4.2, 4.3 Договору покупець здійснює оплату за кожну партію товару шляхом оплати постачальнику вартості партії товару через п'ять банківських днів від дня поставки. Ціни за поставлений товар вказані у товарних накладних і інших товаросупровідних документах встановлюються у валюті України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем виконані частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 554 741,90 грн.

З урахуванням встановлених обставин, уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі п.7.3 Договору та приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 06.11.13 р. по 05.03.13 р. на суму 22 062, 67 грн., 3% річних за той самий період на суму 5 576,75 грн., а також інфляційні за період з листопада 2013 року по січень 2014 року на суму 384,90 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.95-99).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних з урахуванням проведених оплат та строків розрахунків, суд визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем 3% річних на суму 5 115,58 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє.

Стосовно інфляційних нарахувань, слід зазначити, що відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2013 р. №01-06/928/2012, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу; при цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки позивачем проведено розрахунок інфляційних без дотримання вищезазначених рекомендацій, тому суд задовольняє нарахування розміру інфляційних частково за період з листопада 2013 року по грудень 2014 року на суму 4 533,83 грн., а в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Щодо нарахувань пені, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Щодо клопотання позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що представник позивача в судовому засіданні відмовився від розгляду поданого клопотання та наполягав на розгляді справи в межах уточнених позовних вимог від 06.03.14 р., тому суд зазначене клопотання залишає поза увагою.

Стосовно клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання часу сторонам з метою укладення мирової угоди, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на підтвердження згоди позивача на укладення мирової угоди із відповідачем, а відтак суд не вбачає наявними обставин, що вказують на необхідність відкладення розгляду справи, тому у задоволенні такого клопотання відповідача слід відмовити, а справа підлягає розгляду по суті у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

З приводу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи №904/709/14, суд зазначає, що доводи відповідача в обгрутування заявленого клопотання прийняті до уваги, та, у випадку з'ясування нових обставин, які можуть бути виявлені за результатами розгляду справи №904/709/14, за заявою сторони дана справа може бути розглянута за нововиявленими обставинами, а відтак клопотання про зупинення провадження у справі відхиляється судом.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За умовами ч.3 ст.7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за №7 визначено, що Законом України «Про судовий збір» передбачено (абзац третій частини другої статті 6) зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії", суму судового збору в розмірі 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), зарахованого на підставі квитанції №ПН662240Р від 30.12.13р. про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн., оригінал якої наявний у справі № 904/10298/13.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ахдус" (49006, м.Дніпропетровськ, вул. Філософська, буд.84, корп.15, оф.205; код ЄДРПОУ 36494635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика"Крила Таврії" (53265, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с.Південне, вул. Шевченка. Буд.17, прим. 2; код ЄДРПОУ 38657824) суму 554 541, 90 грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сорок одна грн. 90 коп.) основного боргу, 22 062,67 грн. (двадцять дві тисячі шістдесят дві грн. 67 коп.) пені, 5 115,58 грн. (п'ять тисяч сто п'ятнадцять грн. 58 коп.) 3% річних, 4 533,83 грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять три грн. 83 коп.) інфляційних, 11 729,08 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять грн. 08 коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Крила Таврії" (53265, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Південне, вул. Шевченка, буд.17, прим. 2; код ЄДРПОУ 38657824) суму судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), зарахованого на підставі квитанції №ПН662240Р від 30.12.13р. про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн., оригінал якої наявний у справі № 904/10298/13.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 12.03.2014р.

Попередній документ
52201525
Наступний документ
52201527
Інформація про рішення:
№ рішення: 52201526
№ справи: 904/10298/13
Дата рішення: 13.03.2014
Дата публікації: 19.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: