Постанова від 25.09.2015 по справі 823/2852/15

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 року справа № 823/2852/15

м. Черкаси

08 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

при секретарі - Дудці Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1651 грн. 71 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, має непогашену заборгованість зі сплати єдиного податку в розмірі 1651 грн. 71 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності Черкаською районною державною адміністрацією 13.05.2013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.08.2015) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Черкаському районі як платник податків і зборів з 14.05.2013.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлено Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.

Згідно п. 291.2. статті 291 Глави 1 Розділу XIV Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пункт 291.4. ст. 294 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

3) третя група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень;

4) четверта група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

5) п'ята група - фізичні особи-підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена; обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

6) шоста група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Зі змісту п.п. 298.1.1. п. 298.1. статті 298 Податкового кодексу України вбачається, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи-підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Відповідно до п.п. 298.1.4. п. 298.1. ст. 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Судом встановлено, що відповідачем до державної податкової інспекції у Черкаському районі подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (група 1; ставка єдиного податку 10 %; обрані види діяльності згідно з КВЕД - роздрібна торгівля з лотків та на ринках харчовими продуктами (47.81); місце провадження господарської діяльності: м.Черкаси, Центральний ринок).

20 травня 2013 року відповідачу видано свідоцтво платника єдиного податку серія Б №188898.

Відповідно до п. 293.1. статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно рішень Будищанської сільської ради від 11.07.2013 №35-1, від 25.06.2014 №44-6, встановлено з 1 січня 2014 року ставку та 1 січня 2015 року відповідно ставки єдиного податку для І групи платників податку - 10% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, щомісячна ставка єдиного податку для відповідача у 2014 - 2015 р.р. складала: 121,80 грн. (1218,00 х 10 %).

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку за травень - грудень 2014 року у розмірі 974 грн. 40 коп., січень - лютий 2015 року у розмірі 243 грн. 60 коп.

09 квітня 2015 року посадовою особою державної податкової інспекції у Черкаському районі проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного податку ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт від 09.04.2015 №1670/17-008 (далі - акт перевірки). В акті перевірки встановлено порушення п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення №0005991700 від 09.04.2015 про збільшення суми грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 609,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 18.04.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалося, суми грошового зобов'язання за ним не сплачено.

На підставі п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку відповідача анульовано. 10.03.2015 проведено інвентаризацію карток особових рахунків фізичних осіб-підприємців по єдиному податку, якою відповідачу було зменшено нарахування у розмірі 243,60 грн.

Відповідно до зворотнього боку облікової картки з єдиного податку, заборгованість відповідача, з урахуванням переплати (1,18 грн.), пені (69,49 грн.), складає: 1651 грн. 71 коп. (974,40 + 243,60 + 609,00 - 243,60 - 1,18 + 69,49)

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

За правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового кодексу України (п. 300.1. статті 300 Податкового кодексу України).

Так, за змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, державною податковою інспекцією у Черкаському районі на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 446-25 від 18.06.2015 на суму 1042 грн. 71 коп., яка 25.06.2015 отримана відповідачем.

Відповідно до п. 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 1651 грн. 71 коп. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління ДФС у Черкаській області 1651 (одна тисяча шістсот п'ятдесят одна) грн. 71 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 29.09.2015.

Попередній документ
52197147
Наступний документ
52197149
Інформація про рішення:
№ рішення: 52197148
№ справи: 823/2852/15
Дата рішення: 25.09.2015
Дата публікації: 19.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: