22 вересня 2015 року м. Київ К/9991/80369/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Малиніна В.В.,
Штульман І.В.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - ВДВС) про спонукання до виконання певних дій,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (далі - Державна адміністрація парків-пам'яток) на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року,
У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив спонукати відповідача вчинити дії щодо виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та № 2743/2005.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови ВДВС від 31 березня 2009 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчих документів та про відмову у відкритті виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та № 2-2743/2005. Зобов'язано ВДВС в порядку передбаченому чинним законодавством вчинити дії щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання
В обґрунтування касаційної скарги Державна адміністрація парків-пам'яток посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що постановами ВДВС від 31 березня 2009 року позивачу відмовлено в прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та № 2743/2005, що видані Ялтинським міським судом 17 березня 2005 року та 8 липня 2005 року відповідно, у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення їх до виконання.
Не погоджуючись із вказаними постановами позивач оскаржив їх в судовому порядку. 27 жовтня 2010 року ухвалою Ялтинського міського суду постанови ВДВС від 31 березня 2009 року скасовано та зобов'язано відкрити виконавче провадження.
У зв'язку з чим, ОСОБА_4 звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.
15 квітня 2011 року постановами ВДВС відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та №2743/2005. 22 квітня 2011 року з боржника стягнуто витрати на організацію проведення виконавчих дій та виконавчий збір, а 20 травня 2011 року, 31 травня 2011 року та 7 червня 2011 року накладено арешт на грошові його кошти.
7 червня 2011 року до постанов про відкриття виконавчого провадження та у всі документи, що прийняті до 7 червня 2011 року внесено зміни, а саме найменування боржника - Адміністрація парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного призначення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський» змінено на Адміністрація парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного призначення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський».
14 липня 2011 року ВДВС скасовано постанову від 31 травня 2011 року про накладення арешту на грошові кошти боржника.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2010 року скасовано, а провадження у справі закрито оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зазначені обставини стали підставою для скасування ВДВС постанов від 15 квітня 2011 року про відкриття провадження з примусового виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та №2743/2005.
При цьому, постанови ВДВС від 31 березня 2009 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчих документів та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та №2743/2005, у зв'язку з пропущенням строку пред'явлення виконавчих документів до виконання є чинними.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV (в редакції, чанній на час прийняття постанов від 31 березня 2009 року) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 цього ж Закону виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Пунктом «а» частини першої статті 22 № 606-XIV передбачено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчі листи № 2-488/2005 та №2743/2005 своєчасно пред'явлені позивачем до ВДВС для примусового виконання, однак, в подальшому були передані на виконання до Ліквідаційної комісії Адміністрації парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного призначення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський», оскільки наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12 грудня 2004 року № 195 Адміністрацію парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного призначення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський» ліквідовано та затверджено склад комісії з ліквідації.
3 березня 2009 року наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 102 процедуру ліквідації припинено та відновлено діяльність Адміністрації парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного призначення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський».
У зв'язку з чим, у березні 2009 року позивач знову пред'явив вказані виконавчі листи для примусового виконання.
Отже, оскільки позивачем своєчасно та неодноразово пред'являлися до виконання зазначені виконавчі листи, однак вони виконані так і не були, то суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та, приймаючи таке рішення, з метою захисту його прав та інтересів, вийшов за межі позовних вимог - визнав протиправними та скасував постанови ВДВС від 31 березня 2009 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчих документів та про відмову у відкритті виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та № 2-2743/2005.
Відповідно до положень статті 17 Закону № 606-XIV (в редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина перша). Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (частина друга).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на державного виконавця покладено обов'язок здійснювати заходи необхідні для своєчасного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом № 606-XIV.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в порядку передбаченому чинним законодавством вчинити дії щодо відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів: № 2-488/2005 та № 2743/2005.
Враховуючи те, що доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і суди під час розгляду справи правильно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, то відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
З огляду на викладене, керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді В.В.Швець
В.В.Малинін
І.В.Штульман