07 жовтня 2015 року Справа № 4/57
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівПолянського А.Г., Кравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду
від24.07.2015
за поданнямДержавного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського РУЮ у м. Києві
провидачу дубліката виконавчого документу
у справі№ 4/57
Господарського судуміста Києва
за позовомпрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
Касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2015 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Тобто, у касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.
Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.
В поданій касаційній скарзі взагалі не зазначено, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно, невірно застосовані або порушені господарським судом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, за відсутності оригіналу матеріалів апеляційної скарги перевірити правильність застосування апеляційною інстанцією норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали неможливо. Тому наявність матеріалів апеляційної скарги є необхідною умовою для перегляду оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2015 року у справі № 4/57 Господарського суду міста Києва, повернути особі, що її подала.
Головуючий суддя А.Г. Полянський
Судді Г.А. Кравчук
Г.М. Мачульський