Копія
Справа № 822/5677/15
06 жовтня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:представника відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
09 вересня 2015 року позивачі звернулись в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просять скасувати податкові повідомлення-рішення №114412-17 та №114410-17 від 18 червня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначають про те, що спірними рішеннями їм визначено до сплати по 2546,38 грн., хоча відповідно до договору оренди землі орендна плата зафіксована в розмірі 183,48 грн.
Відмічають, що зміна розміру орендної плати не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного нарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати за податковими повідомленнями-рішеннями (наведене узгоджується з позицією Верховного суду України по справі №21-166а13).
Крім того, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДПС, які до 1 липня видають платникові податкове повідомлення-рішення, що не було дотримано відповідачем, який направив такі рішення 01 липня 2015 року. Також до оскаржуваних рішень не було надано відповідного розрахунку податкового зобов'язання.
Позивачі в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять слухати справу без їх участі.
Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити. Відмітив, що нижня гранична межа річної суми платежу по орендній платі за земельну ділянку в розмірі 3% визначена законодавчо, та не залежить від розміру, встановленого в договорі оренди.
З набранням чинності Податкового кодексу України (далі - ПК України) річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
Вказує, що аналогічна позиція була викладена в постановах Верховного суду України від 02.12.2014 року №21-274а14, від 21.04.2015 року.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, враховуючи наступне.
Так, між Кам'янець-Подільською міською радою (орендодавець) та позивачами (орендарями) було укладено договір оренди землі від 20.04.2011 р., відповідно до якого орендодавець своїм рішенням від 14.12.2010 р. надає, а орендарі приймають у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 909 кв.м. - землі житлової та громадської забудови, які знаходяться в м.Кам'янці-Подільському по вул. Довга, 1/10.
Відповідно до п.2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 203870,52 грн.
Згідно з п.4.2 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Загальна сума орендної плати за рік становить 183,48 грн.
Так, згідно Земельного кодексу України та Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" користування землею в Україні є платним.
З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначено в підп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це, зокрема, фізичні особи, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підп. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, ПК України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
При цьому, п.288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
При цьому, відповідно до п.289.1-289.2 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Листом виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 29.01.2015 року за №7/02-14-437 проінформовано про розрахунок Державним агентством земельних ресурсів України величини коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік. Так, станом на 1 січня 2015 року нормативну грошову оцінку земель за 2014 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,249.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Таким чином, враховуючи те, що нормативна грошова оцінка складає 254638,17 грн. (280,13 грн. x 909 кв.м.), загальна сума орендної плати на 2015 рік складає 7639,15 грн. (3%). Позивачам визначено до сплати по 1/3 від вказаної суми.
Відповідно до підп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, суд вважає, що з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам п. 288.5 ст. 288 ПК України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений пунктом 288.5 ст. 288 ПК України.
Посилання позивачів на правову позицію Верховного Суду України при розгляді подібного спору у постанові від 11.06.2013 р. по справі №21-166а13 є неправильною, оскільки спірні правовідносини по вказаній справі виникли до 01.01.2011 року (тобто до прийняття ПК України).
З моменту прийняття ПК України Верховним Судом України висловлену правову позицію, відповідно до якої, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати (зокрема, така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 2 грудня 2014 року № 21-274а14 та від 07 квітня 2015 року №21-117а15, які є обов'язковими для застосування судами, відповідно до вимог статті 244-2 КАС України.).
Щодо посилання позивачів стосовно того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені їм з порушенням строку, встановленого п. 286.5 ст. 286 ПК України, та за відсутності розрахунку таких, то суд зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових - повідомлень рішень, наслідком чого стане ненадходження до бюджету сум земельного податку, обов'язок сплати якого позивачами визначено вимогами ПК України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 159-163, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09 жовтня 2015 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1