12 жовтня 2015 року Справа № 5015/3350/12(7/150)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Львівської області
на рішення та постановуГосподарського суду Львівської області від 17.02.2015 Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2015
у справі№ 5015/3350/12 Господарського суду Львівської області
за позовомДрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Національної академії наук України
до 1. Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" 2. Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України 3. Фонду Державного Майна України 4. Фірми "Машінен-унд Боргерете-Фабрік ВІРТ ГмбХ"
третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області
провизнання недійсним підпункту 1 пункту 6.1 параграфу 6 засновницького договору Українсько-німецького спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл каттер манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)"
Подана Заступником прокурора Львівської області до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно із частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.
До матеріалів касаційної скарги від 05.08.2015 № 05/2-1126вих-15 в якості доказу надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі додано ксерокопії фіскального чеку № 8506 від 06.08.2015, описів вкладення від 06.08.2015 та список № 3277 згрупованих поштових відправлень листів, які не засвідчені належним чином.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України", розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції, тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
З огляду на те, що до касаційної скарги в якості доказів направлення копії касаційної скарги сторонам у справі додані копії фіскального чеку, описів вкладення та списку згрупованих поштових відправлень листів, не засвідчені належним чином, то вони не можуть вважатися належними доказами надіслання копій скарги іншим сторонам у справі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 42, 43, 86, 111, п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 у справі № 5015/3350/12 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
Т. Козир